У 1630-х ми бачимо активізацію козацьких виступів, спроби вибороти автономію. Здається, Військо Запорозьке прямувало до створення власної держави. То чому це не вдалося тоді, а вдалося в 1648 році?“Причин кілька. По-перше, був військовий успіх, але не було дипломатичного. Не знайшлося сильних переговорників, які могли б використати перемоги, як у 1630 році, коли козаки завдали полякам втрат, яких ті не знали навіть у війнах зі шведами. У результаті битви вдалося отримати усну обіцянку збільшити реєстр до 8 тисяч, яка діяла лише кілька років.Далі невдалий час для наступних виступів у 1637–1638 роках. Поляки були краще підготовлені, а поразка під Кумейками виявилася катастрофічною: загинула козацька еліта. Лідер повстання Павлюк, якого називали Сіверським князем, мав радикальні плани, але не встиг їх реалізувати. А після його поразки частина козацтва визнала необхідність бути лояльними до Речі Посполитої, це призвело до розколу. Ще один фактор — відсутність єдиного харизматичного лідера. Тарас Федорович мав авторитет, впливав на рішення рад, але не зміг згуртувати військо. У 1635 році, коли йшлося про виступ на підтримку Сулими, рада відмовила. Як згадує свідок, Федорович “худобу побив, бджоли подер, обійстя своє обдер і пішов в степи на українсько-московські прикордонні”. Інші лідери, Павло Бут, Яків Острянин, Сулима мали військові успіхи, але не змогли втримати ініціативу. Інших яскравих постатей у цей час козаки не мають. Організація була, вона функціонувала в тому чи іншому вигляді, але не було авторитарного типу людини, як того самого Сагайдачного, наприклад. От Сагайдачного дуже не вистачає в цей час”. Фото ілюстративне.👉 Більше про Військо Запорозьке як автономну мілітарну корпорацію зі своєю ієрархією, правом, економікою і навіть зовнішньою політикою розповів Тарас Ковалець, кандидат історичних наук, викладач Чернівецького Національного Університету ім. Юрія Федьковича у програмі “Без брому” → https://bit.ly/4k3H13q