МЕТОД

Перелік оновлених рекомендації ТССС 2026 в одному постеріБудьте благорозумними та відностесь до рекомендацій, як до рекомендацій.Не будуйте в голові протоколів, прямих вказівок чи інструкцій до використання.Але тенденції до змін в цей раз цілком опираються більше на наш досвід, ніж на звичні військові компанії США.Основні питання залишаються такими:-Коли будуть якісно реалізовані українські рекомендації антибіотикопрофілактики в пілпаках опираючись на дослідження наших або партнерів щодо реально ефективного лікарського засобу на догоспітальному етапі з врахуванням затримок евакуації та потреби в добовій дозі.-Рівні ASM/CLS більше не стосуються солдатів української армії, в нас є 436 наказ МОУ про обсяги надання догоспітальної допомоги, відповідно до них ми і навчаємо бійців на БЗВП, дофахова підготовка стрільців-рятівників. Тому коли ми почнемо добавляти в ці програми елементи пролонгованої допомоги, питання часу.-З приводу сузетриджину. Є великі надії, що можливо до 2030 цей препарат закупиться державої і потрапить до наших рук.Поки альтернативи НПЗП, як умовно безпечним засобам на догоспітальному етапі не існує.І дуже цікавить побачити реальні сучасні дослідження порушення згортання крові у бійців саме внаслідок їх впливу на судинно-тромбоцитарний гемостаз, а не всім вбивати в голову їх заборону.

П'ятий день народження в армії. Перший ми зустріли в забутому Богом селі десь на кордоні з пріднєстровьям. Ми були молоді, шутливі, нам все було легко. Я пам'ятаю як ми боялись, що просидимо в цьому макеті війська всю двіжуху і на нас війни не вистачить. Братік тоді залучив місцевих жіночок щоб мені спекли смішний торт.  Другий я зустрів у відпустці, ми тільки вийшли з Бахмута.  Пам'ятаю, як їхали туди - щасливі, що і на нашу долю випала велика битва. Як повертались - горді своєю роботою і причетністю до сторінки в історії. Третій випав з пам'яті абсолютно - скоріше за все, це був черговий рутинний день піхотної роботи. Десь в той час тактична медицина увірвалась в моє життя посадою медика взводу - і з тих пір не відпускає, як я не намагався. Десь в той же час загинув мій найкращий друг, десь в той же час інші мої близькі друзі почали масово трьохсотитись і калічитись. Там же прийшло розуміння в яку ж жопу ми всі несемось. Четвертий день народження також був на позиціях - за спиною були ліси Сумщини і посадки Запоріжжя (до сих пір найгірший напрямок, де довелось бувати. Все ще жалкую, що не зміг уговорити воділу стати сфоткатись коло стелли "Донецька бл ать"). Втомившись битись головою об стіну - служити в терористичній обороні - я нарешті добився свого переводу в чудову бригаду, і досі пишаюсь бути її частиною. Як водиться в Україні - якщо хочеш чогось хорошого в житті - здійсни кримінальне правопорушення. І ось п'ятий. Чергування на еваку - це робота майже білої людини. Старлінк, генератор (тачкі, пушкі, бабкі). За ці чотири з гаком довгих, томних роки я зустрів стільки чудових людей. Я втратив стільки чудових людей.  Я був тут і там. Закордоном і з заходу і з сходу. За межами болю і щастя. Трьохсоті, бліндажі, стерильні пхг, брудні підвали, мертві росіяни, бронетехніка радянська і американська, розйобані корчі і тесли в Києві,   все зливається в моїй пам'яті в одну різнокольорову пляму, ємоцію, яку я не в стані ні виразити, ні осмислити. Мабуть, так буває, якщо сьогодні дивишся на кохану дружину на пляжі в Одесі з стаканом джин тоніка в руці, а рівно через дві доби сереш в пакет в Луганській області.

Наш дорогий списаний друг і контрактор Клоренс не витримав скніння в тилу, і вирішив повернутися до війська. Новий підрозділ, новий фах, нова команда. Зараз їм треба невеличка допомога з матбазою. Далі пряма мова Клоренса:Всіх вітаю,дорогі у Христі браття і сестри🫡 Після пари тижнів роздумів чи просити вас про шось подібне все ж такі дійшов висновку,шо цього разу прийдеться,хоча,чесно кажучи,дуже-дуже не хочеться. Як певно багато з вас знає,мені дома не сидиться,бо дому у мене нема,тому я знов став необмежено придатним і на днях с кількома новими побратусиками знов вирушу на зустріч приключєніям з ординськими сатаністами. Якщо у вас є можливість і бажання,прошу вас долучитися до збору для мене і моїх нових друзів,щоб ми могли придбати необхідні нам розходники для роботи по утилізації болотного біосмиття. На жаль,не можу озвучити все,що ми хочемо придбати,бо так дехто може зрозуміти специфіку нашої роботи,але в тому числі нам тре придбати дробовічьок,набої і всякі інші корисні,але не дешеві штукі. Звіти,наскільки це можливо враховуючи ситуацію,згодом обязуюся надати належним чином. Також,безумовно,якщо на те буде Воля Божа і добро командування,час від часу буду радувать вас відосиками з розлітающимися на шмаття москалями,щоб ви розуміли,шо ваші кровні гримні не були витрачені дарма. Хотілося б зібрати пару мільонів гривень,але якщо зберемо хоча б ліміт банки-50К гривень,буду щиро вдячний и трохи радий. Дякую за увагу, посилання на банку прикріпляю нижчеhttps://send.monobank.ua/jar/6SedboF8vqНомер картки банки4874100027524720

