💸Два тижні тому на рідній Львівській землі ледве не переступив поріг вічності єпископ Володимирський і Нововолинський - Матфей.Кажуть - інфаркт...Чи то за гріхи людські, чи як пересторога згори — не нам судити, але Господь говорить до кожного серця Своїми дорогами. Бо сказано: «Господь умертвляє і оживляє, зводить до шеолу і виводить» (1 Сам. 2:6). І ще: «Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули серце мудре» (Пс. 89:12).Немає випадковостей у Божому промислі. Кожне випробування — або кара за відступлення, або милість для навернення. Бо «кого любить Господь, того карає» (Євр. 12:6), щоб не загинув у гордині та марнославстві.І пам’ятаймо: у Бога немає кишень. Ніхто не забере з собою ні маєтків, ні влади, ні почестей. Бо «нагим вийшов я з утроби матері моєї, нагим і повернуся туди» (Йов 1:21), і «бо яка користь людині, коли здобуде ввесь світ, а душу свою занапастить?» (Мк. 8:36).Тож нехай це стане нагадуванням усім нам — і духовним, і мирянам: час короткий, а відповідь перед Богом — неминуча. Каймося, виправляймо дороги свої і живімо так, щоб не соромно було стати перед Суддею праведним.Бо «жертва Богові — дух сокрушений; серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить» (Пс. 50:19).