Все, що треба знати про добудову Хмельницької АЕСПісля руйнування українських державних та приватних ТЕС та ГЕС, єдина українська атомна енергокомпанія “Енергоатом”, де-факто, стала монополістом на ринку електроенергії. Якщо раніше її частка у генерації складала близько 50%, то зараз - близько 80%. Відповідно, “Енергоатом” став основним отримувачем доходів на ринку електроенергії.Державний монополістНа відміну від інших енергетичних державних компаній, корпоратизація “Енергоатому” проходить вкрай повільно. Лише місяць тому запрацювала Наглядова рада. Незмінний з 2022 року Президент компанії Петро Котін, попри чисельні корупційні скандали та корпоратизацію, залишився незмінним очільником державного монополіста.У цій статті ми не хочемо займатися черговими антикорупційними розслідуваннями - їх і так багато. Тут ми хочемо поговорити про причини. Перша і найголовніша - провал корпоратизації та високий рівень секретності.Багато тендерів проводяться секретно, а про їх результати ми дізнаємося пост-фактум (якщо взагалі дізнаємося). Відсутність Наглядової ради протягом тривалого періоду часу унеможливила будь-який контроль за ефективністю використання коштів. Вимоги до секретності є не більше ніж фікцією для зменшення рівня прозорості - проєктна документація на всі блоки та АЕС є у росії, бо їх будували або за часів СРСР, або вже силами “Росатому”.Тут неможливо не погодитися з опозицією щодо того, що в поточних умовах, “велике атомне будівництво” може виявитися не більше ніж черговим проєктом для тривалого відмивання коштів. У грудні 2024 року ЄС офіційно повідомив, що не буде брати участі у проєкті добудови Хмельницької АЕС та вказав на низький рівень прозорості "Енергоатому".1/5@OstanniyCapitalist_Baza
Чому НБУ підвищив облікову ставку?Продовження зростання темпів інфляції у січні призвело до чергового підвищення облікової ставки.Минулого року, через глобальну посуху, не вродило багато культур як в Україні, так і у світі. Якщо в деяких випадках це було нам на руку (зростання вартості соняшникової олії на фоні поганого врожаю оливок в Італії), то в більшості випадків - ставало проінфляційним фактором.Через несприятливі погодні умови не вродили овочі, в основному ті, що вирощувалися на відкритому ґрунті. Саме цей врожай і збиває ціну у сезон. Проте і врожай тепличних овочів теж був не дуже хорошим.Вирощування овочів на відкритому ґрунті потребує не лише поливу (реформа організацій водокористувачів лише почалася), а і широкої мережі овочесховищ. У 2025 році Мінагрополітики анонсує старт цієї програми за ініціативи приватного капіталу.Ще однією відчутною проблемою став брак робочої сили. Ця проблема вже почала відчутно вдаряти і по сектору послуг, і по промисловості. У першому випадку це вже почало призводити до зростання вартості послуг (зростання на 12,5% р/р у грудні).Додатковою проблемою для підприємців є енергокриза. Цей фактор не розкрився у січні, проте ризики його реалізації зберігаються. Наразі ключовими драйверами інфляції є поганий врожай та ситуація на ринку праці.Хоч і НБУ погіршив інфляційний прогноз, проте вже навесні темпи інфляції падатимуть. Навіть якщо врожай цього року буде теж поганим, то суттєвого впливу на ціни не буде - вони вже й так зростуть до вартості імпорту. У такому випадку, проінфляційними чинниками будуть енергокриза та криза на ринку праці.Окрім збільшення прогнозу інфляції, НБУ також переоцінив зростання ВВП у 2024 році до 3,4% (зменшення). За підсумком 2025 року очікується зростання ВВП України на 3,6%.Підвищення облікової ставки призведе до зростання вартості грошей, проте суттєвого впливу на ставки кредитування не здійснить, оскільки зараз банки переважно розміщують депозитні сертифікати і ставки за кредитами лишаються відносно високими.Темпи зростання ВВП України у 2025 році будуть залежати від багатьох факторів: ситуація на фронті, обстріли енергетики, ситуація на ринку праці.Про те, як врятувати свої заощадження від інфляції, дізнавайтеся на курсі "Фінансова грамотність українця" у Школі Останнього Капіталіста, де ви дізнаєтеся про різні інвестиційні інструменти, їх переваги та недоліки, все те, що треба для інвестора-початківця: https://bit.ly/4fSQqde@OstanniyCapitalist_Baza
