❤️Інтерналізований патріархат — засвоєні патріархальні норми, які впливають на сприйняття тіла. Призводить до прагнення відповідати навʼязаним ідеалам, що підтримують РХП.

❤️Інтерналізована фетфобія.

Людина засвоює суспільні упередження проти людей із зайвою вагою [наприклад, що вони "ледачі", "нездорові", "негарні"] і згодом починає оцінювати себе крізь ці шкідливі уявлення.

❤️Відчуття неповноцінності. РХП стають способом компенсувати ці почуття, забезпечуючи ілюзію контролю або досягнення ідеалу.

❤️Труднощі з побудовою особистих кордонів. РХП стають способом "сказати ні" в ситуаціях, де інші межі порушуються.

❤️Емоційна залежність. Через обмеження їжі або переїдання людина "заповнює" або "звільняє" емоційний простір, який здається їй хаотичним. Так вона отримує тимчасове полегшення від внутрішнього дискомфорту.

❤️Глибокий сором за тіло, харчові звички або сам факт наявності розладу [потужна емоція, яка часто супроводжує РХП]. Контроль над їжею чи тілом дає ілюзію можливості позбутися сорому через зміну зовнішності.

❤️Проблеми з ідентичністю — труднощі з розумінням того, ким є людина, які її цінності та цілі [часто підлітковий, молодий вік]. РХП стають способом створити ідентичність або відчути контроль у періоди невизначеності.

❤️Фізичне, емоційне або сексуальне насильство. РХП стають способом впоратися з наслідками травми або відволікають від болючих спогадів.

❤️Незадоволені емоційні потреби у любові, підтримці та визнанні. РХП стають способом заповнити цю порожнечу.

❤️Страх бути відкинутим/-ою.

Змушує людину прагнути до ідеалу через контроль над тілом або харчуванням, щоб бути прийнятою.

❤️Недовіра до інших через попередній негативний досвід. Коли людина уникає емоційної близькості — їжа стає способом впоратися з самотністю.

#інфа_PDS 🫂