Національний заповідник "Хортиця" official

01.10.2025 року Національний заповідник «Хортиця» спільно з Державною екологічною інспекцією Південного округу провів обстеження водойми, що є частиною озера Головківського, та здійснив відбір проб води для оцінки її хімічних і біогенних показників. Результати досліджень засвідчили: усі показники знаходяться в межах сезонної норми.У відповідь на повідомлення в соціальних мережах про «зникнення озер» пояснюємо наступне.У сучасному світі людина активно впливає на довкілля. Оскільки всі його компоненти взаємопов’язані, зміни в одній ланці природного комплексу неминуче тягнуть за собою зміни в інших.Так, унаслідок будівництва Каховської ГЕС у 1955–1958 роках було створено Каховське водосховище, яке затопило унікальний природний і культурний комплекс – Великий Луг. Під товщею води опинилися не лише сакральні для українців історичні землі, а й цілі ландшафтні системи: річки, протоки, озера, болота, заплавні ліси, степи та луки. Острів Хортиця, розташований у верхів’ї водосховища, теж зазнав значного антропогенного впливу.Водночас за майже 70 років існування Каховського водосховища на його території сформувалися нові біотопи, зокрема водно-болотні комплекси. Одним із них став «Озерний комплекс» Хортицької заплави, що займав понад 200 га, із яких майже половину становили водойми – озера, протоки та штучні канали, пов’язані з Дніпром. Постійна зволоженість і періодичні затоплення створили умови для формування своєрідного геокомплексу з унікальними флористичними та фауністичними характеристиками.6 червня 2023 року після підриву окупаційними військами Каховської ГЕС відбулося неконтрольоване осушення території Каховського «моря». Рівень води різко знизився, і розгалужена система водойм «Озерного комплексу» південної Хортиці майже повністю зникла. Озера міліли, втрачали сполучення з Дніпром і перетворювалися на ізольовані калюжі. На сьогодні з усього комплексу збереглася лише одна залишкова водойма – глибока частина озера Головківського. Вона ізольована від інших водойм, поступово зменшується внаслідок випаровування, підземного стоку та інших чинників. Тривалість її існування залежить від поєднання природних і антропогенних факторів.Зникнення звичної для нас картини болісне, однак це частина природного процесу екологічної сукцесії - послідовної зміни біоценозів, які виникають на одній і тій самій території внаслідок дії природних чинників та впливу людини. Озера поступово замулюються, заростають рослинністю, змінюючи свій вигляд і функції. Спершу прибережні ділянки займають вологолюбні рослини, а згодом озеро може перетворитися на болото чи луг. Так відбувалося й у минулому – саме тому водойми, відомі нам із описів та карт до створення Каховського водосховища, сьогодні відсутні.Слід пам’ятати: природа здатна відновлюватися, але вимагає дбайливого ставлення. Великий Луг уже пережив дві катастрофи, що докорінно змінили його екосистеми – створення водосховища та його зникнення. Наше завдання – не допустити третьої трагедії, яка може остаточно знищити унікальну природну спадщину.у дописі використано матеріали наукового співробітника Національного заповідника "Хортиця"Ірини Міхіної.

01 жовтня 2025 року з нагоди святкування Дня захисників і захисниць України в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» Національного заповідника «Хортиця» відкрилася фотовиставка журналістки Ганни Логвіненко «Звичайні герої без зброї», присвячена роботі рятувальників ГУ ДСНС України в Запорізькій області. Ганна Логвіненко вже майже шість років знаходиться на службі в ГУ ДСНС України в Запорізькій області на посаді фахівчині сектору агітаційно-пропагандистської роботи. Вона – відеограф. З початку повномасштабної збройної агресії росії проводить відео- та фотофіксацію наслідків ворожих атак на території Запорізької області і міста Запоріжжя. Фотоархів Ганни налічує більше 3000 фото, з яких вона відібрала 60 світлин-історій, які розповідають про важку і небезпечну роботу рятувальників ДСНС, про їхній гарячий фронт в тилу, про трагедії мирних жителів. Ганна Логвіненко мріє, щоб її роботи побачили не тільки українці, але й за кордоном. Країна і світ мають знати усіх українських героїв-захисників і бачити на їхньому прикладі, як насправді виглядають українська мужність, гідність і вірність своєму обов’язку перед Батьківщиною.