У 2024 році українські порти збільшили вантажообіг на 56%За даними АМПУ, минулого року українські морські порти опрацювали 97,2 млн тонн вантажів. Для порівнння, у 2021 році вантажообіг склав 153 млн тон, а у 2022 - лише 51 млн тонн.Український морський коридор продовжив працювати, попри обстріли московії. Останні призвели до здороження страхування, проте зростання експортних цін дозволило зменшити негативний ефект. Нагадаємо, що у другій половині 2024 року почали зростати ціни на соняшникову олію - флагманський продукт аграрного експорту України.Найбільше вантажів опрацював порт "Південний" - його вантажообіг зріс у 3 рази відносно 2023 року. Вантажообіг одеського порту зріс удвічі, чорноморського - у 2,5 рази. Дунайські порти минулого року суттєво скоротили вантажообіг. Кількість опрацьованих суден впала у 2 рази. Проте, це відбулося через відновлення морських портів Великої Одеси, що спроможні опрацьовувати значно більші судна.Через окупацію Азовських портів, зупинку роботи портів Миколаєва, Херсона та Скадовську, можна сміливо заявити, що попри обстріли, порти Великої Одеси вже працюють ледь не на показниках 2021 року. Що є великим досягненням ЗСУ, ВМС України та допомоги партнерів.Чим більше судно - тим дешевша логістика. Особливо це актуально для портів Великої Одеси, що з'єднані з іншими регіонами України потужними залізничними гілками. Нещодавно було відновлено другий залізничний міст у Вознесенську, що дозволить на повну потужність запустити швидке сполучення Одеси з Кривим Рогом та Черкасами.Натомість, міст у Затоці, що веде до дунайських портів, на жаль, не відновлений. Залізничні вантажі у напрямку української Бессарабії рухаються через територію Молдови, де залізничне сполучення слаборозвинене (попри допомогу українських колег).Попри це, дунайські порти лишаються основними джерелами морського імпорту для України.Окрім аграрних вантажів, морські порти України у 2024 році відвантажували й продукцію гірничо-металургійного комплексу.Дізнавайся на курсах інвестування для початківців у Школі Останнього Капіталіста про інвестиційні інструменти, що є найменш ризикованими під час війни: https://bit.ly/4fSQqde @OstanniyCapitalist_Baza
Що з курсом? Все відносно добре. Ну принаймні, якщо говорити за результатами року. І так, ми маємо девальвацію на рівні 10,5% за рік. Що є хорошим результатом зважаючи на те, що дохідність ОВДП залишається на рівні 13-15% залежно від терміну. Що правда, варто зауважити, що протягом року курс рухався за вектором девальвації у 14% (граф1), та восени ситуація стабілізувалась і курс гривні вийшов на 10% знецінення за рік, що є близьким до середньостатистичного рівня в 9%. Та в останні тижні ми бачимо пришвидшення девальвації. І тут є декілька причин. По-перше, зростання попиту на валюту зі сторони клієнтів банків в кінці грудня. (граф2). Це зростання було посилене зростання попиту на валюту від фізичних осіб на початку січня (граф3). Імовірно попит був спровокований інфоприводом про перехід межі в 42 за $, про це ще згадаємо детальніше згодом. При цьому пропозиція залишалась відносно стабільною. І в результаті дії цих чинників ми побачили зростання курсу.А зараз зробимо крок назад, на півроку назад. Приблизно з червня цього року ми зауважили, що НБУ працює по принципу певного валютного коридору, штучно тримаючи курс в певних межах. При цьому, якщо курс переходив певну "психологічну" відмітку, то нижче цієї межі уже не опускався. До речі, про це ми писали і у наших оглядах на Капіталіст Інвест, саме в той момент, коли ця політика почала відбуватись. Маркером того, що НБУ працює у валютному коридорі була динаміка валютних інтервенцій.Про інфоприводи та попит теж варто сказати. За рік були декілька випадків, коли через вихідні курс проходив психологічну межу, а на наступний тиждень НБУ мав продавати рекордні суми з резервів, щоб покривати попит, які сформувався.Цього тижня ми бачимо дещо схоже, та імовірно в грудні попит був спровокований не страхом чи якимось очікуванням, а фундаментальними чинниками, які працюють щороку. І щороку в кінці грудня попит клієнтів банків на валюту зростає. Цього року на це наклалось і проблема з відсутністю зростання пропозиції – як результат девальвація. Та ця девальвація була б суттєво більшою, якби не НБУ з продажем валюти. В грудні вони продали рекордні 5 млрд доларів (граф4) і навряд чи регулятор захоче повторювати це знову, власне це також є однією з причин девальвації.