#родини_фондуНа кожного з нас Бог має Свій план. Ми бачимо це щодня у свідченнях подій і див, які трапляються. Світлана завжди мріяла про велику родину. Так і сталося. Бог благословив її біологічним сином та двома янголятками, народженими серцем. «Усиновити дитину - це велика сміливість і відповідальність, це випробування на зрілість та мудрість. Це щоденна боротьба за життя зраненої дитячої душі. Це вміння вистояти під час сусідських пересудів, зверхності держновладців, протистояти тиску булінгу зі сторони дитячого та шкільного  колективу. Буває по-різному, але це варте всього, коли бачиш свою дитину, народжену в серці, її досягнення, посмішку», - ділиться своїми думками Світлана, мама-усиновителька.  Вона поділилася історією про свого Тимурчика.Хлопчик народився передчасно. Пологи біологічної матері були важкі й немовля мало ряд вроджених патологій. Два місяці хлопчик перебував в реанімації. Лікарі відмовляли Світлану від усиновлення. Казали: «Для чого вам хвора дитина?У нього точно буде ДЦП. Візьміть іншу.» Але у Бога свої плани. Світлана не здавалася.«Було дуже важко на початку. Постійні різні відділення лікарень, тричі на рік курси масажів, незрозумілі осуджуючі погляди як медичних працівників, так і служб. Тільки Господь давав сили, віру. А ще допомагала підтримка БФ «Мій Дім», зустрічі з родинами, які переживали і відчували те саме, що було в моєму серці. Один в полі не воїн, а разом - ми сила», - згадує Світлана.Зараз її синочку вже 12 років. Більшість діагнозів знято.«Дивлюсь на нього та милуюся. Навіть не можу уявити тепер, що він народився вагою 1кг, зріст – 30 см. Материнська любов, турбота, Божа ласка, творять дива. Не скажу, що все ідеально, але ніхто не застрахований від помилок, падінь. Головне, у дитини є родина, брат, сестричка, рідні близькі люди», - каже Світлана.