Telegram statistics channel - @NationalRepository

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП В УКРАЇНІ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ24 жовтня 2025 року у рамках Міжнародного тижня відкритого доступу, який цьогоріч проводиться під гаслом «Кому належать наші знання?» в онлайн-форматі відбудеться лекція «Відкритий доступ в Україні та його наймасштабніший проєкт – Національний репозитарій академічних текстів».  Захід присвячений розвитку відкритої науки та відкритого доступу в Україні у контексті глобальних тенденцій і політики відкритості. Планується розглянути концепцію відкритої науки, принципи FAIR та ключові напрями упровадження відкритих практик в світі та в Україні. Особливу увагу буде приділено Національному репозитарію академічних текстів — найбільшому українському проєкту у сфері відкритого доступу, що об’єднує наукові, освітні та дослідницькі напрацювання. Слухачі дізнаються про історію створення, сучасний стан і перспективи розвитку Нацрепозитарію, а також його роль у підвищенні видимості української науки на міжнародному рівні. Окремо будуть розглянуті інструменти відкритої науки, доступні на офіційному вебпорталі НРАТ для здійснення відкритого відповідального рецензування, поширення результатів досліджень і популяризації наукових розробок як важливого чинника підвищення конкурентоспроможності економіки та підтримки соціального прогресу. Організатор - Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова.Детальніше: https://www.openaccessweek.org/events, https://www.facebook.com/share/p/1VyWn1ZGDW/?mibextid=wwXIfr

МАЙБУТНЄ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Розроблення персоналізованих стратегій здоров’я з використанням даних у реальному часі». У ній йдеться про новий підхід до розуміння людського здоров’я, заснований на динамічному зборі біометричних даних і постійному моніторингу змін у фізіологічному стані людини. Традиційна наука про здоров’я здебільшого працює з даними минулого, аналізуючи раніше зібрану інформацію, але рідко ураховує, як організм реагує на зміни, що відбуваються у реальному часі. Цю обмеженість прагне подолати команда під керівництвом професора Діна Хо з Національного університету Сінгапуру, яка започаткувала пілотний проєкт DELTA. Дослідники є учасниками експерименту, систематично змінюючи спосіб життя під контролем системи фіксації усіх біомаркерів — від показників метаболізму й сну до стану серця та кишківника. Головна цінність експерименту в тому, що він продемонстрував потенціал аналізу даних у режимі реального часу. Такий підхід відкриває можливість відстежувати ефект кожної зміни та формувати індивідуальні стратегії підтримки здоров’я, що еволюціонують разом із людиною. Науковці розмірковують про створення системи, яка допоможе перетворити величезні масиви біологічних даних на практичні інструменти самоконтролю, причому не в рамках реакції на хворобу, що з’явилась, а в форматі превентивної моделі, у якій здоров’я стає процесом щоденного управління. Кожна людина, отримавши доступ до власних показників стану здоров’я, зможе приймати рішення про свій спосіб життя на підставі доказових даних, а не інтуїції чи загальних порад. На конференції Digital Health Asia 2025 Дін Хо наголосив, що майбутнє медицини — у поєднанні технологій і поведінкових змін. Цифрові системи повинні не лише фіксувати відхилення, а й передбачати їх, допомагаючи людині діяти на випередження. Такий підхід змінює саму парадигму охорони здоров’я: від лікування — до передбачення, від реакції — до постійної профілактики. Детальніше: https://qrpage.net/qr/u4hjT

