Гузь — слизький політик, і я давно це кажу. Згадайте хоча б законопроєкт №9534 про декларації чиновників. Він проголосував за закон, який залишав декларації закритими для суспільства ще на рік. Після обурення людей президент наклав вето, і закон довелося переголосовувати.

Якщо простежити за іншими резонансними голосуваннями, теж помітна закономірність: коли суспільство обурюється скандальним законопроєктом, Гузь відсутній під час вирішального голосування. А коли пристрасті вщухають і парламент уже голосує з урахуванням вимог суспільства, він знову на місці.

І знаєте, що особливо обурює? Коли я вказала йому на це на його сторінці у Facebook, він мене заблокував. Я — звичайна громадянка України, не чиновниця, не політикиня, не маю ні посади, ні особливого статусу. Просто поставила незручне запитання про його голосування. І замість відповіді отримала блокування. Оце вже справжня стидоба! Політик, який претендує на довіру людей, мав би бути готовим відповідати перед громадянами за свої рішення, а не закривати їм рота блокуванням.

Можливо, це просто збіги? Але коли така поведінка повторюється, виникають цілком закономірні запитання. На словах — принциповість, а на ділі? Я давно кажу: слизький тип.
*Ірина Тарасова