Зеленський кричуще непрофесійний на своїй посаді і оточив себе такими ж непрофесіоналами. Кадровий відбір на посади у системі державного управління здійснються на основі принципу особистої відданості, а не професійної придатності, що сприяє подальшій дегенерації всієї владної вертикалі - будь який наступник відставленого професійного, але маючого власні амбіції посадовця є гіршим за попередника, проте вірним особисто Президенту.  Зеленський патологічно впертий і його впертість часто-густо абсолютно ірраціональна - це впертість не задлядля відстоювання позиції, а впертість заради бажання показали свою незламність та здатність не прогнутися під тиском сильних світу цього навіть тоді, коли цей тиск об'єктивно необхідний та спрямований на благо Держави.  Зеленський по своїй природі - авторитарист, який має на меті абсолютну концентрацію владу у власних руках. І його природа однозначно шкідлива для природи України, бо абсолютна влада у руках посередності та популіста може перетворити Державу у зменшену, непорівняно більш непрофесійну та ще більш потворну копію нашого східного ворога - путінської рф.  Зеленський - автор та практик нової "Дипломатії нахаб" з мінімальною вдячністю за допомогу та максимальними вимогами - "ви всі мені винні".  Якщо подібна дипломатія прекрасно працювала у критичному 22му році, більш-менш пристойно у 23му, то починаючи з кінця того 23го вона очевидно збанкрутувала - західні політики відкрито вказували Зеленському на його нахабність та невдячність і вимагали класичного його поводження на переговорах. Квінтесенцією краху "дипломатії нахаб" був епізод з показовою поркою нашого Президента у Білому домі, коли Трамп та Венс у ході чудово зрежисованого скандалу остаточно знищили всю нахабність Зеленського. І нашим союзникам з Франції та Великобританії коштувало великих зусиль відновити діалог між Трампом та Зеленським вже на основі класичної дипломатії можливостей, а не бажань.  Резюме.  Не знаю, як для кого, а для мене є очевидним факт професійної непридатності чинного Президента виконувати свої обов'язки, проте я прекрасно розумію, що зміна влади у воюючий країні апріорі неможлива. І пройти страшний шлях між Сциллой авторитарної, недалекоглядної, корумпованої влади Зеленського та Харібдою путінської недоімперії Україні доведеться ціною життів наших воїнів та цивільних, які можна було б зберегти якби наш Президент зміг би якщо не побороти свої вади, то хоча би боротися з ними делегуючи свої повноваження молодим профі, які довели свою професійність та ефективність під час нашої Великої Визвольної Війни.  Наступний персонаж під розгляд - Петро Порошенко. Як і у першому дописі я буду максимально об'єктивним та не збираюся огульно ображати п'ятого Президента як і не ображав чинного. Якщо встигну завтра - зроблю завтра. Ні - вже на вихідні. Вранці дам новини. Гарного вечора.