Топ речей на які треба звернути увагу, щоб ти і поранений не косплеїли Джека Торренса з Сяйва. Першочергово - ноги. Май декілька пар шкарпеток, бажано - спеціальні трекінгові зимові шкарпетки. Взуття має бути сухим, ноги - чистими. Якщо проігнорувати цей пункт, нічого іншого уже не допоможе. Мокрий одяг не допоможе зігрітися. Це той випадок, де "що небудь" буде гірше, ніж "нічого". Зніми мокрий одяг і просуши (окопні свічки, електричні грілки від павербанку, газова горілка в допомогу). Зріж з пораненого весь мокрий одяг. При огляді ріж сухий одяг не хаотично, в по швах - як закінчиш - зможеш заклеїти назад скотчем і частково зберегти функціонал. Якщо є можливість - перевдягни пораненого в сухе. Зігріваємось зсередини і зовні. Грітися найкраще теплою водою, а не кавою, чаєм і енергетиками, бо вони мають сечогінні властивості. Грітись алкоголем - найгірша ідея. Зовнішній обігрів - грілки, пляшки з гарячою водою, електроковдри, термоковдри - використовуй все, що є. Грілки на голу шкіру можуть призвести до опіків і дискомфорту, тому тільки на тонкий шар одягу. Найкраще будуть працювати не в кишені чи рюкзаку, а в вузлових ділянках - підпахви і пах. Не сиди на холодному! Обов'язково створи ізоляцію між тобою/пораненим і підлогою. Каремат (краще два), піддони, ковдри - будь креативним і не мерзни.

🛑 РЕГУЛЯТОРНИЙ БАР'ЄР У ВОЄННИЙ ЧАС: Як Постанова КМУ №1200 (від 25.09.2025) блокує доступ до бронезахисту та "вбиває" українських виробників.Боролись за децентралізацію та дерегуляцію, а нарвались на регуляцію, яка звужує права українців на захист.Нова постанова уряду вимагає ліцензію тепер навіть на виробництво та продаж... тканинного чохла до бронежилета (плитоноски)! Не на плиту, а на просто тканинний елемент екіпірування. І це не єдина проблема.А тепер увага – три ключові бар'єри:* Ліцензія для швейного цеху. Будь-який швейний цех, який шиє плитоноски чи інші елементи захисного спорядження, тепер має отримувати ліцензію і облаштовувати приміщення як для зберігання зброї: металеві двері, сигналізації, капітальні стіни, охоронні рубежі.>* Недосяжність вимог. Це непросто дорого — це фізично неможливо для більшості (80%) виробництв, особливо малих та середніх, які швидко переорієнтувалися з початку війни. Це призведе до зупинки діяльності та зриву постачання на фронт!* Блокування роздрібного продажу. Фізособа (військовий, доброволець, волонтер) взагалі не може просто прийти і купити собі плитоноску чи шолом. Потрібне «письмове клопотання від установи». Тобто військовий, який завтра їде на ротацію і терміново потребує захисту, не зможе просто купити його у воєнторгу.Чому я про це говорю?Я міг би мовчати. Бо Балістика — ліцензований виробник. Мені це навіть вигідно: менше конкуренції.Але я не можу. Це рішення вдарить не по бізнесу. Воно вдарить по армії та людях. Воно обмежує людину в її фундаментальному праві подбати про себе та свій захист у час війни. ❓ Для чого це? Що вирішує, що покращує ця надмірна та несумісна з потребами оборонного сектору зарегульованість?Поширте цей допис! Вимагаємо переглянути Постанову №1200.© Олександр Довгий – офіцер ЗСУ та засновник компанії «Балістика»

Іван «Корн» Вітковський 30.03.2003 - 26.09.2024В 2022 році приймав участь у бойових діях на миколаївському і херсонськомунапрямкахСлужив Інструктором з інженерної підготовки навчав особовий склад 131 ОРБ.Був професіоналом, фахівцем інженерної справи. давав знання із специфіки роботи інженерних боєприпасів, Активно допомогав екіпажам БПЛА та ФПВ , приймав безпосередню участь в розробці та виготовленні засобів ураження противникаБув відомий як ідейним,хоробрим, сміливим воіном,справжнім чоловіком,вірним другом і професіоналом. Користувався авторитетом і повагою серед багатьох бійців. Був дотичний до військових спільнот ще з юнацтва, активно почав готуватися і навчатися військовому ремеслу задовго до 18ти річчя, з дитинства був творчою, креативною людиною.З 2018 року почав цікавитися пошиттям військового спорядження для себе, згодом, почав активно розробляти,відшиватиспорядження для вузького колавійськовослужбовців. Згодом народилася ідея яка переросла у початок шляхустворення невеликого виробництва зпошиття тактичного спорядження яке і наразі доступно для ширшого кола.Загинув від авіаудару російського КАБу біля селища Райгородок. Похований на алеї слави кладовища святого миколая у м. ЗапоріжжяПідписатись