Telegram: Contact @OstanniyCapitalist_Baza

Поповнення у банківському чистилищіНБУ визнав "Комінвестбанк" неплатоспроможним. Це перший у цьому році банк, що було визнано неплатоспроможним. Нагадаємо, що минулого року неплатоспроможними було визнано 4 банки.Ліквідація "Комінвестбанку" практично не вплине на українську банківську систему, оскільки його частка на ринку становила лише 0,04% від активів всіх платоспроможних банків. Це найменший банк, що було ліквідовано з початку повномасштабного вторгнення.Чи є це ознакою початку нового банкопаду? Ні.Минулого року 2 банки було позбавлено ліцензії через порушення законодавства щодо протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Банк "Конкорд" та "Айбокс Банк" були ліквідовані через участь у схемах міскодінгу, якими користувався гральний бізнес для ухилення від сплати податків та виведення коштів з країни.Банк "Форвард" (колишній "Руський стандарт") було ліквідовано через сумнівних власників. І лише "Укрбудінвестбанк" з причини ігнорування вимог до власників щодо покращення фінансового стану банку.Власники "Комінвестбанку" протягом останнього року вели ризиковану діяльність та підроблювали фінансову звітність. Оскільки на вулиці вже не 2013 рік, вимоги до банків змінилися, то схеми минулого не працюють. Будь-які спроби взяти у населення та бізнесу кошти та швиденько їх розмістити у кредити без забезпечення афільованим підставним фірмам не працюють.Нагадаємо, що на час воєнного стану, ФГВФО гарантує повернення 100% вкладів фізичних осіб у неплатоспроможних банках. Єдина проблема - це повернення відбувається протягом року, а то і більше (в залежності від масштабів банку).А щоб не потрапити на гачок проблемних банків, регулярно проглядайте сайт НБУ та ретельно ознайомлюйтеся із фінансовою звітністю банку. Детальніше про особливості роботи банків, їхні функції в економіці та ознаки проблемності дізнавайтеся на курсах від Школи Останнього Капіталіста: https://bit.ly/3OsYPbc@OstanniyCapitalist_Baza

Ринок ОВДП у листопаді 2024 рокуПісля збільшення обов'язкової норми резервування для банків і розширення переліку бенчмарк-ОВДП (державних облігацій, в яких можна розміщувати обов'язкові резерви), банки суттєво збільшили свій портфель ОВДП. Їхня частка у володінні ОВДП зросла з 46,68% до 48,16%.Також у листопаді майже повністю зупинився процес зменшення ОВДП у володінні нерезидентів. Через збільшення обсягу розміщень ОВДП та їх викуп банками, частка нерезидентів скоротилася до 1,29%.Попри велику активність банків, завдяки активній купівлі, до 4,04% зросла частка володіння ОВДП фізичними особами. Це історичний рекорд. Звичайні українці починають дедалі більше інвестувати у ОВДП.Щодо дохідностей, то вони продовжили своє падіння на фоні високого попиту з боку банків на більшу частину розміщень. Це цілком нормальна ситуація, оскільки високий попит дозволяє Мінфіну обирати найбільш вигідні заяви (з найменшими відсотками дохідності, задля економії бюджетних коштів). Дані по середньозваженим дохідностям вивели в інфографіці.У порівнянні з банківським депозитом, ОВДП є набагато вигіднішим та гнучкішим інструментом. Можливість продажу на вторинному ринку дозволяє зберегти більше дохідності при достроковому продажі. Але найбільшим плюсом ОВДП є відсутність оподаткування: з їхнього доходу не треба сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору (ставка діє з 1.12.2024).Детальніше про інвестиції у облігації та інші інвестиційні інструменти у курсах від Школи Останнього капіталіста: https://bit.ly/3OsYPbc@OstanniyCapitalist_Baza

Українські підприємства знижують свої очікування щодо ділової активностіУ грудні індекс очікувань ділової активності НБУ (ІОДА) знизився з 49,4 до 47,2 пунктів. Нагадуємо, значення менше 50 позначає перевагу песимістичних очікувань.Найбільше падіння спостерігається у секторі будівництва. Сезонне падіння обсягу замовлень та збільшення тиску з боку ринку праці призвели до різкого падіння очікувань серед будівельних компаній.Погіршення безпекової ситуації та перебої з електропостачанням завдали удару по промисловому сектору, де підприємці також значно зменшили свої очікування. Промисловість, через свою енергоємкість, традиційно вразлива до дефіциту електроенергії.Також енергокриза завдала потужного удару і по сектору послуг, де електроенергія також має відіграє важливу роль. ІТ-сектор, що продовжував зростати у 2022 році, наразі стагнує. Наразі українським компаніям сфери послуг доволі складно знайти іноземних контрагентів. Додатковим кризовим фактором для сектору є закриття авіасполучення, що вражає туристичні агенції та авіакомпанії.Єдиним сектором, де збереглися позитивні очікування, є сектор торгівлі. Насамперед через сезонні очікування зростання попиту.@OstanniyCapitalist_Baza