Сьогодні всі українці вшановують мужність та героїзм сучасних захисників і захисниць України та українських героїв різних епох - від воїнів-русичів і козаків до вояків доби Української революції та УПА. Війна формує та гартує Українську Націю. Героїзмом, відвагою та самовідданістю нинішні захисники і захисниці завоювали найвищий рівень довіри в українців і повагу в світі. В лавах Сил Оборони України з честю служать і працівники Національного заповідника «Хортиця». Ми пишаємося кожним із вас!Дякуємо всім захисникам і захисницям та згадуємо кожного і кожну, хто віддав життя за Україну. Цей День нерозривно пов’язаний із українським традиційним святом Покрови Пресвятої Богородиці – захисниці від ворогів. Козацька Покрова була одним із найвеличніших свят для запорожців. Нехай Божа Матір зміцнює вашу силу і віру в Перемогу!Ви – козаки ХХІ століття! Ви творите героїчну історію нашого народу!Обов’язок кожного з нас – бути міцним тилом нашої армії, з максимальною самовіддачею посилювати й підтримувати наших оборонців.Честь і Слава захисникам і захисницям України!

В рамках проведення Міжнародного тижня жестових мов і глухих людей, Запорізька обласна організація Українського товариства глухих провела збори на яких, зокрема, була відзначена робота колективу Національного заповідника «Хортиця» за створення умов доступності для людей з порушенням слуху та висловлена подяка за вагомий внесок заповідника у вирішення культурного розвитку та проведення змістовних заходів для членів товариства.У жовтні 2025-го виповнюється рівно рік з початку реалізації Національним заповідником «Хортиця» власного проєкту відеоекскурсій українською жестовою мовою "ЧУТИ ОЧИМА, БАЧИТИ СЕРЦЕМ" в музейних об'єктах історико-культурного комплексу "Запорозька Січ".Головними експертами при підготовці та реалізації цього проекту були представники ЗОО УТОГ, за що ми їм дуже вдячні. Разом ми робимо спільну справу – забезпечуємо права кожного громадянина на рівну доступність до історико-культурної спадщини.На знак вдячності за плідну співпрацю, ЗОО УТОГ подарувало заповіднику тарілку з Петриківським розписом.Дякуємо ЗОО УТОГ за оцінку нашої праці і продовжуємо роботу над створенням безбар’єрного простору!#Національний_Заповідник_Хортиця #Khortytsia_National_Reserve #Острів_Хортиця #Інклюзивність

Колектив Національного заповідника «Хортиця» провів урочисті збори з нагоди 60-річчя діяльності установи.В заході взяв участь голова Запорізької облдержадміністрації Іван Федоров. Очільник області виступив з привітальною промовою, в якій наголосив на особливій ролі заповідника у збереженні історико-культурної спадщини в умовах воєнного стану на прифронтовій території. Острів Хортиця є сакральним місцем для кожного українця, а історія запорозького козацтва надихає до перемог і зміцнює бойовий дух наших захисників. Тут знаходиться справжня археологічна скарбниця, яка, завдяки роботі фахівців заповідника, привернула увагу іноземних науковців зі світовим ім’ям, а цьогорічна Міжнародна експедиція «Хортиця – 2025» є початком майбутніх масштабних міжнародних історико-археологічних проектів, відзначив Іван Федоров. Кращим працівникам заповідника голова облдержадміністрації вручив Подяки від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також від обласної державної адміністрації.Запорізька облдержадміністрація з року в рік допомагає заповіднику вирішувати питання матеріально-технічного забезпечення. Цього разу Іван Федоров на урочистих зборах вручив генеральному директору Валерію Шевченку ключі від позашляховика-пікапу, вкрай необхідного для роботи фахівців заповідника в умовах бездоріжжя та складного рельєфу острова. Цей автомобіль змогли придбати у співпраці з партнерами України з Федеративної Республіки Німеччина. Національний заповідник "Хортиця" висловлює подяку голові Запорізької облдержадміністрації за підтримку діяльності установи і розуміння важливості збереження та популяризації історико-культурної спадщини України. В умовах воєнного стану саме завдяки безпосередній допомозі ЗОВА заповідник має можливість реалізовувати більшість своїх проєктів.

