В Україні 2 паралельні світи. Мої хлопці уві сні балакають зі мною. Сплю завжди одітий.*Є в нас в Україні 2 паралельних світи.один там, один тут - і вони майже не перетинаються.Стоїш іноді серед людей, слухаєш. І розумієш, що і близько не розуміють військових***12 хлопців рідненьких загинули.А приданих мені давали 43.Нас 11 тільки вийшло.**Це було 2 роки тому. От тоді мене і накрило перший раз.це ж не статистика. це мої хлопці. Це ті, яких я навчав. Мої.не той страх - ой страшно йти.сни у мене ці херові. Дуже боюсь, щоб мене не засипало в замкнутому просторі.Якщо є підвал чи нора. треба завжди 2 вихода.***Був у мене снайпер, Коля. Який же толковий був хлопець.Дрон попав.там пісок в Серебрянському лісі.Можна було в відкопати.але дрони не дали. Я згадую його**Кожен день сотні раз.Вони балакають зі мноюЯ не псіх. Але сам з собою балакаю іноді.**Мені казали раніше - не здружуйся з підлеглими. Командири живуть окремо.Але я жив завжди з пациками. Мені потрібно, щоб мені довіряли. І я довіряв.Бо сьогодні ми разом. А завтра або забаранимось разом.Моїм пацикам батальон завидував.Бо продукти завжди ділили на купу. Все ділив.*Нас осталось троє. Один обмежено придатний, охороняє КСП.Другий я.І третій Петя. – Ти ж на тигра не похожий.– А я хроплю сильно - каже мені і сміється.-17, а він перепливав Сіверський Донець.***Машина - це одноразовий розхідник.Місяць - це благословіння.2-3 заїзда. І все. Скид. Може бути шо завгодно. Бляшанка, наїжджаєш. І колеса розірвало.ФПВ постійно*Сплю завжди одітий.Тільки носки знімаю. І телефон, і документи з собою. А у мене тут чати.*Вигулює мужик собаку.Значить є здоров’ячко собаку вигулювати.Коли кажуть: шо там нормально, коли закінчиться війна?Я на ту сторону переходжу, бо боюсь, що не стримаюсь і можу наробить делов. *все пересихає на позиціях.бувало по пару днів немає води.***вода і сигарети - це головне, щоб було.При заході 3-4 дні железно в туалет не ходиться.Просто не хочеться.І це у всіх так.Адреналін. Виробляється.Влажні серветки.Не викидаємо нічого. Бо зрисують одразу.**Я вже не піду на передок. я не витримаю.голова не соображає. мене як банкою накрило.**Я можу тільки з вами спілкуватись. І все. Ну і з моїми рідненькими пациками.*Ми всі віруючі.Ми на день по 100 по 200 раз на день молимся.Я пацикам своїм так і кажу: Тільки вспомнив за Нього - одразу дякуй.Просто дякуй.А проси, коли вже повний триндець.А так просто дякуй.Те, що війна зробила з мужиками - навернула до Бога.Всі вірять. Надіються на Нього.**Я завжди думаю про майбутнє найгірший варіант. Не середній варіант.Не найкращий. А завжди найгірший.***Рибалка дуже відновлює.Я сидю, просто дивлюсь на воду. Все одно шо не клює - це дуже заспокоює.***я морально поломаний.не відчуваю нічого*не розумію за що була віддана жертва. найкращі сини України.ті, хто залишаться в живих - будуть завідовать мертвим.***злість з'явилась.вигоранняповне вигорання.нервові зриви***Позитивні зміни теж є - якщо немає чого втрачати. Можеш приймати рішення, які раніше б не приймав.Став більш безбашенним.раніше переймався.***Які скарги є найбільше?Нічого не хочеться. Апатія до всього.Ніяких немає тригерів. Тиша.І постійне очікування на небезпеку.***Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід з клінічним психологом без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.Важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу. *Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного і пальне на дорогу до хлопців - то ось постійна банка:🔗Посилання на банку тут:https://send.monobank.ua/jar/5kBhUV5bPpЄ PayPal - [email protected]Знов закінчились донати після останньої закупки книг. *Якщо це корисно — поставте 💔І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.#ДумкиВійськових@BagnenkoPsy