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД ПОРОГУ 50 %На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Стармер: мета в 50 відсотків для університетів не на часі». У ній автор аналізує рішення прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера стосовно перегляду однієї з найвідоміших освітніх цілей країни, за якою половина молодих людей має здобути університетський ступінь. Гроув зазначає, що започаткована ще у 1999 році ініціатива Тоні Блера колись символізувала віру в університет як головний соціальний ліфт і рушійну силу економічного розвитку. Проте за чверть століття контекст змінився: сучасний ринок праці потребує не лише випускників із дипломами, а й висококваліфікованих фахівців, які здобувають освіту через професійні коледжі, технічні програми чи стажування. Саме тому, на переконання Стармера, мета «50 %» більше не відповідає викликам сьогодення. Вибір професійно-технічної освіти має бути не «другим варіантом», а рівнозначним шляхом до кар’єрного успіху. Прем’єр-міністр анонсував нову стратегію, відповідно до якої дві третини молодих людей у віці до 25 років повинні мати вищий рівень кваліфікації, незалежно від того, здобутий він в університеті чи в межах системи стажувань. Таке бачення уряд вважає більш справедливим і реалістичним, оскільки воно визнає цінність різних форм навчання та шляхів отримання практичних навичок. Нова політика супроводжується масштабними інвестиціями: уряд виділяє додатково 800 млн фунтів на освіту для молоді віком від 16 до 19 років і підтримку мережі сучасних технічних коледжів. Ці заклади мають забезпечити якісну підготовку з урахуванням запитів економіки, а також стати альтернативою університетам у тих регіонах, де традиційна вища освіта малодоступна. Це рішення викликало неоднозначну реакцію в академічному середовищі: частина університетських лідерів сприйняла його як сигнал про зменшення політичного пріоритету вищої освіти. Вони застерігають, що об’єднання університетського й професійного секторів у межах однієї цілі може розмити уявлення про специфічну роль університетів як осередків наукового пошуку й інтелектуального розвитку. Також без стабільного державного фінансування й перегляду системи оплати навчання жодна з моделей не зможе стати справді інклюзивною. Відбувається переосмислення самої суті освітньої амбіції: тепер важливо не лише скільки молодих людей отримає диплом, а яким чином вони зможуть реалізувати свій потенціал. Такий підхід ставить у центр уваги не університет як інституцію, а людину — її здібності, практичні навички й можливість знайти своє місце у змінному світі. Нова урядова стратегія є спробою адаптувати систему освіти до реалій постіндустріальної економіки. Якщо раніше університет був головним критерієм успіху, то сьогодні акцент робиться на компетентності та гнучкості.Детальніше: https://qrpage.net/qr/tPMAJ

ОКСФОРД ЗРОБИВ ВЕЛИЧЕЗНИЙ КРОК НА ПІДТРИМКУ ГУМАНІТАРНИХ НАУКНа сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Найбільший проєкт Оксфорда демонструє, на що здатні гуманітарні науки». У ній йдеться про відкриття нового проєкту в Оксфорді для демонстрації значимості гуманітарних наук у ХХІ столітті. Центр Шварцмана для гуманітарних наук став найбільшим проєктом в історії Оксфордського університету, що являє собою не лише видатну інфраструктурну будівлю, а й символ інтеграції різних наукових дисциплін. Відбулось об’єднання дев’яти факультетів та інститутів гуманітарного профілю – з англійської літератури, історії, філософії, інтернет-інституту Оксфорда, факультету етики ШІ. Нова будівля має концертну залу на 500 місць, театральну залу на 250 місць, кінотеатр на 100 місць, а також можливості реалізації культурних проєктів у сфері мистецтва, музики, танців. Нова будівля не лише покращить умови для освітньої та викладацької діяльності, вона фактично ставить гуманітарні науки у центр системи. Проєкт має значення для всього академічного сектору, - не лише для Оксфорда. 185 мільйонів фунтів стерлінгів були надані щедрим донором, який побажав залишитись невідомим. Університет доклав значних зусиль, щоб будівля не виглядала ізольованою або «чужою» в історичному контексті. Замість вікторіанських будівель, які не були призначені для навчання, для студентів і дослідників створено нові умови: вони тепер працюють у сучасних спеціально спроектованих приміщеннях, серед яких сім міждисциплінарних бібліотек з великою заллю. Новий центр — не просто велика будівля, а фактично послання: гуманітарні науки здатні не лише існувати, а бути активним чинником у вирішенні суспільних і глобальних викликів. Детальніше: https://qrpage.net/qr/4GckK

