Відмовляючи у прийнятті справи до свого розгляду ВПВС в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/123992359 від 18.12.2024 у справі № 686/32122/23 зауважила, що вона у постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 вже формулювала правовий висновок щодо розмежування між цивільною та господарською юрисдикцією спорів про звільнення керівника юридичної особи. Так, Велика Палата констатувала про те, що:- за правилами цивільного судочинства потрібно розглядати спори, в яких позивач оспорює законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України [припинення повноважень за ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)];- до юрисдикції господарського суду за п. 3 ч. 1 ст. ГПК України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за ч. 3 ст. 99 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з приводу такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень). Такий підхід послідовно застосовувався ВПВС, зокрема, у постановах від 13.10.2020 у справі № 683/351/16-ц та від 23.02.2021 у справі № 753/17776/19. До того ж 22.05.2024 ВПВС розглянула в порядку цивільного судочинства справу № 366/3222/21 за позовом про поновлення на посаді виконувача обов`язків генерального директора державного підприємства, якого звільнено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.