Події UA 🇺🇦

Під час удару по аеропорту Дніпра знищено чотири цивільні літаки — авіаекспертУнаслідок нічної атаки «Шахедів» 4 квітня по аеропорту Дніпра було знищено ангар і чотири цивільні літаки. Про це повідомив директор компанії Friendly Avia Support Олександр Ланецький.За його словами, безпілотник влучив в ангар, який до повномасштабної війни використовувала авіакомпанія «Роза Вітрів» для ремонту. Згоріли три пасажирські літаки — Airbus A321, Airbus A320 і ATR72 (належали іноземним лізинговим компаніям) — а також один бізнес-джет. Авіакомпанія намагалась убезпечити техніку, сховавши її в ангарі, але це не допомогло.Попередні оцінки збитків — понад $100 млн. Ланецький назвав цю втрату найбільшою для цивільної авіації України з часу боїв за аеропорт Гостомель, де був знищений АН-225 «Мрія».Також він нагадав, що влітку 2023 року під час обстрілів Жулян були пошкоджені два літаки Airbus A320. Водночас, за словами експерта, понад 40 цивільних літаків досі залишаються в київських аеропортах, хоча евакуювати вдалося лише сім.

Доходи від експорту сільськогосподарської продукції в Україні зростають, але виникає проблема втрати продукції через недостатню кількість сховищ.Міністерство аграрної політики, що 35% урожаю не доходять до споживачів. Для вирішення цієї проблеми потрібно додаткові сховища на 340 тисяч тонн.Зараз в Україні є сховища з регульованим газовим середовищем і підтримкою мікроклімату на 300 тисяч тонн, а з природною вентиляцією – на 324 тисячі тонн.Загальна потужність нових і реконструйованих сховищ становить 47 тисяч тонн, зокрема, будується нові сховища місткістю 26 тисяч тонн, а на реконструкції перебувають сховища обсягом 21 тисяча тонн.Війна, знищення існуючих сховищ і відсутність доступу до сховищ на захоплених територіях ускладнили ситуацію, і дефіцит потужностей для зберігання овочів збільшився з 40% (у 2021 році) до 60% (у 2025 році).При належному перерасподіленні бюджетних коштів вже в 2025-2027 роках можна буде почати будівництво 78 нових сховищ. Орієнтовна вартість проекту складає $134 млн.

Непрозорі торгівельні схеми «Нафтогазу» лягають на плечі українських платників податків – ОмельченкоДиректор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко заявив, що непрозорі торгівельні схеми в державних компаніях призводять до значних фінансових втрат, які лягають на українських платників податків. Зокрема, він наводить приклад, коли 19 лютого «Укрнафта» продала 9 млн м³ газу за 17 500 грн за 1 000 м³, хоча ціна на ринку була вдвічі вищою – 31 000 грн за 1 000 м³. Це призвело до втрати 121 млн грн за один день.Омельченко зазначив, що такі схеми, де газ для обраних приватних підприємств продається за заниженою ціною, покриваються державним бюджетом під виглядом фейкового ПСО. Він також підкреслив, що інтеграція українського ринку газу з європейським сприяла б розвитку власного видобутку газу і зменшенню державних витрат.Через відмову від інтеграції з ЄС Україна з 2022 року втратила близько 4 млрд м³ газу і мільярди доларів, при цьому деякі приватні особи отримали великі прибутки.

Опитування: ставлення українців до російськомовних, біженців, ВПО та співгромадян в окупаціїВ Україні проведено соціологічне дослідження, яке показало різне ставлення до різних категорій громадян, зокрема до російськомовних, біженців, ВПО та тих, хто залишився в окупації.Переважна більшість українців толерантно ставляться до внутрішньо переміщених осіб та співгромадян, які виїхали за кордон після початку війни. Згідно з результатами, 58% готові допустити ВПО до свого оточення. Що стосується біженців, 87% погоджуються з їхнім поверненням в Україну.Натомість ставлення до російськомовних є менш позитивним. Лише 49% опитаних готові прийняти їх у своєму соціальному колі. Водночас 32% мають упереджене ставлення до росіян за національністю, хоча це на 7% менше, ніж у 2023 році.Ставлення до громадян, які залишились на окупованих територіях, виглядає сприятливо, оскільки 85% опитаних висловлюють готовність допустити їх до свого оточення або погоджуються з тим, що вони мають жити в Україні.Дослідження проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у вересні-жовтні 2024 року серед 989 респондентів.Підписуйся на PodiiUA

