39 років тому помер Ярослав Стецько, політичний та військовий діяч, перший заступник провідника ОУН Степана Бандери та один з найближчих його соратників.Випускник Тернопільської української гімназії Ярослав Стецько замолоду встиг побувати членом кількох нелегальних утворень – “Української націоналістичної молоді”, Української військової організації та Організації українських націоналістів. До 20 років студент права та філософії Краківського та Львівського університетів пройшов шлях від рядового учасника ОУН до члена крайової екзекутиви. Коли почалася німецько-радянська війна, Український національний комітет – коаліція українських організацій на еміграції – делегував Ярославу Стецьку справу проголошення Акта відновлення незалежності Української Держави. Доручення виконали урочисто 30 червня під час зборів у залі товариства “Просвіта” на Площі Ринок. Стецько особисто зачитав Акт про незалежність із балкона. А його самого обрали головою уряду – Українського Державного Правління. Нацистська окупаційна влада не погодилася з фактом відродження української державності. 4 липня Стецька заарештували. Згодом його запроторили до так званого "бункера смерті" "Целленбау" у концтаборі Заксенгавзен. Голова уряду перебував у неволі до вересня 1944-го. На західнонімецьких теренах Ярослав Стецько провів решту 40 років свого життя. Продовжував активно займатися політичною та громадською роботою. У жовтні 1955 року Ярослав Стецько прибув до Тайбею, столиці Китайської Республіки. Важливою частиною приїзду стала його зустріч із Чан Кайші – багаторічним президентом Республіки Китай. Обидвох лідерів поєднувала велика спільна мета – боротьба з комунізмом. І в їхніх біографіях було чимало спільного.👉🏼 Детальніше про зустріч у Тайбеї та політичні біографії її учасників читайте у матеріалі → https://bit.ly/4kndCBM