Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Локальна історія
Added 14 Jul 2024

Локальна історія

@LocalHistoryUA
Number of subscribers: 3 940
Photos: 2,940
Videos: 310
Links: 3,460
Description:
Дайджести кращих історичних статей тижня, а також давні світлини, архівні матеріали, відеоінтерв'ю зі світовими істориками, підбірка кращих репортажних фото та багато іншого цікавого
Source

Локальна історія | Багато демобілізованих чоловіків повідомляли про проблеми зі сном, час...

Telegram community logo - Локальна історія Локальна історія @LocalHistoryUA
582 Views/Reach 2025-07-30 12:11 Message №4934
“Багато демобілізованих чоловіків повідомляли про проблеми зі сном, часто за десятиліття по війні. Марджорі Генсток згадувала, що після демобілізації з флоту її чоловік Джон страждав від “страхітливих” кошмарів, під час яких стискав її так сильно, що біліли кісточки пальців. Деяких чоловіків лякала гроза. Сержант-артилерист Гарольд Гарпер, повернувшись до Британії 1946 року, виявив, що боїться переходити дорогу й не може сидіти на верхньому майданчику автобуса. Інший колишній артилерист Ерні Гаррі страшенно нервувався, приходячи на роботу, здригався від найменшого звуку, а ще колеги навмисно лякали його, щоб посміятися. Травма війни іноді проявлялась дуже своєрідно. Офіцер, який у Дуврі потрапив під вибух бомби, щоразу, коли чув гімн “Боже, бережи короля”, падав на землю. Небажання чоловіків звертатися по допомогу, коли вони дійсно її потребували можна зрозуміти. Вони повернулися до Британії, де все ще бракувало адекватного сприйняття психічної травми і серед широкої громадськости, і серед влади. Багато чоловіків мусили приховували свої страждання, навіть від власних дружин і дітей, боячись, щоб їх не назвали слабкими чи божевільними. Згідно з результатами широкого опитування сотень британських ветеранів Другої світової війни, проведеного 2001 року, кожен п’ятий із них і далі перебував у стані дистресу, спричиненого війною. “Раніше я був урівноважений і життєрадісний, — стверджував один із колишніх військовополонених, — проте, повернувшись, став замкнутим та ридав із найменшого приводу. І дотепер час до часу все те повертається. Я досі плачу, коли щось згадую. Не думаю, що цього можна позбутися”. Неможливо сказати, що демобілізація для таких чоловіків достоту закінчилася — оскільки війна для них ніколи не закінчувалася.Застереження Реджа Еллері так само актуальне нині, як і 60 років тому: “Демобілізація передбачає значно більше, ніж змінити одяг — це завдання найвищої ваги… завдання, що вимагає великої майстерности та розуміння з боку керівників у всіх сферах життя нації. Адже від успіху розв’язання цієї проблеми великою мірою залежить щастя майбутніх поколінь””.Про складний процес демобілізації британських військових в часи Другої світової війни – у книзі Алана Олпорта “Демобілізовані. Повернення після Другої світової війни” → https://bit.ly/49pUz5Y