Художниця Олена Кульчицька перетворила святкову листівку на інструмент популяризації українства. Вона створювала авторські поштівки до Різдва та Великодня і співпрацювала з видавництвами Львова, Коломиї, Станіславова та Відня. У її великодніх листівках бачимо, як правило, сцени біля сільської церкви. Освячення кошиків давало можливість показати передовсім строї, великою знавчинею і поціновувачкою яких була художниця. Українців Кульчицька показувала як людей із власною культурою вбрання, кераміки, зокрема миски, куманці, глеки, лозоплетіння та писанкарства.Чимало листівок з авторським орнаментом з вербових гілочок і писанок Кульчицька створила для львівського видавництва «Русалка». Ймовірно, знаючи можливості друкарень, з якими співпрацювали видавці, вона гармонізувала зображення через зближені, а не контрастні кольори. Художниця завжди ставила свій підпис, щоб його можна було прочитати не лише на звороті листівки. Цим вона підтверджувала, що і сам орнаментальний принцип, і власне писанкові овоїди були не копією створеного кимось у селах, де вона робила замальовки писанок, а її оригінальною творчістю.Кульчицька послідовно відстоювала власний тип святкової поштівки, де через образ Великодня можна нагадати світу, що українці живуть, гуртуються, зберігають традиції і усвідомлюють свою спільність.👉🏼Про творчість Кульчицької та особливості її великодніх листівок читайте більше у матеріалі Діани Клочко, який увійшов до номера «Великдень». Придбати журнал можна у видавництві «Локальна історія»: https://publishing.localhistory.org.ua/product/velykden-2-2026/