Президент підписав скандальний закон №11416-д про підвищення податківПоки український бізнес намагається з усіх сил вижити в умовах енергодефіциту та кризи на ринку праці, офіційно працевлаштовані українці та підприємці, що працюють в "білу" опинилися у ще більш неконкурентному становищі відносно тих, хто працює в "тіні".Якщо деякі норми Закону дійсно є виправданими, як наприклад збільшення ставки оподаткування банків чи мікрофінансових організацій, то ось збільшення військового збору з 1,5% до 5% і запровадження його для ФОПів - ні.Тепер на пальцях. У законі підвищення військового збору мало відбутися з 1 жовтня. У дію він вступає завтра, 29 листопада. По-перше, є певні сумніви щодо того, а як нараховувати тепер ВЗ за підвищеною ставкою? З 1 жовтня? Чи з 29 листопада?Більшість схиляється до 29 листопада. Це означає, що за 28 днів цього місяця зарплата оподатковувалася по 1,5% військового збору, а решта 2 дні - по 5% військового збору. Що заважало підписати цей закон 30 листопада?Нагадаємо, що з 1 січня 2025 року сплата ЄСВ стає обов'язковою для всіх ФОПів.Ми, інші економічні спільноти, представники бізнесу пропонували і наголошували на тому, що краще підвищувати ПДВ, оскільки його інфляційний ефект розкривається з часом. Підвищення ПДВ на 1-2% не призвело б до суттєвого прискорення інфляції, натомість зробило б підвищення податків справедливішим, оскільки воно б не робило стимулів для тіньової зайнятості.Нагадаємо, що у 2024 році сформувався відчутний дефіцит оборонного бюджету - близько 120 мільярдів гривень. Якщо нам треба профінансувати оборонні видатки, то підвищенення податків дійсно є необхідним. Питання полягає у справедливості цього підвищення та впливу на економіку, довіру до суспільний інституцій.@OstanniyCapitalist_Baza

Українське економічне вторгнення до Африки - WB.Спецвипуск #1Це перший спеціальний випуск подкасту Washington & Вернадський, де ми разом із спеціально запрошеними гостями обговорюватимемо теми, що стосуються політичного та економічного розвитку України.У цьому випуску:- Підсумки африканського турне Кулеби- Чи правда, що Україна експортує до Африки лише зерно?- Які перспективні ринки займають українці в Африці?- Як цьому сприяють державні та приватні інституції?- З якими проблемами стикається наша дипломатія у Африці та як розширити її потенціал?- Які перешкоди у торгівлі з Африкою?- Як події на Курщині впливають на сприйняття України у Африці?Спеціальний гість: Віталій Петрів, експерт Центру дослідження АфрикиПідтримати ініціативу: Buymeacoffee: https://www.buymeacoffee.com/CapitalistPatreon: https://www.patreon.com/OstanniyCapitalist Монобанк: 5375411506220008База моно: https://base.monobank.ua/2gkjik9WjTdxnrПриват: 5168752017636385Paypal: [email protected] (обов’язково вказувати “на розвиток капіталіста")@OstanniyCapitalist_Baza

Перед початком жнив, в Україні впав експортФакторів у цього явища декілька. По-перше, напередодні початку збору нового врожаю, заповненість елеваторів на мінімумі. Сезон експорту минулорічного врожаю закінчується, натомість новий врожай тільки-но почали збирати.Другий фактор - ембарго на експорт цукру до ЄС. В червні, на фоні вичерпання квот у рамках договору про асоціацію, Україна заборонила експорт цього товару до ЄС. Українські цукровари навпаки виступили за таке рішення, щоб довести європейським партнерам свою конструктивність та відповідність правилам гри.Нагадаємо, що Румунія та Угорщина були одними з найбільших імпортерів вітчизняного цукру.Третій фактор - зменшення обсягів виробництва металургійних комбінатів на фоні енергодефіциту.Зважаючи на це все, у червні обсяг українського експорту склав $2,759 млрд і був на 18,2% меншим ніж у травні, та на 7% меншим за обсяг червня 2023 року.Вже у липні очікуємо на зростання обсягів експорту на фоні початку збору нового врожаю та роботи морського коридору.@OstanniyCapitalist_Baza

На українському ринку праці склалася вкрай дивна ситуаціяЗ одного боку, через енергокризу економічна активність бізнесу суттєво скоротилася, на що вказували опитування НБУ щодо індексу ділових очікувань. У червні 2024 року, кількість нових вакансій почала скорочуватися.Проте, цей процес відбувався нерівномірно. Через мобілізаційні процеси та зростання перероблювальних галузей промисловості (насамперед ВПК), спостерігається значне зростання кількості нових вакансій відносно грудня 2021 року. Натомість, обсяг вакансій у ІТ навпаки скоротився, що підтверджує результати опитування індексу ділових очікувань.Диспропорція на ринку праці у будівництві та переробці призводить до зростання заробітніх плат, оскільки підприємства змушені конкурувати за співробітників.Проте, зважаючи на економічну ситуацію, подібні кроки призведуть до прискорення інфляції, оскільки в умовах падіння випуску та обсягу замовлень, у працедавців відсутні ресурси для збільшення фонду оплати праці.У довгостроковій перспективі зменшити диспропорції на українському ринку праці могла б реформа освіти, що включала б запровадження профорієнтації в українських школах (і не для галочки, а дійсно дієвого інструменту). Залучити до цього процесу можна вітчизняний бізнес.@OstanniyCapitalist_Baza