Всесвітній день прибирання щороку об’єднує мільйони людей у понад 190 країнах світу. З 2024 року ця ініціатива офіційно визнана Днем ООН. Її мета — не лише очистити довкілля від сміття, а й поширювати культуру чистоти, відповідального поводження з відходами та турботи про екосистеми.20 вересня Запоріжжя долучилося до «Всеукраїнського маршу прибирання», організованого UAnimals спільно з компанією ВЕЛЬТУМ-Запоріжжя , яка забезпечила вивезення та захоронення зібраних відходів. До екологічної ініціативи приєдналася й секретар Запорізька міська рада Регіна Харченко продемонструвавши приклад відповідального ставлення до довкілля.Акція відбулася на території Національного заповідника «Хортиця» — на узбережжі Дніпра в районі острова Розтебіна. Понад 150 учасників вийшли, аби стати на захист природи. Результат вражає: з берегів та стежок Хортиці було зібрано 13 м³ відходів (приблизно 6 тонн сміття).Для Запоріжжя ця подія має особливе значення. Адже Національний заповідник «Хортиця» - це не лише історичне та культурне надбання та наше місце сили, а й природна перлина, що потребує постійної турботи. Прибираючи острів, ми робимо внесок у збереження довкілля, оберігаємо те, що любимо, й доводимо: турбота про майбутнє починається з простих, але надзвичайно важливих дій уже сьогодні.

10 вересня за ініціативи Національного музею народної архітектури та побуту України у Національному палаці мистецтв «Україна» відбулася Урочиста академія, присвячена 110-річчю від дня народження академіка Петра Тимофійовича Тронька.Форум зібрав представників культурних, музейних та наукових установ, що постали або розвивалися завдяки його підтримці. Адже Петро Тронько був не лише державним діячем, а передусім - натхненником і організатором багатьох ініціатив зі збереження та популяризації української історії.Особливе значення його діяльність має для Національного заповідника «Хортиця». Саме він став одним з ключових творців ідеї його створення, згуртував навколо неї команду однодумців і домігся ухвалення урядової постанови 1965 року про заснування. Завдяки йому Хортиця збереглася як унікальне місце пам’яті українського народу, символ козацької слави та духовної сили.Сьогодні, у часи нових викликів, ми продовжуємо його справу: зберігаємо острів з його унікальними ландшафтами, розвиваємо музейний, етнографічний і парковий напрямки діяльності заповідника, вивчаємо місця, пов’язані з історією запорозького козацтва та відкриваємо Хортицю світові. Бо Хортиця — це не лише історія, це місце живої національної пам’яті, яка надихає Україну й далі боротися та перемагати.

6 вересня 1941 року народився Феодосій Максимович Гуменюк - український художник і педагог, який у своїй творчості оживлював героїку й дух козацтва; Заслужений діяч мистецтв (1995), Народний художник України (2009)Навчався в Дніпропетровському художньому училищі та на живописному факультеті Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна.Впродовж 1993-2015 років очолював навчально-творчу майстерню історичного живопису Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. З 2023 року є викладачем кафедри монументального і станкового живопису Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.Значну частину своєї творчості Ф.Гуменюк присвятив темі козацтва. У його картинах постають козацькі постаті, бойові сцени та символічні образи, що поєднують героїчне й духовне начало. Митець створив власну стилістику, де традиційні українські мотиви поєднані з виразними кольоровими рішеннями та монументальністю форм.Звернення Гуменюка до козацької теми стало важливим внеском у збереження історичної пам’яті та формування візуального образу козацтва в українському мистецтві кінця ХХ — початку ХХІ століття.А яка робота Гуменюка вас особливо вражає? Поділіться в коментарях!Ілюстрації:1. Феодосій Гуменюк (Джерело - I-UA.tv )2. Картина “Козак Мамай”3. Картина “Козацька могила”4. Картина “Сивий гетьман”

Жіночі історії найбільше розкривають суть війни як людської трагедії – трагедії окремої людини, родини, громади, міста чи села. Національний заповідник «Хортиця» підтримує петицію до Президента України про Присвоєння звання Героя України посмертно молодшій сержантці 3-ої Штурмової бригади й музейниці Марині Віталіївні Гриценко, колишній головній зберігачці фондів Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана.Короткий витяг з петиції: «На початку широкомасштабного вторгнення вона переїхала з 10-річною донькою мешкати у підвалі свого музею для убезпечення предметів державної частини Музейного фонду України від мародерів тощо. Коли 6 березня 2022 року будівля музею постраждала від вибуху безпосередньо на подвір'ї музею, спричинивши повне знищення вікон фондосховища, Марина Віталіївна власноруч, із невеликою допомогою підсобних працівників-пенсіонерів, які залишились в місті, перенесла колекцію у більш безпечне місце всередині музею, запакувавши в підручні матеріали. У підвалі, без світла і опалення, під постійними обстрілами фактично оточеного Чернігова вона провела весь час до деокупації Чернігівщини у перших числах квітня 2022 року. Музейна спільнота завжди вважала цей вчинок яскравим прикладом героїзму українських музейних працівників, вартим наслідування.З лютого 2023 р. стала стрільцем санітаром в 3-й окремій штурмовій бригаді. Як бойовий медик брала участь у боях за Харківщину. Нагороджена орденом «За мужність», як медик 1-го штурмового батальйону бригади, за те, що «довела свою відданість і хоробрість, рятуючи побратимів на передовій».Загинула вранці 7 серпня 2025 р. під час виконання бойового завдання внаслідок атаки ворожого дрону, рятуючи побратимів».Підтримати петицію можна за коротким лінкомhttps://cutt.ly/9rKizLNu