ЗАХИСТ АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ ТА ЕРОЗІЯ ДОВГОСТРОКОВИХ КОНТРАКТІВНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Патрика Джека «Захист академічних свобод не допомагає у «війні з постійними посадами». У ній йдеться про проблеми забезпечення академічної свободи та аргументи, які можуть бути знайдені для подальшої підтримки довгострокових контрактів. Такі довгострокові контракти для викладачів, які мають забезпечити їхній захист від звільнення, останнім часом все частіше стають об’єктом критики як ознака заохочення лінощів, застою та небажання змін. Політичні діячі та адміністрації ряду університетів намагаються обмежити або скасувати такі контракти, аргументуючи це необхідністю підвищення ефективності. Традиційна стратегія захисту цих контрактів як засобу забезпечення академічних свобод (мовляв, без цього неможливі вільні дослідження) виявилась недостатньо переконливою для широкої публіки. В США, де трудове право часто передбачає можливість звільнення працівника практично з будь-якої причини, захист довгострокових контрактів як важливої складової трудового права, набуває особливого значення. У новій книзі «The War on Tenure» наголошується, що довгостроковий контракт не є чимось виключним або елітарним, - він є формою соціального захисту працівника перед системними загрозами. Академічна спільнота часто використовує оборонні наративи про «унікальність академічної професії», що інколи сприймається у суспільстві як привілей. Це підживлює критику, бо у суспільстві посилюється враження, що академія — закрита кастова система, яка є «ворогом» трудових реформ. Тому дискусія про такі контракти не повинна обмежуватись лише професійними рамками, адже навіть ті, з ким ці контракти укладені, залишаються вразливими до змін у структурі університетів, скорочень бюджетів, конкурсів чи реорганізацій. Довгостроковий контракт на думку автора приносить користь не лише окремим викладачам, а й всій системі вищої освіти, оскільки стимулює стабільність, довіру й здатність до інтелектуального ризику, що насправді вигідно також і студентам і ЗВО. Отже, говорячи про довгострокові контракти, немає сенсу обмежуватись аргументами академічної свободи, - слід розглядати їх у більш широкому контексті - трудовому, соціальному вимірі, справедливості, стабільності. Детальніше: https://qrpage.net/qr/VIPQy

ПРАВИЛА ДЛЯ ШІ: ЯК БУТИ ДОБРОЧЕСНИМИ На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджа Шалхуба «Ми повинні встановити правила використання ШІ у наукових роботах і рецензуванні». У ній автор наголошує, що без чітких правил використання інструментів генеративного штучного інтелекту у наукових текстах і процесі рецензування може бути втрачена довіра до самої системи академічної комунікації. Шалхуб зазначає, що великі мовні моделі дедалі частіше стають невидимими співавторами наукових текстів. Уже траплялися випадки, коли до наукових статей потрапляли фрази, очевидно породжені ШІ, або навіть цілі абзаци, які не мали жодного стосунку до змісту дослідження. Окремі журнали змушені були відкликати публікації після виявлення таких фактів. Дослідження показують, що ознаки машинного тексту присутні щонайменше у кожній восьмій науковій анотації, а в галузі комп’ютерних наук — майже у 20% робіт. Такі самі тенденції мають місце і в рецензуванні: до 17 % рецензій містять фрази, сформовані штучним інтелектом. Проблема посилюється через зростання кількості наукових рукописів, які потребують рецензування. Академічне середовище заохочує кількість публікацій, тоді як сама процедура оцінювання залишається неоплачуваною і надмірно перевантаженою. Це створює спокусу використовувати штучний інтелект, аби скоротити час підготовки текстів чи рецензій. Водночас з’являються нові форми маніпуляцій — автори іноді приховують у документах інструкції для ШІ, які впливають на оцінювання наукової роботи. Автор переконаний, що ця ситуація вимагає невідкладного врегулювання. Передусім наукові журнали та організатори конференцій мають ухвалити політики, які зобов’язують декларувати будь-яке використання штучного інтелекту. Має бути чітко вказано, який саме інструмент застосовано, з якою метою і яку роль він відіграв у створенні тексту. Відповідальність за зміст і достовірність завжди залишається за людьми, тому ШІ не може бути вказаний як співавтор. Рецензенти повинні ретельно перевіряти подані матеріали (зокрема - на предмет прихованих інструкцій) і користуватися лише перевіреними інструментами. Одночасно потрібно створювати механізми аудиту та контролю, які передбачатимуть не лише виявлення порушень, а й послідовну систему відповідальності: від попередження у разі ненавмисних помилок до суворих санкцій за повторні або свідомі порушення. Така регламентація не повинна зупиняти використання ШІ, а має зробити його безпечним і відповідальним. Загальний висновок автора полягає в тому, що стрімкий технологічний прогрес потребує нової культури академічної доброчесності. Штучний інтелект може бути корисним інструментом для науковців, але лише тоді, коли його застосування буде прозорим, підзвітним і підконтрольним. Тільки за цієї умови можливо зберегти довіру до наукового знання як колективного людського надбання.Детальніше: https://qrpage.net/qr/zLdGz

