Не пройшло і року, як я пишу #відгук_на_книгу, а якщо чесно, то дилогію «Листи зачарування»Оцінка: 💔💔💔💔💔Для кого: фентезі; якщо ви не боїтеся теми війни; любите не зовсім повільне, але і не занадто швидке кохання. Що мені сподобалося: - головна героїня, що має безліч амбіцій, незламна і неймовірно рішуча; - ідея з друкарськими машинками;- міфи, що розписані настільки гарно, що не залишається жодних запитань до світу;- описи війни болючі і занадто реалістичні;- побудова сюжету і роль персонажів.Що мені не сподобалося:- смерть персонажів. Чесно кажучи, я не дуже мала бажання читати про війну. Мій психічний стан цього не дуже сприймає. Але тут... Я не могла зупинитись. Їхній біль ранив моє серце. Описи війни – розбили його на маленькі кришталики. Багато плакала. Багато сподівалась. Але війна без смертей неможлива.Якщо ви вже читали другу частину, то зрозумієте мене. Адже я так сподівалась, що в одного з героїв нарешті життя наповниться фарбами... Але він загинув тримаючи за руку... На цьому моменті мене прорвало, бо в той день у нас також була схожа ситуація. Навіть зараз пишучи цей відгук, у мене мурахи по шкірі і смуток в душі. Ця історія показує неймовірні цінності, яким нам моментами не вистачає. Вона несе багато добра, надії, розпачу і перемог. Я дуже сподіваюсь, що ви захочете прочитати цю дилогію, бо вона варта всіх позитивних відгуків!!!