Правові позиції Верховного Суду (ПП-ВС)

Про широкий підхід до підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях та права на винагородуЗ аналізу пункту 2 Наказу № 164-АГ можна зробити висновок, що у переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами.Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань, як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.Поряд із цим Наказом №164-АГ визначено, що підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3), згідно з Наказом № 164-АГ, здійснюється шляхом видачі довідки (додаток №1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів ДПСУ зобов`язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відряджені військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток №2).Таким чином, ураховуючи положення Наказу № 164-АГ, який дозволяє підтвердження участі у бойових діях або заходах на підставі одного з визначених документів, можна дійти висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані позивачем документи не повністю відповідають вимогам Наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.📄 Касаційний адміністративний судПравові позиції ВС:📲 на iPhone | на Android

Про особливості надання послуг з поводження з побутовими відходамиПослуги із вивезення побутових відходів (збирання, зберігання та перевезення побутових відходів) є складовими послуг з поводження з побутовими відходами.Законодавцем передбачено можливість запровадження окремої послуги з поводження з побутовими відходами та визначення окремо кожної послуги поводження з побутовими відходами за видами побутових відходів, зокрема великогабаритними та ремонтними відходами.Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобовязаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із субєктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту.Послуги з поводження з побутовими відходами надаються субєктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.📄 Касаційний адміністративний судПравові позиції ВС:📲 на iPhone | 📲 на Android

З ВІДСТУПОМ! Витребування права вимоги. Процесуальне правонаступництво кредитора, який відступив право вимоги за нікчемним/недійсним договором, яке в подальшому було відчужено іншій особіЯкщо кредитор відчужив право вимоги у зобов`язанні за недійсним (нікчемним) правочином, і в подальшому це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то кредитор може повернути собі таке право вимоги лише за результатами його витребування в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України; а у разі, якщо таке право вимоги не підлягає витребуванню відповідно до зазначених норм, то інша особа (добросовісний набувач) набуває право на нього відповідно до статті 330 ЦК України.Отже, до переходу до кредитора права вимоги у зобов`язанні в порядку його витребування за статтями 387, 388 ЦК України таке право вимоги знаходиться у володінні набувача цього права вимоги, відповідно процесуальні права і обов`язки у справі, виконавчому провадженні також до кредитора як процесуального правонаступника не переходять.ВП ВС відступила від висновків КЦС ВС у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 752/3582/14-ц, ухвалах від 20 грудня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 20 січня 2022 року у справі № 1005/7134/2012 та КГС ВС у постанові від 17 січня 2020 року у справі № 31/287-10 щодо застосування норм статей 55, 442 ЦПК України та статей 52, 334 ГПК України, внаслідок чого були задоволені заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у наведених справах з тих підстав, що ПАТ «Омега Банк» відчужило права вимоги за нікчемним правочином, тому інші особи, які в подальшому придбали ці права вимоги за договорами купівлі-продажу, не могли їх отримати, та визначила, що якщо кредитор відчужив право вимоги у зобов`язанні за недійсним (нікчемним) правочином, і в подальшому це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то кредитор може повернути собі таке право вимоги лише за результатами його витребування в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України; а у разі, якщо таке право вимоги не підлягає витребуванню відповідно до зазначених норм, то інша особа (добросовісний набувач) набуває право на нього відповідно до статті 330 ЦК України.📄 Велика Палата Верховного СудуПравові позиції ВС:📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо тлумачення змісту правочинуТлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.Суд може тлумачити правочин, розглядаючи справу за будь-якою позовною вимогою, що слідує із цього правочину, або за окремим позовом, предметом якого є вимога про тлумачення правочину.У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні правила тлумачення змісту правочину, які умовно можна поділити на три рівні.Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів.Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першим підходом не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.Третім рівнем тлумачення (у разі безрезультатності перших двох) є врахування: а) мети правочину; б) змісту попередніх переговорів; в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою); г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.📄 Велика Палата Верховного СудуПравові позиції ВС:📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо можливих способів захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництвоЗа обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги проприпинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна і не приведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Належними вимогами, які може заявити власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнанняправа власності на самочинно побудоване майно📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 02.10.2024 у справі№ 569/17365/21Правові позиції ВС:📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо виду та найменування носія, на якому може бути зафіксована та чи інша інформаціяПроцесуальний закон не містить певних застережень щодо виду та найменування носія, на якому може бути зафіксована та чи інша інформація, а тому долучення лазерного DVD-диску, а не карту пам’яті, на який здійснювався запис під час фіксації огляду місця події, не є підставою визнання протоколу огляду недопустимим доказом.Записані на оптичний диск електронні файли з інформацією є оригіналом (відображенням) електронного документу, здобутого під час проведення процесуальної дії. Матеріальний носій – це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив’язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.📄 Касаційний кримінальний судПравові позиції ВС:📲 на iPhone | 📲 на Android

