❤️

ДБАЄМО ПРО МОЗОК. ЕПІЗОД 6: ПРИНЦИПИ НЕЙРОПЛАСТИЧНОСТІ МОЗКУ❤️

Ще трохи «помучаю» вас темою запобігання віковим змінам мозку🧠 Розумію, що не дуже цікаво, але дуже корисно для тих, хто піклується про здорове майбутнє своє та оточуючих. Ми з вами розібрали різні важливі практичні інструменти та аспекти, за допомогою яких можна запобігти або значно відтермінувати деменцію, а сьогодні поглянемо у бік теорії та розберемо важливі висновки, які зробив у результаті досліджень та тривалої роботи ❗️

Майкл Мерзеніч – відомий американський нейробіолог, один із засновників теорії нейропластичності мозку. До речі, науковцю вже 84 роки👍 і він активно продовжує працювати, виступати з доповідями, давати інтерв’ю.

👉

Розглянемо 🔟 основних наукових тез Майкла Мерзеніча про роботу мозку.

✅ Нейропластичність оборотна. Мозок змінюється в обидві сторони, тобто може удосконалюватись (адаптивна нейропластичність) при навчанні та правильних навантаженнях або деградувати (деструктивна) при відсутності правильної стимуляції, шкідливих поведінкових звичках. Тобто, нейропластичність – це процес, а в яку сторону він буде йти великою мірою залежить від людини.

✅ Мозок – це машина, яка самонавчається. Науковець стверджує, що мозок фізично переналаштовується під впливом досвіду. Кожна ❗️

НОВА ДІЯ, навичка, поведінка змінює хімію, структуру та функціональні зв’язки нейронів.

✅ Навчання потребує концентрації. Для фізичних змін у мозку (запуску пластичності) потрібна ❗️

СФОКУСОВАНА увага. Автоматичне машинальне повторення дій практично не змінює нейронну мапу мозку. Ацетилхолін (нейромедіатор) виділяється під час концентрації та є клеєм для нових нейронних зв’язків. Автоматизм – ворог пластичності.

✅ Боротьба нейронів за територію. Кількість нейронів обмежена, тому вони постійно «змагаються» за свою участь у нейронних зв’язках, тобто зв’язки (області), які використовуються частіше розширюють свою мапу за рахунок тих, що бездіяльні. Нейрони, задіяні у навичці, яку ви не використовуєте, мозок швидко перенаправить на інші задачі.

✅ Точність сприйняття – запорука тривалого здорового функціонування мозку. Гострота розуму залежить від того, наскільки чітко ми обробляємо вхідні сигнали (звуки, візуальні образи, тактильні елементи тощо). З віком ці сигнали «розмиваються», накопичується «нейронний шум», але можна цей процес стримувати та навіть повертати мозку чіткість сприйняття за допомогою різних вправ, про які говорили у попередніх постах⬆️.

✅ Мозок не має жорсткого ліміту по віку. Мерзеніч довів, що «пластичне вічно» не закривається після дитинства. Літній мозок також здатен до структурних змін, якщо умови навчання підібрані правильно. І тут головні дві компоненти –❗️ ІНТЕНСИВНІСТЬ ТА НОВИЗНА.

✅ Використовуй або втратиш (Use it or lose it). Як тільки наше життя переходить в режим автопілота та мозок не навчається новим складним навичкам, механізми пластичності виключається та вмикається атрофія – патологічна втрата нейронів, руйнування зв’язків між ними та зменшення мозкової тканини.

✅ Омолодження через когнітивне тренування. Вікові дегенеративні процеси мозку у багатьох випадках можна відтермінувати, уповільнити чи запобігти ним. Спеціальні вправи, зокрема на швидкість обробки інформації, можуть «омолодити» функції мозку на 10-20 років (опис вправ та тренажерів у попередніх постах⬆️). Одні з найефективнішим – на швидкість реакції, адже мозок старішає, коли уповільнюється (вище про це окремий пост⬆️).

✅ Важливість винагороди. Система дофамінової винагороди критично важлива для закріплення змін. Мозок змінюється значно швидше та ефективніше, коли задачі завершуються успіхом або відчуттям прогресу.

✅ Нейропластичність – основа реабілітації. Мерзеніч застосував свої відкриття для успішної допомоги людям з аутизмом, наслідками інсульту тощо. Він стверджує, що завдяки пластичності мозку багато дефектів можна компенсувати, перевчивши здорові частини мозку брати на себе втрачені функції.