Ostap Drozdov | Ми 35 років виховані в аксіомі, що остаточна монополія на силу належит...

Ми 35 років виховані в аксіомі, що остаточна монополія на силу належить лише державі, яка цю монополію пречудово конвертувала у власне перетворення на поліцейську державу, в якій знеправлений недогромадянин уже народжувався і зростав із думкою про те, що держава його не захистить, бо вона націлена не на обслуговування Вільного Громадянина, а на його контроль, репресію, нейтралізацію.Держава весь час поводилася стосовно свого громадянина не як партнер, слуга чи підзвітний держапарат – а як пан, наглядач, контролер, поневолювач. Виходячи з такої традиції взаємин, наскрізь перверзійних і антизахідних, годі очікувати позитивних зсувів у частині надання Громадянам більших прав ціною їх утрати державою. Утворення, яке 35 років звикло лише розростатися і бетонуватися, самовільно не захоче ділитися своїми монополіями з Громадянином, а тим паче віддати Громадянинові право на збройний самозахист. Радше навпаки: монстр ще більше ужорсточить права поліції та інших силових органів. Бо лише це лягає в органіку узурпаторів. Вільний, а тим паче озброєний Громадянин до усрачки лякає їх. Тому не варто обманюватися: дракони так просто не відрізають собі голівоньки.