Безоплатна публікація у журналах відкритого доступу для українських авторівНагадуємо, що провідні міжнародні наукові видавці продовжують підтримувати українських авторів під час війни.👉У межах спеціальних програм більшість провідних академічних видавців тимчасово збільшили розмір знижки на оплату зборів за публікацію у відкритому доступі (Article Processing Charges, APC) до 100%. Завдяки цій ініціативі українські дослідники отримують додаткову підтримку для продовження наукової діяльності в умовах війни.📚Повним звільненням від оплати APC українські автори можуть скористатися, зокрема, у журналах таких видавництв: Springer Nature, Elsevier, Wiley, Taylor & Francis, Cambridge University Press, Oxford University Press, American Chemical Society (ACS), Institute of Physics Publishing (IOP), Royal Society of Chemistry (RSC).📌Щоб скористатися цією можливістю під час подання статті до відкритого журналу окреслених видавців необхідно правильно зазначити свою афіліацію з українською установою та обрати Україну як країну авторства у профілі. У більшості випадків знижка застосовується автоматично на етапі погодження оплати. Якщо цього не відбулося, рекомендується звернутися до служби підтримки видавця з проханням підтвердити право на знижку.🔐Важливо: повна відмова від сплати APC зазвичай поширюється лише на статті, що публікуються у журналах із золотим відкритим доступом (Gold Open Access). Уважно ознайомлюйтесь з умовами обраного журналу перед подачею рукопису.❗️Будь ласка, уникайте подання до сумнівних або недоброчесних журналів. Якщо у вас виникли сумніви щодо репутації видання або умов публікації, радимо звернутися за консультацією до Бібліотеки КПІ. ✔️Скористайтеся цією можливістю, щоб зробити результати вашої роботи доступними широкій міжнародній аудиторії. Підтримка відкритого доступу сприяє підвищенню видимості української науки у світі, що має особливе значення у сьогоднішніх реаліях.
ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аравінда Регхунатана «Як використовувати відео з YouTube у системі перевернутого навчання». У ній наголошується, що зі зменшенням тривалості концентрації уваги студентів важливо знайти цікаві способи допомогти їм у підготовці до занять. Дуже мало студентів піднімають руки, коли викладач запитує, хто з них попередньо ознайомився з матеріалами сьогоднішнього заняття. Така відсутність завчасної підготовки ускладнює управління перевернутим класом і перешкоджає спільній роботі з передавання знань. «Перевернуте» навчання передбачає ознайомлення студентів з основними матеріалами перед заняттям та використання аудиторного часу для більш глибокого вивчення концепції разом із викладачем для підвищення успішності та залученості студентів. А. Регхунатанвтор розглядає тематичні дослідження як педагогічні інструменти, відкриті для різних інтерпретацій і точок зору, що стимулюють захопливі дискусії в класі. Однак, якщо студенти ретельно не розглядають та не досліджують матеріали перед заняттям, вони не можуть продуктивно долучитись до обговорення теми. Тому варто звернути увагу на те, які недоліки мають традиційні матеріали для підготовки до заняття. Основна мета цього педагогічного інструменту полягає в тому, щоб вивести студентів із зони комфорту та залучити їх до обговорення різних аспектів теми. Але тривалість нашої уваги скорочується. Можна використовувати YouTube у «перевернутому» класі щоб вирішити цю проблему завдяки розміщенню коротких відео як альтернативи текстовим матеріалам. Це сприяє більш зосередженому та глибокому навчанню, покращує навички критичного мислення. Дослідження, засноване на матеріалах MOOC показало, що відео з максимальною тривалістю три хвилини викликають найвищу зацікавленість студентів. Їм легше засвоювати інформацію, а викладачі при цьому користуються перевагами постійно зростаючого контенту. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/eVeCd, https://ukrintei.ua/y/yFE1l