Як висновок можемо сказати, що цей рік показав: НБУ готовий дотримуватись своїх заяв про привабливість гривневих активів. На цей момент резерві достатні для того, щоб Нацбанк міг стримувати ситуацію. Щодо майбутнього, занадто багато факторів, які неможливо врахувати, разом з тим більшість аналітиків очікують на кінець року девальвації у близько 10%, ми впринципі з ними погоджуємось. Щодо курсу в січні, то перечитайте фрагмент про політику валютного коридору, швидше за все офіційний курс буде триматись в районі від 42 до 42,5 ₴ за $.Що робити з вашими гривневими активами? Точно не тримати під подушкою. Точно не ставити на депозит, адже враховуючи податки ви лише втратите в доларовому еквіваленті. ОВДП виглядають на цьому фоні більш хорошим варіантом. Та є й інші не менш, а той більш привабливі, детальніше про них ви можете дізнатись на курсі з Основ Інвестування або просунутого інвестування: https://bit.ly/4fSQqde@OstanniyCapitalist_Baza
Сектор послуг та будівництва - падіння зупинилосяЦі сектори очікувано досягли сезонного дна, помноженого на несприятливу кон'юнктуру. Сектор послуг гнучкіший до відключень світла, проте це стосується не всіх гравців. Загалом, у секторі послуг все майже без змін, окрім очікувань збільшення вартості своїх послуг - тут дається у знаки тиск, насамперед, з боку ринку праці.У ІІІ кварталі 2024 року майже всі українські ІТ-компанії зменшили виторг через брак закордонних замовлень. Чому їх не вистачає? Питання риторичне, якщо глянути на всі потенційні ризики для іноземних контрагентів.Перевести ІТ-галузь на військові рейки? Не завжди є відповідна компетенція і можливість. Проте вже зараз багато ІТ-фірм працюють із оборонкою. Сектор будівництва - сезонна пауза робіт та слабка динаміка ринку. У нас же замість пільгових іпотек ВПО - тисячі для всіх і одразу. Попри поступове відновлення реальних доходів населення, нерухомість часто лишається недоступною для тієї категорії, що потребує її найбільше - ВПО.І тут, нашим великим фіскалізаторам, треба ще й вдарити податками на доходи! Не на споживання, а на доходи! Щоб ну у людей, що втратили капітал, він точно не з'явився.Під час війни з її невизначеністю та волатильністю, із традиційною можливістю вкластися у сумнівну будівельну компанію, інвестиційний попит на нерухомість не дотягує до рівнів 2021 року.Взагалі, для деяких будівельних фірм треба ввести форму "Безвідповідальне товариство" - БзТ. Або "Товариство колективного кидалова" - ТКК.3/4@OstanniyCapitalist_Baza
У грудні ділові очікування підприємців знову погіршилися - НБУЗима - традиційно доволі песимістичний сезон для вітчизняних підприємців різних секторів економіки. Хоч і вона сповнена новорічними розпродажами, проте експортна активність падає до мінімуму, а січень - мертвий з точки зору продажів.Зараз фактор негативний сезонності множиться і на дефіцит електрогенерації, і на складну ситуацію на ринку праці, і на прискорення інфляції. Про окремих представників неолітичної культури "Пограбоване село" і не варто згадувати - вони знову почали блокувати український кордон.ЄС підписав угоду про вільну торгівлю з Аргентиною? Блокуємо кордон з Україною, що воює! Яким місцем Україна до угод ЄС з Аргентиною? А бобер його знає! І взагалі, в Аргентині одна з найбільших діаспор українців, а Хав'єр Мілей - один з найбільших друзів України у світі! От тобі і відповідь, малополяче, чому угоду підписали з Аргентиною, а блокують експорт України.Благо, окрім вічно ошуканого самим собою польського села, вічних нюхачів російського газу (Фіцо й Орбана), у нас є декілька нормальних сусідів - Молдова і Румунія. Ну і звичайно, морський коридор, що працює попри обстріли.Хоч і під кінець місяця ситуація із електропостачанням покращилася для населення, проте не для бізнесу, де графіки обмеження потужності діяли до 30 грудня.Нагадаємо, що у нашій країні реіндустріалізаційних нічних полюцій, бізнес (у тому числі промисловість) сплачують за електроенергію у рази більше, ніж населення. 1 січня 2025 року тарифи на передачу електроенергії для бізнесу вкотре зросли. Окрема епопея - підключитися бізнесу до електромереж, якщо мова йде про новозбудоване підприємство.Звичайно, що електроенергія не є ключовою частиною собівартості продукції високотехнологічних виробничих підприємств. Все-таки, весь токарний цех машинобудівного підприємства зі всіма верстатами не буде споживати електроенергії як одна доменна піч металургійного гіганта.