УНІВЕРСИТЕТИ ПІД ТИСКОМ РИНКУНа сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Діксон «Працевлаштування студентів - головний пріоритет для рад університетів». У ній автор аналізує результати дослідження пріоритетів керівних рад університетів, які засвідчили найвищий рівень зацікавленості у працевлаштуванні випускників, що розглядається як головний показник ефективності вищої освіти. Йдеться про вивчення позицій майже восьмисот членів університетських рад у Фінляндії, Польщі, Португалії та Швеції. Питання працевлаштування студентів посіло за результатами опитування перше місце серед усіх стратегічних пріоритетів університетів. Незалежно від того, чи є респондент представником академічної спільноти, чи запрошеним членом ради, більшість назвала підготовку випускників до професійного життя ключовим завданням закладу вищої освіти. Академічна свобода стоїть на другому місці, а державні політичні орієнтири, зовнішні рейтинги та пошук додаткового фінансування - на наступних. Такий розподіл пріоритетів свідчить про зміщення акцентів у діяльності університетів: вони дедалі більше орієнтуються на конкретні результати освіти і на здатність студентів максимально повно реалізувати свій потенціал на ринку праці. Дослідження спростовує поширене припущення, що зовнішні члени рад віддалені від академічних питань: їхнє бачення розвитку університету загалом збігається з поглядами представників академічного середовища.Детальніше: https://qrpage.net/qr/rhAkZ

ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКА ПІД ЗАГРОЗОЮ?На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ріша Раїна «ЄС не може конкурувати після «катастрофи» з фінансуванням фундаментальних досліджень». У ній автор аналізує позицію європейської наукової спільноти щодо ризиків нової політики Європейського Союзу в частині фінансування досліджень і ймовірності послаблення внаслідок цього наукової конкурентоспроможності ЄС. Йдеться про плани Європейської комісії створити Європейський фонд конкурентоспроможності (European Competitiveness Fund) із бюджетом близько 400 мільярдів євро. Спершу передбачалося, що цей фонд стане логічним продовженням програми Horizon Europe і підтримає науковців та інноваторів на всіх етапах — від досліджень до упровадження технологій. Однак на практиці з’ясувалося, що через юридичні обмеження фонд зосередиться лише на фінансуванні розгортання вже готових технологічних рішень, а не на підтримці наукових відкриттів чи експериментальних досліджень. Така зміна пріоритетів викликала негативну реакцію наукової спільноти. Генеральний секретар Ліги європейських дослідницьких університетів (LERU) Курт Декетелаере назвав ситуацію «катастрофічною» для фундаментальної науки, адже, за його словами, Європейська дослідницька рада (ERC), яка фінансує базові проєкти, отримає лише близько 31,5 мільярда євро — менше десятої частини бюджету нового фонду. Це, на його думку, загрожує довгостроковому розвитку науки, оскільки саме базові дослідження створюють підґрунтя для технологічних проривів майбутнього. Підкреслюється, що без послідовного фінансування фундаментальної науки ЄС не зможе конкурувати зі Сполученими Штатами Америки та Китаєм, де державна підтримка базових досліджень є стратегічним пріоритетом. Науковці закликають Європейську комісію переглянути встановлені пропорції між фінансуванням розробок і досліджень, щоб уникнути ослаблення європейської наукової системи.Детальніше: https://qrpage.net/qr/ddHF8