ГШІ ВИМАГАЄ НОВОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Джонс «Коли генеративний штучний інтелект змінює планку оцінювання». У ній наголошується, що ГШІ отримав наразі такий розвиток, що фактично змушує викладачів університетів постійно підвищувати власну планку креативності та вносити суттєві зміни у систему оцінювання, як власне, у весь освітній процес. Спираючись на свій досвід, Кріс говорить, що більшість його студентів використовують ГШІ, але насправді вони можуть впоратися із завданням краще, ніж ШІ. Він описує результати вивчення використання системи оцінювання із залученням ChatGPT (оскільки саме цей інструмент є найпопулярнішим серед студентів) та HeyGen. Політику щодо застосування штучного інтелекту у рамках свого курсу він розробив таким чином, щоб студенти могли використовувати ШІ виключно як інструмент для роботи, а не для створення самої роботи. Його система оцінювання передбачає ведення журналу використання штучного інтелекту та проведення аналізу щодо вибору його інструментів, визначення його користі та недоліків, забезпечення прозорості освітнього процесу із застосуванням нових технологій. Він наголошує, що такий підхід є чесним і слідкує, щоб його застосування було зрозумілим для студентів, приносило їм користь та надавало більше балів. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/KRL3o
ПРО НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ20 травня 2025 року відбудеться тематичний вебінар «Окремі питання інтеграції е-ресурсів ЗВО і НУ з Національним репозитарієм академічних текстів». Захід стане комунікаційною площадкою науковців та освітян для обговорення актуальних проблем політики відкритої науки і відкритого доступу в Україні. Учасники вебінару «з перших рук» дізнаються про переваги роботи з Національним репозитарієм академічних текстів, легкість доступу до наукової інформації про вітчизняні наукові дослідження завдяки офіційному вебпорталу НРАТ, а також про те, як відбувається наповнення баз даних НРАТ від різних джерел, про міжнародну співпрацю, корисні сервіси і перспективи подальшого розвитку Нацрепозитарію. Захід приурочений до Тижня Відкритого Уряду. Міжнародна Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» спрямована на розвиток демократії, підвищення рівня відкритості державного управління та налагодження співпраці між громадськістю та органами влади. Україна є учасницею цієї міжнародної Ініціативи і наразі реалізує 6-й план дій. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/category/informacziya-pro-diyalnist/, https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi/, https://ukrintei.ua/y/J8FY7
ТУТ ВПОРАЄТЬСЯ ЛИШЕ ЛЮДИНА (ЧИ ВАРТО ВІДМОВИТИСЯ ВІД ШІ У ВИКЛАДАННІ ТА ДОСЛІДЖЕННЯХ) На сайті Times Higher Education опублікована стаття Цінь Чжу «Лише людина впорається: коли варто відмовитися від ШІ у викладанні та дослідженнях». У ній наголошується, що інструменти штучного інтелекту оптимізували ряд процесів та прискорили упровадження інновацій у різних галузях, включно зі сферою вищої освіти. Але іноді потрібно залишати пріоритетним саме людське судження. Незважаючи на свою потужність, штучний інтелект має свої межі. Дійсно, він може прискорити аналіз даних, оптимізувати процеси та персоналізувати навчання. Але є також і критичні моменти у роботі з ним, які пов’язані з творчістю, етикою та емпатією, – де людське судження та участь залишаються незамінними. Цінь Чжу наголошує, що навчання - це одна зі сфер, де людський фактор залишається центральним, тому вкрай важливо визнати межі для ШІ саме у цій сфері. Навчання - це фундаментально людська праця, що ґрунтується на співпереживанні , інтуїції, натхненні. Педагог робить більше, ніж просто передає зміст, - він інтерпретує, відчуває невисловлену динаміку студентської аудиторії, реагуючи на тонкі сигнали (рівень залученості учнів, їхня розгубленість або емоційні потреби). Ця здатність «читати аудиторію» дає змогу викладачу адаптувати свій підхід у режимі реального часу, створюючи середовище, де учні відчувають, що їх бачать, чують і мотивують.Щодо наукового дослідження, то штучний інтелект може обробляти величезні набори даних і виявляти закономірності, що виходять далеко за межі людських можливостей, але він менш ефективний в абстрактному «мисленні» та визначенні нових напрямків. Він здатний побачити кореляції, але він не розуміє більш широкого контексту. Він, на відміну від живої людини не запитує постійно «а що, а якщо?», які призводять до критичного мислення й зміни парадигми. Отже, ШІ є потужним партнером, а не заміною людини. Йому бракує емоційного інтелекту, креативності та морального мислення, які характерні для людини. Це обов’язково необхідно ураховувати. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/1Lxuo