Три місяці потому: чи відбулися чистки в прокуратурі після скандалу з фіктивними інвалідностями МСЕКПісля скандалу з головою Хмельницької обласної МСЕК Тетяною Крупою та журналістських розслідувань про фіктивні інвалідності прокурорів очікувалося розслідування та чистки в прокуратурі, але цього не сталося.«Економічна правда» повідомляє, що Офіс Генпрокурора анонсував розслідування, коли з’ясувалося, що кілька десятків прокурорів Хмельницької області отримали інвалідність від Тетяни Крупи.Згідно з даними, до 12 січня 2025 року було подано 501 декларацію про звільнення, але значного сплеску відставок не було. Зокрема, не звільнили жодного прокурора з Хмельницької чи Черкаської областей, де аномально зросла кількість осіб з інвалідністю.Також зазначено, що багато звільнень не означають завершення кар’єри, оскільки понад 40% прокурорів, які пішли, були переведені в інші силові органи. З півтисячі звільнених лише п’ятеро прокурорів з інвалідністю були звільнені остаточно.Підписуйся на PodiiUA

Для залучення українців до повернення на батьківщину та роботи на оборонних підприємствах із бронюванням від мобілізації за кордоном створюватимуть спеціальні центри для підбору вакансій. Про це повідомив міністр національного єднання Олексій Чернишов. «Сьогодні деякі галузі гостро потребують фахівців. Це і оборонна, і військово-промислова сфери, а також інші. В Україні є дефіцит професіоналів, і більшість із них ми готові бронювати від військової служби. Саме тому плануємо створити центри, які допомагатимуть у пошуку вакансій як в Україні, так і в країнах перебування наших громадян. Ці центри сприятимуть українцям у виборі професійного шляху, пов’язаного з поверненням на батьківщину», — заявив Чернишов. Міністр переконаний, що українські чоловіки за кордоном хочуть «приносити користь» Україні, хоча, на його думку, «в цей час вони повинні захищати Україну». Раніше західні ЗМІ писали, що Україна нібито непублічно просить Європу прийняти умови для примусового повернення українців. Офіційно Київ це заперечує, наголошуючи виключно на добровільних методах.Підписуйся на PodiiUA

Українці скорочують грошові перекази з-за кордону в країнуУкраїнці все менше й менше надсилають грошових переказів на батьківщину, про що свідчить свіжий звіт Нацбанку. Він повідомив, що в серпні цього року загальний обсяг таких переказів зменшився ще на 15,9% (до $791 млн), а за січень-серпень 2024 року — на 14,3% (до $6,5 млрд).З офіційної статистики НБУ за останні п'ять років видно, що пік переказів в Україну було досягнуто у передвоєнному 2021 році, після чого люди стали скорочувати відправлення:• 2019 рік — $11,92 млрд;• 2020 рік — $11,98 млрд;• 2021 рік — $14,0 млрд;• 2022 рік — $12,5 млрд;• 2023 рік — $11,3 млрд.Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення переважно масовим від’їздом біженців та їх адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої родини в безпечні країни і їм просто вже нікому було надсилати гроші. Цей процес посилюється щомісяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, за словами влади, може стати найскладнішим для населення за весь час великої війни. Тому за підсумками 2024 року прогнозують надходження в Україну ще менше $11,3 млрд, зафіксованих у 2023-му.«Очікую зниження приватних грошових переказів до $9,6 млрд», — спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.Банкіри зазначають, що українці не лише менше надсилають переказів, але й виходять з української банківської системи.«Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там — очевидно, економили. Потім клієнти стали звертатися для закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети та вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і влаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки по рахунках в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати — гроші туди більше не надходять. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо все більше і більше».Підписуйся на PodiiUA