ВИПУСКНИЙ БАЛ У ШКОЛІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Я не буду сьогодні писати ні про серйозне, ані про сумне. Я нічого не напишу сьогодні про візит Келлога тому, що він далеко не у всьому був сприятливий для моєї України. Нічого не напишу про новини, хоч серед них багато гарних, а погана лише одна, і то відносно. Але... Але я напишу про наше головне національне свято.  Зараз дуже "модно" порівнювати нашу країну з підлітком, мовляв - "ми ще тільки вчимося жити дорослим життям", а тому стільки у Неньки помилок, тому вона, бунтівна, відкидає досвід дорослих та вперто відмовляється вчитися на їх помилках роблячи раз за разом свої. Все так - Україна "хворіє" всім набором підлітковий хвороб, так, невиправдано довго вона проходила школу дорослого життя по два-три роки сидячі в одному і тому ж класі та вперто не виконуючи домашні завдання. Але повномасштабна війна змінила якщо не все, то дуже багато.  Ми за три роки пройшли шлях від навчання у середніх класах до випускного балу у школі дорослого життя. Ми не закінчили цю школу на відмінно - на трієчку. Але ми навчилися бити маньяка-сутенера з підворотні, який тягнув Україну на панель, а у відповідь на відмову та на бажання Неньки навчитися жити рівною у сім'ї успішних кинувся на нею з ножем. Україна навчилася вперто відстоювати свою правду  у діалозі з "дорослими та успішними" і не слухати їх брехливі настанови у стилі - "Будь мудрішою, піддайся, не лізь у бійку, а сама роби що повинна", і своєю впертістю та відмовою йти на капітуляцію зробила свою правду правдою "успішних".  Україна ще не стала дорослою, але вона вже не підліток - молода дівчина з сумом літньої людини у своїх очах. Війна забрала у неї безтурботну юність. Україна не здалася. Україна ніколи не капітулює. Україна, понівечена, з частково втраченими кінцівками, навчилася бити російських потвор так, що їм нічого не залишиться, окрім як просити миру. Так буде, я про це не мрію - я про це знаю.  З Днем Незалежності вас, Українці. Як там у Шевченка,Може, й справді!Нехай так і буде! Так сміються ж з УкраїниСтороннії люди!Не смійтеся, чужі люде!Церков-домовинаРозвалиться… і з-під неїВстане Україна.І розвіє тьму неволі,Світ правди засвітить,І помоляться на волі Невольничі діти!І помоляться на волі Невольничі діти…І помоляться! Невольничі діти стали вільними, московська церков-домовина розвалилася і ми святкуємо нашу Незалежність попри наміри всіх ворогів та "друзів" з якими і ворогів не потрібно. І нікому її вже у нас не забрати. Так буде і чесно, і прісно, і вовіки віків. Слава Україні, Слава її Незалежності.