Національний заповідник "Хортиця" official

Сьогодні співробітниками сектору охорони природи в заплаві о. Хортиця було здійснене спостереження рідкісного птаха — РОЖЕВОГО ПЕЛІКАНА (*Pelecanus onocrotalus*), занесеного до Червоної книги України.Поява цього величного птаха на хортицьких озерах не є випадковістю, а відсилає до глибокого історичного коріння нашого регіону. До створення Каховського водосховища плавневі системи Великого Лугу Запорозького були справжнім притулком для цих пернатих, яких у народі називали «баба-птиця». Видатний натураліст та історик Адріан Кащенко у своїй праці «Великий Луг Запорозький» описував тутешні плавні як унікальний оазис із незліченними зграями птаства, де пелікани знаходили безпечні місця для відпочинку та багаті на рибу мілководні єрики. Сучасне повернення рожевих пеліканів безпосередньо пов'язане з глобальними екологічними змінами, а саме з природним відновленням території колишнього Каховського водосховища. Оновлення історичного русла Дніпра, поява нових піщаних кіс, відмілин та формування молодих вербових зарослей повертають екосистемі її автентичний вигляд. Для молодої генерації пеліканів, які здійснюють літні кормові кочівлі з Причорномор'я, відроджений Луг знову стає привабливою мисливською локацією. Ця реєстрація є важливим свідченням того, що попри десятиліття антропогенного тиску, природа Хортиці та Нижнього Дніпра стрімко регенерує, повертаючи свій історичний біопотенціал.Матеріал підготовлено завідуючим відділом природиМихайлом Муленком

17 червня відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами, запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 1995 р. Історія Хортиці також знає приклади боротьби з наслідками посухи та опустелювання, про які варто згадати саме сьогодні. Маємо свідчення про те, як 200 років тому німці-меноніти, що мешкали на  острові Хортиця, боролися з наслідками посухи.Ось як про це розповідав у 1857 р. колоніст Йоган Петерс:«…Коли у 1789 р. наші переселенці прибули на острів, він увесь був укритий соковитою травою. Проте у наступні посушливі роки сильні бурі зірвали легкий трав’яний покрив на узвишшях і винесли на денне світло летючій пісок, який швидко розповсюдився й загрожував засипати всю Хортицю. Восени 1830 р. спроба закріпити ці піщані місця, посіявши озиме жито, зазнала повного провалу. Тоді ці піски у 1832 році були засаджені піщано-луговим чагарником (шелюгом), і цей спосіб був найбільш успішним. Чагарник, який є власністю нашої сільської громади, зараз росте на ділянці площею біля 112 десятин (понад 122 га). Він не тільки стримує розвіяння піску, але й щорічно надає багато дров і корисної для господарства деревини, яку треба частіше проріджувати для покращення плантації. На піску прекрасно ростуть ялини та тополі, посаджені кілька років тому в якості досліду». На превеликий жаль,  ліси на острові Хортиця теж спіткало лихо. У 1870-80 роки величезну кількість дерев  було знищено хижацькими порубками, що безкарно здійснювали місцеві мешканці, жителі сусіднього села Вознесенівка та міста Олександрівськ. На початку 1960 років працівники Кушугумівського лісництва відродили справу менонітських попередників: дюни північної частини Хортиці були засаджені сотнями гектарів листяних і хвойних дерев, які врятували острів від опустелювання й подарували місцевим звірям і птахам затишний прихисток. Ілюстрація: фрагмент ескізу живописної панорами олександрівського художника В.А. Хижняка з краєвидом північної частини Хортиці (1845 р.). На острівному плато можна бачити рідкі дерева та чагарники. Матеріал підготував  науковий співробітник відділу історії Олег Власов.

Чергова російська атака завдала удару по українській культурній спадщині. Серед постраждалих – Києво-Печерська лавра, Національна кіностудія імені Олександра Довженка, «Мистецький арсенал», Національний палац мистецтв «Україна», Харківський художній музей, ДП «Укркінохроніка», Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, Дніпропетровський будинок органної та камерної музики.Це злочинний удар по нашій історії, культурі та національній пам’яті. Кожна пошкоджена пам’ятка, кожен знищений експонат, кожна тріщина на стінах історичних споруд – це біль, який відгукується в серці кожного українця.Висловлюємо щиру підтримку працівникам культурних установ, які сьогодні працюють у надзвичайно складних умовах над подоланням наслідків руйнувань. Віримо, що разом ми збережемо все те, що робить нас українцями, і відновимо все, що намагається зруйнувати ворог.Українська культура пережила століття поневолення, війни, імперії. Вона вистояла завдяки людям, які берегли її всупереч усьому. Так було завжди. Так буде і тепер.Фото: Міністерство культури України