ЯК ЗРОБИТИ НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ДОСТУПНИМИ ТА ІНКЛЮЗИВНИМИ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Неллі Рамірес Васкес «Як зробити ваші навчальні матеріали доступними та інклюзивними». Йдеться про поради щодо забезпечення інклюзивного навчального процесу та використання інструментів, які допомагають учням із особливими потребами отримувати освіту й розвиватись. Автор наголошує, що університетські містечка є домівкою для різних студентів, частина з яких має особливі потреби (люди з сенсорними, інтелектуальними, психосоціальними, нервово-психічними вадами та станами). Перш, ніж створювати інклюзивне середовище, потрібно переконатися, що створений належний базис: проведені відповідні дослідження - здіснено збір інформації про студентів (наприклад, стилі навчання, академічні навички, інтереси, обмежені можливості та потреби в доступності), виконано оцінку доступності навчальних курсів (можливість доступу, перегляду матеріалів курсу, використані формати, зміст тощо); здійснене підвищення кваліфікації педагогів. Після цього необхідно задіяти найкращі із пропонованих варіантів: підписи та субтитри (може допомогти людям з вадами краще зрозуміти зміст курсу); аудіо/візуальна та інтерактивна підтримка (посилить зміст курсу мультимедійними ресурсами, щоб допомогти учням із різними потребами консолідувати своє навчання); інструменти штучного інтелекту (щоб адаптувати контент до різноманітних профілів навчання, якщо використовувати їх із чіткими підказками та відповідним наглядом). Зробити викладання інклюзивним означає вирівняти умови гри для студентів із особливими навчальними потребами та допомогти їм досягти успіху.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/jXKcS
ЯК УТРИМАТИ УВАГУ СТУДЕНТІВ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кінг Дьорффі та Андраша Матольчі «Поради викладачам щодо того, як утримати увагу студентів». Автори наголошують, що навчання риториці, побудоване на знанні основ психології є реально працюючим способом протидії падіння активності студентів та утримати їх увагу. Йдеться про набуття ефективних навичок мовлення. Викладачі, які можуть надихати своїх студентів, також мають більший вплив на зростання популярності не лише свого курсу, а й університету загалом. У бізнес-середовищі топ-менеджери часто працюють з особистим консультантом з риторики, щоб набути упевненості під час презентації чи переговорів. А от молодих університетських викладачів наразі не навчають риториці з елементами психології. Новітні дослідження показали, що через 10 хвилин після початку лекції дев’ять із десяти студентів не можуть запам’ятати навіть найважливіших з проголошених викладачем ідей. В університеті Земмельвейса вирішили розпочати тренінги з риторики для педагогів. Основну увагу у них зосереджено на способах утримання уваги слухачів та розвитку навичок презентації. «Перевизначення» ролі викладача, вважають автори статті, стане надзвичайно важливим чинником розвитку системи освіти.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/MhdrR
РЕГУЛЯРНІ ОПИТУВАННЯ ДЛЯ ПІДТРИМКИ НАВЧАННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Ман-Хо Лама «Використовуйте щотижневі опитування для підтримки навчання». У ній йдеться про те, як регулярні опитування студентів допомагають вчасно і більш точно зрозуміти їхні потреби, адаптувати зміст освітньої програми і краще заохочувати активні дискусії під час навчання. Наголошується, що експрес-опитування є основою для ефективної організації навчання, яке відповідає інтелектуальним інтересам і особистим уподобанням студентів. Адріан демонструє це на прикладі власного курсу державного управління і надає деякі поради. Він вважає, що адаптація навчального контенту має розпочинатись з аналізу інформації про студентів. Можна перевірити попередні академічні знання студентів, з’ясувати теми, з яких їм бракує базових знань, оскільки саме вони вимагають більшої підтримки з боку викладачів. Також потрібно визначити теми, де можна заохочувати студентів до нестандартного мислення (ставити їм завдання визначати перспективи, систематизувати й аналізувати різноманітні точки зору, готувати аргументацію). Публічна презентація результатів опитування дозволяє студентам побачити загальну картину, співвіднести свої відповіді з найбільш поширеними. Експрес-опитування можуть мати один або декілька варіантів відповіді, мати форму матриці, а також містити запит для отримання зворотного зв’язку від студентів (відкрите питання). Тоді як опитування наприкінці семестру визначають рівень підготовки та опанування курсу, регулярне спілкування має цінність для своєчасного коригування освітнього контенту. Необхідно просити студентів надавати коментарі, наприклад, запропонувавши наступні запитання: який аспект курсу ви вважаєте найбільш ефективним для підтримки вашого навчання; які теми ви вважаєте складними, що потребують більшої уваги та детальних пояснень; що у курсі можна покращити? Відповіді на ці питання допоможуть викладачу удосконалити структуру та дизайн курсу і створювати кращі умови для навчання.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/V8Pme