Але, маленький генератор-дирчик не потягне 100 кВт потужності одного такого цеху. Треба купувати більший генератор, і хоч там ККД зростає, проте це не зрівняється у вигоді з електропостачанням з мережі. Але й вищі ціни там роблять вітчизняну продукцію неконкурентною на фоні іноземних виробників.Навіть у країні зеленого фанатизму, Німеччині, 1 кВт*година для промисловості коштує менше, ніж в Україні.Тож, дивуватися прискоренню інфлцяції в Україні не варто, бо витрати на e/е - це те, що кумулятивно накопичується від етапу сировини, і до етапу кінцевого збуту. 1/4@OstanniyCapitalist_Baza
А тепер по економічних темах:Космічний ВВП УССР і развітой промішліності. Про промисловість можете переглянути відео на нашому каналі, зверніть увагу на те, які сучасні продукти створювала ця сложна промішліность.ВВП УССР і 1991 рік. Скільки разів можна це повторювати, ВПК займало до 40% економіки. Ну який ВВП? Ну от скільки коштує ракета Сатана, як її врахувати у ВВП, а тисячі танків? І у узагальнюючи половина економіки ВПК, інша половина виробляє гумові галоші, які нікому не потрібні. У сухому залишку маємо хоч якось конкурентоздатну металургію. І порівнюється це з Казахстаном, у якого на відносно не велику кількість населення чималі запаси хорошої нафти.Ще трохи про ВВП, у економічних колах вже ходить мем про прокляття 200 мільярдів. І автор правий, що починаючи з 2007 року ми стоїмо на місці, фактично так і є. Але чомусь автор забуває, що після кризи 2008 у нас починається своя криза. І знову таки питання "ідентичності" чи зміг би Янукович і його банда без впливу Росії взяти владу і спричинити такі катастрофічні наслідки?За Януковича дійсно була стабільність у всьому. Подивіться на графік зростання реального ВВП, там теж стабільність, стабільно не зростає. А потім 2014 окупація значної частини економіки та населення (про яке теж згадується), і от тепер 2022. Так ми топчимось, і з 2007 пішли не дуже далеко, але от на тобі одразу питання ідентичності. Ну якби в ОДКБ вступили то напевно б все було б чудово!Населення: Казахстан мусульманська країна, навчряд чи вам потрібно пояснювати особливості відтворення населення в мусульманських країнах.Щодо України звичайно фактор війни і той факт, що в 1991 році люди нарешті отримали можливість побачити світ і втекти з тоді ще совка, а ще загально світовий тренд, проблема, яка покрила усі розвиненні суспільства. Та окрім цього подивіться статистику абортів в Україні з 1900 року, подякуйте совка в за знищенні мільйонів українців у 30хх і мільйони ненароджених у 1970.Як висновки: так автор правий, дійсно багато, що залежить від внутрішніх спроможностей. От наприклад чи є у вашій країні нафта чи ні? Чи хоче ваш зусід вашого тотального знищення чи ні?Та все ж, треба сказати і те, що ми зробили цілу купу помилок, в тих умовах в яких формувалась держава їх неможливо було уникнути, в 90 на весь Київ людей, які знають англійську мову було на пальцях однієї руки.Ми пройшли складний шлях, і помилок було чимало, наприклад роздача грошей, відсутність пенсійної реформи, презумпція вини платника податків.Добре, що ми більше не повторюємо цих помилокХотілось би звичайно, щоб не допускали, але реальність трохи інша. Але це не знімає відповідальності із кожного з нас. Ми самі відповідальні за свої фінанси. Хочете порядку в них? Тоді вам до ШОК, там до 31.12 тримає Різдвяний Сейл! Візьміть два курси за ціною одного:https://bit.ly/4fCzA14 2/2@OstanniyCapitalist_Baza
Привид блукає по Європі, привид української аграркиВже другий рік, попри повномасштабне вторгнення, в Україні триває реформа організацій водокористувачів. Вона передбачає передачу державних занедбаних та немодернізованих меліораційних мереж у власність об'єднань приватних аграрних фірм.Організація водокористувачів - це неприбуткове об'єднання. Передані за останні 2 роки кілька десятків меліораційних мереж вже почали модернізуватися завдяки інвестиціям співвласників та ґрантам USAID АГРО.Головною метою ОВК є відновлення та модернізація занедбаних меліораційних мереж. Вирощування із використанням меліораційних мереж хоч і дорожче, проте збільшує врожайність на 40-100%. Модернізація мереж дозволяє зменшити обсяг споживаної електроенергії (знижує собівартість) та забезпечити їх надійну роботу.