06 червня 2026 року на острові Хортиця пройшов Відкритий чемпіонат Запорізької області з хортингу у розділі «двобій» (ветерани), присвячений памʼяті загиблих розвідників морської піхоти розвідувальної роти 38 ОбМП і розвідувального взводу 501 ОбМП. До присутніх зі вступним словом звернулися заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Михайло Семікін та голова ветеранської організації «Разом ЮА», офіцер 30-го корпусу морської піхоти Ігор Ілюшкін.Почесними гостями заходу були родини загиблих військовослужбовців, представники обласної і міської влади, ГУ Нацполіції у Запорізькій області, спортивних організацій, діючі командири морської піхоти. Дух єдності, звитяги і гідності панував серед учасників змагань і його гостей.Національний заповідник «Хортиця» завжди підтримує проведення таких заходів, адже острів Хортиця є важливим символом нашої національної історії – це місце пам’яті козацького роду, нащадками якого є усі сучасні захисники України. Пам'ять про загиблих героїв – це більше ніж згадка про їхнє життя і мужність. Ця пам'ять має велику націотворчу і громадянську силу для кожного українця і особливо для майбутніх поколінь. На прикладі подвигу найкращих синів і доньок України утверджується образ патріота і громадянина – людини виключної мужності, честі і гідності, вірної своєму народові й державі. Такими були козаки. Таким є їхні нащадки.

Сьогодні на Хортиці відбулася екскурсія «Менонітські пам’ятки острова Хортиця», яку провела завідувачка відділу історії Національного заповідника «Хортиця» Олена Пачковська.Історія хортицьких менонітів — це історія людей, для яких понад два століття тому Хортиця стала домівкою. Оселившись серед хортицьких балок, вони не лише облаштовували господарства та будували оселі, а й формували особливий культурний простір, сліди якого збереглися до наших днів. Їхня спадщина нагадує, що Хортиця — це не лише козацька святиня, а й місце, де протягом століть перепліталися різні людські долі, традиції та культури.Маршрут пролягав мальовничими куточками острова, зокрема через балку Ганнівку — один із наймальовничіших куточків Хортиці. Серед тиші старих дерев, зелених схилів і степових краєвидів історія та природа утворюють нерозривний і дивовижний зв’язок.Хортиця вражає не лише красою своїх пейзажів, а й глибиною історичної пам’яті. Тут минуле зберігається не тільки в документах чи музейних експонатах, а й у самому просторі острова. У кожному імені, викарбуваному на камені, зберігається людська доля, родинна історія та цілий світ, який колись був невід’ємною частиною життя Хортиці.Такі подорожі допомагають не лише відкривати маловідомі сторінки історії, а й по-новому побачити сам острів — багатогранний, живий і сповнений історій, які чекають на своїх дослідників.Дякуємо всім учасникам екскурсії та чекаємо на нові зустрічі!

Сьогодні у Церкві Покрови Пресвятої Богородиці на острові Хортиця відбулася Козацька тризна – давній обряд вшанування загиблих козаків та пам’яті про руйнування Запорозької Січі російською імперською владою.Понад три десятиліття тому запорозькі козаки започаткували традицію щороку збиратися у поминальну суботу на Зелені свята, щоб вшанувати всіх козаків усіх часів. Саме на Трійцю 1775 року російські війська оточили та ліквідували Запорозьку Січ.Тоді було знищено не просто військовий центр. Було завдано удару по українській свободі, самоврядуванню та козацькому способу життя.Козацтво було однією з найпотужніших військових сил Європи. Його поважали союзники й боялися вороги. Але внутрішні суперечки та втрата єдності поступово послабили силу, яка здавалася непереможною. Саме тому головним посланням Козацької тризни сьогодні стала єдність.Символічно, що відродження традиції відбувається саме тепер, коли значна частина сучасних українських козаків зі зброєю в руках боронить державу від того ж ворога, який століттями намагався знищити українську свободу. Козацька тризна — це не лише пам’ять про загиблих. Це нагадування про ціну незалежності. Пам’ятаємо. Єднаємося. Перемагаємо.