Національний заповідник «Хортиця» проводить в акваторії Старого Дніпра і Нового Дніпра біля о. Хортиця Міжнародну археологічну експедицію «Хортиця-2025», яка розпочала свою роботу 10 серпня 2025 року.Ідея організації цієї експедиції виникла у вересні 2024 року на Всесвітньому Конгресі морських музеїв, афілійованим членом якого є і заповідник. Ініціатором проєкту виступив професор Фред Гокер, науковий директор Музею Ваза (Стокгольм), співпраця з яким розпочалася у травні 2023 році. Під час першого візиту Фреда Гокера до Запоріжжя вирішувалося питання тривимірного моделювання піднятих кораблів XVIII століття, що зберігаються на Хортиці, на випадок їх руйнації. Метою другого візиту (квітень 2025 року) було узгодження участі Національного заповідника Хортиця в роботі Конгресу (ICMM) та вироблення стратегії літньої експедиції. Необхідність проведення експедиції викликана наслідками руйнуванням Каховської ГЕС 6 червня 2023 року та падінням рівня Дніпра в акваторії о. Хортиця. Частина підводних об'єктів XVIII ст. опинилася на урізі води або вище сучасної поверхні і цим пам’яткам загрожувало руйнування - усушка деревини, розташованої над рівнем води, фізичне руйнування внаслідок розмиву піщаної дюни, в якій вони знаходяться, та вандалізм. З літа 2023 року співробітниками Національного заповідника «Хортиця» здійснювалися заходи щодо стабілізації таких об'єктів шляхом укриття їх додатковими шарами піску або перенесення їх у лабораторні умови. Особливу стурбованість викликали два об'єкти під Наумовою скелею. Це фрагменти дерев'яних кораблів Дніпровської гребної флотилії 1736-1739 рр. В ході експедиції «Хортиця-2025» проводиться моніторинг стану підводних пам’яток історії та археології та заходи з порятунку фрагментів суден XVIII ст. Зокрема, проводяться археологічні дослідження борту судна XVIII ст. та планується його переміщення до місця консервації, а також укріплення на місці виявлення та забезпечення подальшого збереження носа судна XVIII ст., що передбачає проведення в тому числі і підводних робіт. Окрім цього, науковці досліджують стан та зміни, що відбулися з іншими підводними об’єктами історії та археології після підриву КГЕС та визначають подальші заходи з їх збереження. Керівником експедиції є завідувач відділу охорони пам'яток історії, археології та природи, відомий гідроархеолог Дмитро КОБАЛІЯ. До складу експедиції увійшли фахівці зі світовим ім’ям зі Швеції (Фред ГОКЕР, професор, науковий директор музею Ваза), США (Ларі БЕБІТС, професор Університету Східної Кароліни; Кеті ГРІН, виконавчий директор Національного спілки морської історії та археології; Джон ФОШЕР, підводний археолог, парамедик рятівник Служби порятунку Род-айленда), а також Бен ГОЛГЕЙТ, режисер і оператор компанії Блінк Філмз (Великобританія). Цей міжнародний науковий десант вже завершив свою місію і з вересня до археологічних робіт долучаються фахівці з Одеси, Києва та Херсону.У роботі експедиції також беруть участь співробітники відділу реставрації, інженерної служби, відділу фондів та інформаційного відділу заповідника. Витрати на експедицію частково покриваються Міжнародним Конгресом морських музеїв. Для роботи експедиції використовується обладнання отримане від представництва ЮНЕСКО, в Україні в тому числі спорядження для занурення, проведення фіксації археологічних розкопок та матеріали для закріплення від розмиву піщаної дюни. Експедиція триває. Національний заповідник «Хортиця» інформуватиме шанувальників історії про результати роботи Міжнародної археологічної експедиції «Хортиця-2025».