Чим більше я вивчав життя Ісуса, тим складніше було приклеїти йому будь-який ярлик.

Він мало говорив про римську окупацію, що було основною темою розмови серед його земляків, але брався за батіг, щоб вигнати дрібних торговців із єврейського храму.

Він закликав дотримуватися законів Мойсея, але завоював репутацію злочинця. Він був готовий на все зі співчуття до ближнього, але міг і прогнати кращого друга суворим докором: «Відійди від Мене, сатано!» Він мав безкомпромісні погляди щодо багатих людей і занепалих жінок, але й ті, й інші були біля нього.
Іноді дива, здавалося, виливались із Ісуса; а іноді його сила була заблокована зневірою людей.
Іноді він у деталях розповідав про друге пришестя; інколи ж не міг назвати ні день, ні годину. Він утік від арешту в одному місці, і непохитно віддавав себе в руки ворогів в іншому. Він красномовно говорив про мир, а потім наказував своїм учням оголити мечі.
Його екстравагантні твердження про себе завжди залишалися предметом суперечок, але коли він робив щось справді чудове, то вважав за краще піти.

Філіп Янсі, з книги "Ісус якого я не знав"

(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Ф. Янсі:
@YanceyWriting)