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС SCRIBBRScribbr являє собою онлайн-платформу підтримки академічної доброчесності, засновану у 2012 році. Вона сфокусована на сервісах для коректури, редагування текстів та їхньої перевірки на плагіат і має на меті сприяння академічній доброчесності в середовищі здобувачів освіти і дослідників. Сервіс орієнтований на удосконалення роботи з кваліфікаційними працями (рефератами, дипломними роботами, дисертаціями) та науковими публікаціями, пропонуючи комплексні рішення для забезпечення оригінальності творів. З моменту свого заснування і до сьогодні Scribbr еволюціонував від базового редактора до інтегрованої системи з елементами штучного інтелекту, адаптованої під потреби академічних кіл. Основна функція — перевірка на плагіат — базується на технології Turnitin, яка є стандартом у більшості університетів і видавництв. Цей інструмент виявляє не лише точні текстові збіги, а й семантичні подібності, включаючи заміни синонімами. Перевірка здійснюється з широким спектром джерел: понад 99 млрд поточних та архівних веб-сторінок, 8 млн публікацій від 1700 видавництв (зокрема - Springer, IEEE, Elsevier, Wiley-Blackwell, Taylor & Francis), дисертацій, тез і новин. Детектор штучного інтелекту побудований на власному програмному забезпеченні Scribbr, щоб з високою точністю ідентифікувати тексти, згенеровані LLM-моделями на кшталт ChatGPT, Gemini чи Copilot. Звіти про перевірку містять детальний аналіз потенційних збігів, допомагаючи розпізнавати ненавмисний плагіат і формувати правильні цитати, що знижує ризики академічної недоброчесності. Сервіс підтримує перевірку на 20 мовах - англійській, іспанській, німецькій, арабській, французькій тощо. Серед додаткових можливостей сервісу — генератор цитувань, інструмент перевірки стилю цитування, професійні послуги коректури, а також понад 300 статей з порадами щодо академічного письма, уникнення плагіату та етичних аспектів дослідження. Ці ресурси навчають академічній етиці, роблячи платформу корисною для студентів і викладачів. Scribbr використовується в освітніх установах і наукових інституціях для підтримки стандартів оригінальності та забезпечує необхідну конфіденційність даних.Детальніше: https://qrpage.net/qr/eHNMQ, https://www.scribbr.com/

ПОПРИ КРИЗУ ФІНАНСУВАННЯ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК РУШІЙ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Моргана «Не допустіть, щоб криза фінансування університетів зірвала прагнення до зростання…». У ній автор розповідає про бачення Міністром науки Великої Британії Пітера Кайла поточної фінансової ситуації та перспектив розвитку університетів як центрів інновацій та розвитку. Наразі брак коштів змусив частину університетів скоротити програми досліджень, а більшість інших серйозно розглядають таку перспективу на найближчі роки. Це несе ризик втрати інноваційного потенціалу для економічного зростання країни, її конкурентоспроможності. Університети мають активніше позиціонувати себе як локальних лідерів розвитку, займаючись не лише навчанням студентів, а й формуючи у них підприємницьке мислення, підтримуючи співпрацю з бізнесом. У Великій Британії університети сприймаються зазвичай як завершальний етап освіти, тоді як у США вони часто стають відправною точкою для інноваційних стартапів. Кайл радить уникати розпилення ресурсів і пропонує зосереджуватися на тих напрямах, де кожен університет має найбільший потенціал. Такий підхід допоможе краще використовувати наявні можливості й підсилити ефективність досліджень. Зі свого боку уряд обіцяє здійснювати інвестиції в науку та інновації, зокрема – спрямовує майже десять мільйонів фунтів на роботу Національного центру університетів і бізнесу для розвитку співпраці між академічним середовищем та реальним сектором. Отже, університети мають не лише захищати власні бюджети, а й формувати перспективне бачення суспільного розвитку, постійно підтверджувати свою здатність бути рушіями економічного зростання навіть у кризові часи.Детальніше: https://qrpage.net/qr/dwYVd