Гемологи — ті ще детективи. На курсі по кольоровому коштовному камінню самим цікавим було вгадувати, що насправді лежить перед тобою — приблизно будь-що могло прикинутись непоганим смарагдом, сапфіром чи рубіном.З того часу завжди звертаю увагу на такі «пригоди» і ось ділюся з вами досвідом однієї європейської гемологічної лабораторії:1. Клієнт приніс камінь. Каже: це смарагд. 5 каратів. Супер, чи не так?2. Гемологи провели початкові дослідження, хмикнули собі під носа, занурили камінчик в спирт під мікроскопом і отримали зображення, яке ви бачите. Що ж це?3. Це простий хлопець кварц, колись прозорий, якого життя (жадібні люди) добряче потріпало: спочатку його сильно нагріли, потім різко охолодили, щоб отримати мікротріщини, віддалено схожі на ті, що властиві смарагдам. Після цього нещасного пофарбували — пігмент якраз чудово просочується в тріщини.4. Після цього шикарний кварц в костюмі смарагда скоріше за все відправився на якийсь туристичний ринок Таїланду/Єгипту/Інстаграму/тощо і був проданий зі словами «Гуд прайс фор ю май френд». Лабораторія з захватом пише: «one of the coolest examples seen since a long time!». І я прям уявляю, як гемологи бігають по офісу, показують одне одному цей камінь, з захватом розповідають про ще один приклад шахрайства в прекрасному всесвіті дуже дорогих шматочків матінки Землі. Уявляю, бо бачила саме таке вживу — і це прекрасно.