ВИКОРИСТАННЯ ШІ Й МЕТАВСЕСВІТУ В ОНЛАЙН-ОСВІТІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи науковців Монтерейського технологічного інституту «Використовуйте штучний інтелект і метавсесвіт, щоб зацікавити своїх студентів онлайн». У ній наголошується, що технології штучного інтелекту та віртуальної реальності дозволяють зробити онлайн-навчання різноманітним. Для цього потрібно застосувати принципи універсального дизайну: генеративний штучний інтелект може персоналізувати навчальний досвід і покращити практику викладання й оцінювання, а доповнена реальність створює захоплюючий досвід, який допомагає студентам краще й повніше виразити себе (наприклад – через імпровізаційні історії у метавсесвіті). Наприклад, авторами публікації було розроблено курс, де студенти у ролі підприємців презентують свої бізнес-ідеї заможним інвесторам (викладачам). Вони визначають характеристики продукту, цільову аудиторію та інші ключові аспекти для таких презентацій, мають готуватись і конкурувати між собою. Також можна використовувати віртуальну реальність для підтримки розвитку творчих здібностей студентів, їх навичок розповідати. «Кімната Ван Гога» (віртуальне відтворення майстерні художника) використовується як джерело натхнення для підготовки власної історії про Ван Гога, що дозволяє студентам зануритись в історію та отримати різноманітний досвід, заохочує їх до навчання.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/8a72s
НАВЧИТИ ДОСЛІДНИЦЬКИМ НАВИЧКАМНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Луїзи Г’юітт «Два способи надати студентам дослідницькі навички». У ній йдеться про важливість ставлення до студентів як до партнерів у рамках здійснення дослідницької роботи та надання їм допомоги у формуванні навичок, необхідних для подальшого навчання і самостійної наукової діяльності. Автор згадує про брак дослідницьких навичок на початку власної наукової кар’єри та пропонує надавати допомогу студентам у подоланні розриву між бакалавратом і післядипломним дослідженням. На переконання Луїзи, спільна робота над дослідницькими проектами викладачів і студентів допомагає здобувачам освіти відчути причетність до академічного світу й розвинути навички, які вони можуть у подальшому використати під час навчання в аспірантурі. Вона пропонує долучати студентів до фінансованих дослідницьких проектів у якості виконавців і ставитись до них як до повноцінних партнерів або співтворців, а не лише як до «технічних» помічників у дослідженні. Також вона вважає за доцільне запровадити окремий кредитний модуль дослідницького проекту для студентів бакалаврату для організації співпраці між студентами та науковцями у рамках освітніх дослідницьких проектів. Він має бути розроблений таким чином, щоб надати студентам спеціальні навички, досвід і знання із проведення дослідження, спільної праці з іншими студентами та досвідченим дослідницьким співробітником. Для цього науковці пропонують тематику дослідницьких проектів, а студенти подають заявку на участь. Після цього академічний керівник опитує та відбирає студентів, причому розмір групи залежить від масштабу дослідницького проекту. Студенти готують письмовий звіт і роблять презентацію наприкінці модулю. Тим самим вони навчаються генерувати ідеї, отримують досвід спільного дослідження, беруть участь у наукових заходах, чітко розуміють свою відповідальність та внесок у спільну справу, навчаються будувати творчі колаборації. Такі проекти створюють атмосферу довіри, надають почуття причетності та дозволяють створювати важливі довгострокові зв’язки. При цьому як студенти, так і науковці вчаться один у одного під час спільної наукової роботи. Луїза Г’юітт упевнена: такі ініціативи допомагають на практиці подолати розрив між студентськими та післядипломними дослідженнями, покращують академічний досвід студентів, а також заохочують більше студентів продовжувати навчання.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/94Bll
TGLIST.COM.UA
