Загалом, не бачу катастрофи. Тим паче, в переговорах з нашим головним партнером. Не з москалями, а напряму з нашим головним стратегічним партнером. Гадаю, це швидше перевага ніж труднощі. Катастрофа — у продовженні війни на невизначений термін. А переговори — це добре. Головне — бути до них готовими і сильними у них.По пунктах.1️⃣В країні серйозна політична криза. І вона нікуди не зникла. Її причина зрозуміла. Суспільство хитають зсередини, зокрема опозиція, через підставу, яку дала влада. Обʼєктивно. Але особисто я хитання не підтримую: «благими намірами вимощена дорога в пекло». А втім, маємо, що маємо. І владі якось же потрібно відновити рівновагу в суспільстві, щоб воно знову сконцентрувалося над зовнішньою загрозою. Звідси і заради цього це звернення Президента з правильними акцентами, які я теж озвучував раніше.2️⃣Попри це, насправді найважливіше зараз і надалі — це грамотна участь нашої дипломатичної команди, її стійкість, зрілість і мистецтво ведення переговорів. Фактично від цього залежить, яким буде фінальний документ, над яким зараз працюють. І до якого представники України теж були долучені на попередніх етапах, про що свідчать вже декілька офіційних коментарів. Це зовсім не виглядає як ультиматум. Радше пропозиція для обговорення і правок на основі реалій.Ще раз. У переговорах проблеми не бачу. Жорсткими були й переговори щодо угоди про копалини, а в підсумку обидві сторони задоволені. Отож, зараз є чергове завдання, з якими мусить справитися наша дипломатія. Для її підсилення суспільство дійсно має бути згуртованим і єдиним цілим. Не гірше ніж наші воїни, які стоять, незважаючи ні на що.Проте потрібно розуміти, що навіть якщо ми дійдемо порозуміння із США щодо угоди і зрештою буде збалансований документ (що цілком реально!), це не означає, що він запрацює. Тому що є ще інший чинник — рф — який, думаю, робитиме зараз все, щоб знову відтягнути припинення війни. Передумов для миттєвої зупинки наразі немає.