Про підставу для виникнення у особи права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться індивідуально визначене нерухоме майно, а також ділянкою, яка прилягає до нерухомого майнаАналіз положень цивільного законодавства дає підстави для висновку, що Цивільний Кодекс України містить загальні норми права, якими врегульовані відносини із користування земельною ділянкою, що виникають в результаті найму (оренди) будівлі або капітальної споруди. Натомість відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею належить до сфери регулювання Земельного Кодексу України (ЗК України). ЗК України як спеціальний закон пов`язує виникнення права постійного користування із фактом державної реєстрації цих прав, який відповідатиме Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якому передує рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, землі яких перебувають у державній або комунальній власності.Право користування особою земельною ділянкою, на якій знаходиться індивідуально визначене нерухоме майно, а також ділянкою, яка прилягає до нерухомого майна, повинно відбуватися на підставі рішення уповноваженого органу та бути зареєстроване з дотриманням вимог чинного законодавства.📄 Касаційний адміністративний судПравові позиції ВС:📲 на iPhone | 📲 на Android

Про порушення публічного порядку України як виключна міра для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішенняПорушення публічного порядку застосовується як виключна міра для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення. Особливість застосування категорії публічного порядку на стадії вирішення питання провизнання та виконання арбітражного рішення полягає в тому, що йдеться не про те, що правочин, щодо виконання якого виник спір, суперечить публічному порядку, не норма іноземного права, застосована арбітражем під час вирішення спору по суті, а саме визнання і виконання арбітражного рішення, ухваленогоза результатами вирішення спору, суперечить публічному порядку країни.Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є своєрідним блокуванням рішення і може у випадку свавільного застосування мати характер штучного нормативного бар’єра, який з точки зору міжнародного права є недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й порушуватиме законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах.Безпідставна відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення може порушувати гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположнихсвобод, щодо доступу до суду, а також частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме непропорційне втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 18 липня 2024 року у справі№ 824/143/23Правові позиції ВС:📲 на iPhone | 📲 на Android

Наявність чи відсутність у матеріалах провадження постанови про відібрання у особи зразків крові не може позначитися на змісті отримуваної під час проведення відповідної експертизи інформаціїВерховний Суд зазначив, що процесуальне рішення про відібрання біологічних зразків та протоколи відібрання таких зразків не є самостійним доказом у кримінальному провадженні відповідно до ст. 84 та ст. 99 КПК. Що стосується посилань на незаконність відібрання біологічних зразків, оскільки засуджений не був ознайомленийіз постановою прокурора про відібрання у нього зразків крові, то слід зазначити, що матеріали справи містять постанову прокурора про відібрання зразків крові. Обвинуваченому надавалися для ознайомлення матеріали справи, в тому числі й додаткові матеріали, від ознайомлення із якими він відмовився, так само як відмовивсявід підпису під протоколом.Крім того, зміст інформації, яку містять біологічні зразки, не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Тому наявність чи відсутність у матеріалах провадження постанови про відібрання у особи зразків крові у цьому випадку не може позначитися на змісті отримуваної під час проведення відповідної експертизи інформації, а тому відсутні підстави вбачати порушення у даному випадку прав особи чи можливості визнання отриманих даних недопустимими доказами. Процесуальне рішення про відібрання біологічних зразків, та протоколи відібрання таких зразків не є самостійним доказом у кримінальному провадженні відповідно до ст. 84 та ст. 99 КПК. Відповідно до висновку об’єднаної палати Верховного Суду (справа № 477/426/170) такі процесуальні документи можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності.📄 Постанова, 27/04/2023, 187/1349/20, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний судПравові позиції ВС:📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо розгляду питання дійсності арбітражної/третейської угоди як позовної вимогиТретейська / арбітражна угода не є правочином у розумінні ЦК України, цивільно-правовим (господарським) договором, а вважається за своєю суттю процесуальним договором, для якого чинне законодавство України встановлює спеціальний порядок визнання недійсним.Питання щодо недійсності третейської / арбітражної угоди суд розглядає не як позовну вимогу, а як процесуальне питання, що має бути вирішене до початку розгляду позовних вимог по суті. Якщо суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, він залишає позов без розгляду. Такий висновок має міститися в мотивувальній частині судового рішення. За потреби суд призначає експертизу.Третейська / арбітражна угода не є правочином у розумінні ЦК України, цивільно-правовим (господарським) договором, а вважається за своєю суттю процесуальним договором, для якого чинне законодавство України встановлює спеціальний порядок визнання недійсним.Питання щодо недійсності третейської / арбітражної угоди суд розглядає не як позовну вимогу, а як процесуальне питання, що має бути вирішене до початку розгляду позовних вимог по суті. Якщо суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, він залишає позов без розгляду. Такий висновок має міститися в мотивувальній частині судового рішення. За потреби суд призначає експертизу.📄 Касаційний господарський судПравові позиції ВС:📲 на iPhone | 📲 на Android