Національний заповідник «Хортиця» вітає краєзнавців України з професійним святом.Краєзнавство – це не просто фах, а покликання. Справжнє краєзнавство не можливе без ентузіазму людей щиро залюблених у свій край. Глибоко і детально досліджуючи життя свого краю, ви створюєте картину його історії і культури, вплітаєте її у полотно національного буття українців.Шлях людини у світ широкий починається від батьківського порогу. Краєзнавці як ніхто розуміють, що любов до України починається з любові до свого дому, своєї малої батьківщини, її природи, з поваги до культури і звичаїв своїх пращурів. Тому просвітницька місія краєзнавців є вкрай важливою у справі консолідації громад краю на основі спільної історико-культурної спадщини, утвердження національної ідентичності і загальнонаціональної єдності. Національний заповідник «Хортиця» у 2012 році став базою для створення Запорізької обласної організації Національної спілки краєзнавців України і всі ці роки сприяє краєзнавчим дослідженням та робить свій внесок у пізнання запорізького краю.Зичимо краєзнавцям України успіхів і невтомності, нових здобутків у шляхетній справі збереження національної пам’яті та культури!

Запрошуємо на екскурсію «Менонітські пам’ятки острова Хортиця»31 травня 2026 року відбудеться ексклюзивна пішохідна екскурсія «Менонітські пам’ятки острова Хортиці», яку проведе її авторка – науковий співробітник Національного заповідника «Хортиця» Олена Пачковська. Початок екскурсії о 12.00.На учасників екскурсії чекає подорож в історію менонітських колоній, чия спадщина й сьогодні залишається важливою частиною історії нашого краю. Ви побачите автентичні хортицькі менонітські поховання, дізнаєтеся про особливості побуту, культурні та релігійні традиції менонітів. Маршрут поєднує історію, краєзнавство та живий простір нашого чудового острова.Формат екскурсії: пішохідна, пересіченою місцевістю.Довжина маршруту: близько 3,0 кмОрієнтовна тривалість екскурсії: 2,5 год. Місце зустрічі і початку екскурсії: острів Хортиця, Меморіал Хортицьких менонітів (зупинка громадського транспорту ЦІМЕТ).Вартість квитка – 100 грн., пільговий – 50 грн.Попередній запис на екскурсію за телефоном: (095) 914-77-06

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 226 «Дивограй» Запорізької міської ради презентував запорізьким освітянам, науковцям, представникам громадських організацій і фахівцям у сфері національно-патріотичного виховання свій досвіду роботи з інтеграції козацьких традицій у сучасний дошкільний простір. Національний заповідник «Хортиця» на заході представляла заступник генерального директора з наукової роботи Світлана ОХРІМЕНКО. Доречно буде нагадати, що заповідник і «Дивограй» мають угоду про співпрацю і нас вже поєднує тривала і продуктивна робота. Презентація мала як теоретичну так практичну частини – майстер-класи, тематичні локації тощо. Одним із організаторів цих майстер-класів є науковий співробітник Національного заповідника "Хортиця" Олена Палійчук. Відбулося фахове обговорення набутого «Дивограєм» досвіду та можливостей подальшого впровадження у практику сучасного освітнього простору елементів козацької педагогіки, музейних практик і створення ефективних моделей формування української ідентичності у дошкільнят.

14 команд учнів запорізьких ліцеїв та гімназій взяли участь у міському медіатурнірі «ПравдаON». Запоріжжя: міфи та легенди, організованого Центром професійного розвитку педагогічних працівників Запорізької міської ради.Головна мета турніру – розвиток у молодого покоління медіаграмотності і відповідальності в роботі з інформацією: уміння свідомо і критично працювати з інформаційним матеріалом, аналізувати і перевіряти його, що вкрай важливо для захисту себе й суспільства від маніпуляцій, фейків та ворожої пропаганди. Цей турнір став справжнім і цікавим інтелектуальним випробовуванням для його учасників, оскільки пошук в медіапросторі фактів і доказів правдивості отриманої ними інформації-завдання  був пов'язаний зі знанням історії рідного краю, його міфів та легенд. Змагання відбувалися у чотири етапи. Перший – "Правда чи міф" був присвячений острову Хортиця. У наступних конкурсах від учасників вимагалося знайти докази правдивості інформації про різні факти з історії міста Запоріжжя. Участь у підготовці завдань для турніру, які стосувалися історії Хортиці взяла завідувачка інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Хортиця» Анна Головко. Вона ж  увійшла і до складу журі, яке оцінювало результати змагання юних інтелектуалів і  медіадетективів. Турнір продемонстрував високий рівень знань і навичок учасників, креативність у підходах до вирішення завдань і вміння працювати разом, командою.Пишаємося усіма учасниками і дякуємо їхнім наставникам!