Сілксонґ сітюейшн іс крейзі!Якщо ви уважно читали мій канал чи спілкувались із мною особисто, то знаєте що попри мою любов до Hollow Knight, я завжди висловлював втому та скепсис відносно її фанбази. Щиро кажучи, як поціновувач метроїдів, каслваній, та решти сьорч-екшнів, я і сам приписував себе до неї деякий час. Але це було у 2017-2018 роках. Зараз же, огида щодо гайпу по Silksong настільки культивувалась у моїй голові, що я боюсь, що вона заважатиме отримувати мені задоволення від самої гри. Давайте поясню.Інді ігри завжди були для мене тією категорією інтерактивного мистецтва, в якій я шукав різноманіття досвіду. Звісно, серед них завжди було місце популярності тенденцій, запозиченню та відвертому копіюванню, це закономірно. Але навіть серед сотень роуґлайтів чи декбілдерів можна знайти різноманіття, якщо хотіти його розгледіти. В тому й справа, що питання, яке мене хвилює на фоні сьогоднішнього релізу Silksong стосується не інді сцени, а того, як люди її бачать. За останні роки популярність відеоігор страшенно виросла і продовжує рости. Тепер це більше не нішове гобі для здебільшого чоловічої авдиторії зі здебільшого погано розвиненими соціальними навичками. І це прекрасно! Більше людей означає більше цікавих думок і, як наслідок, більше відеоігор. А їх справді стало більше. Нові суміші жанрів, нові бачення, новий досвід. Всього цього настільки багато, що особисто я не встигаю навіть дослідити все, що мене цікавить, як виходить щось нове. Я вже мовчу про те, щоб встигати проходити це все. Але є Silksong. Елден рінг від світу інді ігор. Ікона інді сцени. Друге пришестя. THE indie game. Вже багато років, при перегляді будь-якого відеігрового шоукейсу, особливо інді, всі скандують "де сілксонґ!?". І по розмовах у відеоігровому ком'юніті я постійно бачу одне і те ж. Nintendo Direct: "де сілксонґ!?"; III-initiative: "де сілксонґ!?"; Gamescom: "де сілксонґ!?"; Future Games Show: "де сілксонґ!?"; TGA: "де сілксонґ!?". Навіть люди, які не грали у HK і не люблять метроїдванії, знають про цю гру і думають чи спробувати ще раз першу частину, чи зразу вриватись у другу. Зі зненацьким оголошенням дати релізу інших інді ігор в інфопросторі неначе більше не існує. Інді розробники переносять свої ігри з вересня, бо такий різкий реліз такої популярної інді поховає їхні проєкти заживо, а фанбаза ще й нагадить на могилу. Переносять реліз навіть не лише інші метроїдванії, що хоча б логічно, але ж і тайтли із інших жанрів також. Хоч мені й хотілося б радіти, що інді сегмент в чергове пускає вже навіть не брижі, а велетенські хвилі на ігрову індустрію, ці хвилі зачіпають та потенційно руйнують решту сегменту. Принаймні в моїх очах. Для фанбази цієї гри не існувало метроїдваній до Hollow Knight, а тепер і не існуватиме після Silksong. А така поведінка заразна, не дарма ж весь цей гайп поширюється і на тих, хто не любить жанр і не цікавиться інді сценою. Я хотів би помилятись. Щоб виявилось, що реліз Silksong позитивно вплине на інді та зробить їх ще більш видимими для гравців. Але поки я бачу точнісінько протилежне. І чим ближче до релізу, тим сильніше цей ефект посилюється. Я буду грати в цю гру. Скоріше за все я отримаю від неї задоволення. Але я відчуваю, що моє задоволення буде зменшуватись кожного разу, коли її будуть називати найкращою грою в жанрі, як це робили із попередньою грою попри всі її проблеми. Я не вважаю, що сиквел хорошої, але геть не революційної, метроїдванії, повинен бути лицем інді сцени, і мені не подобається, що схоже ним він і є. Дорелізно.Вважайте це моїм протестом, бідою з головою, снобізмом чи нонконформізмом, але я вірю що інді сцена заслуговує на краще відношення. Саме тому це останній пост на цьому каналі про Silksong. Не лише через те, що я не бачу сенсу висловлювати свої думки про неї після проходження, а й через те, що існує занадто багато інді ігор, що заслуговують цього більше. Про якісь я вже говорив, про якісь говоритиму ще раз, про якісь ще обов'язково розкажу.