Роками механізм водокористування в Україні був непрозорим, а старі мережі були годівницею для різних корупційних елементів, що списували нелегальний продаж води за "небаланс".Чим більше буде ОВК - тим ефективніше Україна використовуватиме свої обмежені водні ресурси, і тим більшу потугу матимуть наші аграрії у світі. Ця реформа дозволяє не лише збільшити врожайність, а і розпочати вирощування екзотичних культур, що потребують багато води (наприклад, батат). Окрім цього, вона дозволяє краще реагувати на зміни клімату.Тим часом, поки українські аграрії впроваджують інновації, польські нєпозволіми досі не змогли знайти географічний атлас і знайти там де український кордон, а де Аргентина. Бо нагадаємо, що "ошукане село" знову блокує кордон, на цей раз через угоду ЄС з МЕРКОСУР.Ще раніше, культурний шок у живих експонатів музею палеоліту викликав вагон-зерновозА більше про інструменти інвестування в Україні та особливості на курсах від Школи Останнього Капіталіста: https://bit.ly/4gLcoP7@OstanniyCapitalist_Baza
Імпорт України у листопаді 2024 рокуУ листопаді, на фоні загострення енергокризи, незначно зріс імпорт нафтопродуктів. Зростання обсягів імпорту акумуляторів та генераторів стабілізувалося, оскільки насичення ринку сягнуло піку.Суттєво зріс імпорт БПЛа та товарів, що входять до засекречених статей.Зменшився імпорт одягу та взуття - також ринок вже наситився товарами, плюс сильно активізувалися вітчизняні виробники (бо дещо зріс й експорт одягу й взуття).Після закінчення сезону активних будівельних робіт, скоротився й імпорт металопродукції.Проте, все це падіння з'їло зростання імпорту засекречених товарів. Відтак, відносно минулого місяця обсяги імпорту майже незмінні. Відносно листопада минулого року - зростання на 23%.У цьому році українці суттєво збільшили імпорт сільськогосподарської продукції (не в останню чергу через посуху та збільшення реального рівня доходів), а також машин та устаткування. Тут подвійний ефект: потреби армії та збільшення споживчого попиту.@OstanniyCapitalist_Baza
Українська металургія у листопаді 2024 рокуВ умовах енергокризи та просідання світових цін на металопродукцію, українські металурги почали фокусуватися на продукції з доданою вартістю. У листопаді тенденція до зменшення обсягів виробництва чавуну та сталі продовжилася, попри відкат цін до попередніх, відносно високих, рівнів. Місячні обсяги виробництва чавуну різко впали з 625 до 543 тисяч тонн, що відповідає рівню минулого року. Виробництво чавуну дуже залежне від коксівного вугілля. Найбільше підприємство з його виготовлення було у м. Покровськ.Також негативна тенденція спостерігається у виробництві сталі, де вже три місяці скорочується виробництво. Обсяг виплавленої сталі впав з червневих 734,7 до 541 тисяч тонн у листопаді, що менше за рівень минулого року.Виробництво сталі особливо чутливе до енергозабезпечення, тож просадка не має нікого дивувати. Металургійні комбінати працюють переважно на імпортній електроенергії, вартість якої сезонно зростає. Нагадаємо, що для уникнення відключень підприємства мають імпортувати більше 80% споживаної електроенергії.Натомість дещо зріс обсяг виготовленого металопрокату, який хоч теж потребує багато електроенергії для роботи прокатних станів, але перетворює сталь у товар з більшою доданою вартістю. Прокат задіяний не лише у експорті, а й в різних ремонтно-відновлювальних роботах.Наразі, попри відкриття логістичних коридорів, українська металургія продовжує стикатися все з новими і новими кризами. Починаючи від браку електроенергії та сировини, закінчуючи необхідністю укомплектовувати штат працівників.В таких умовах необхідно шукати нові можливості за рахунок створення зон вільної торгівлі та збільшення санкційного тиску на російський металургійний сектор.Українські металурги шукають нові ринки збуту, одним з яких став польський ринок, де місцеві виробники вже скаржаться на страшних українських металургів, що ще й якось можуть "демпінгувати" в таких умовах.Цікаво, якщо польський металургійний сектор гине від конкуренції з українськими меткомбінатами, що працюють в умовах обстрілів, втрати ринків збуту, доступу до сировини та електроенергії, то чого тоді варта вся польська металургія разом узята?@OstanniyCapitalist_Baza
TGLIST.COM.UA
