Шановна громадо! Пекучий біль і гіркий смуток війни знову торкнулися нашої Корсунь- Шевченківської громади. Війна без жалю забрала життя нашого відважного Героя, військовослужбовця ЗСУ, молодшого сержанта, командира відділення розвідки розвідувального відділення 30 ОМБР імені князя Костянтина Острозького 🕯Станіслава Юрійовича Бойчука. Станіслав Юрійович народився 8 листопада 1990 року в м. Рахів, Закарпатської області. У 1996 році розпочав навчання у ЗОШ №1 м. Рахів, де провчився два роки. У 1999 році разом із сім’єю переїхав до с. Зелена Діброва, де продовжив навчання в Іванівській школі Богуславського району Київської області. У 2006 році вступив до Богуславського педагогічного коледжу на спеціальність «Вчитель образотворчого мистецтва». У 2011 році, керуючись почуттям патріотизму, підписав контракт із ЗСУ на три роки. Під час відпустки у лютому 2014 року отримав наказ терміново повернутися до військової частини для захисту Батьківщини. Служив до липня 2017 року, після чого звільнився в запас і працював в охоронній компанії «Золоті Леви». У 2020 році підписав піврічний контракт, після завершення якого займався облаштуванням власного житла та працював за кордоном. З початком повномасштабного вторгнення росії без вагань повернувся до лав своєї бойової частини – 30-ї ОМБР імені князя Костянтина Острозького. Обіймав посаду командира відділення розвідки, мав звання молодшого сержанта. В боях за рідну Україну проявив справжні лицарські чесноти: врівноваженість, розсудливість, надійність, мужність і сильний дух. Сміливий, гарячий, запеклий воїн. Був неодноразово контужений, та все одно повертався на війну. Пройшов не одну «гарячу точку»: Дебальцево, Попасну, Степанівку, Бахмут. За бойові заслуги отримав нагороду "Кращий корегувальник артилерії", "Золотий Хрест" з рук Головнокомандувача Валерія Залужного, орден "За мужність" ІІІ ступеня. 18 лютого 2025 року Станіслав загинув на Бахмутському напрямі на Донеччині, виявивши стійкість та мужність під час виконання бойового завдання, до останнього подиху був вірний військовій присязі. Йому було лише 34 роки…Сьогодні ми провели відважного Героя останнім земним шляхом. Громада втратила відважного Захисника, родина – сина, люблячого брата та чоловіка, Україна – справжнього патріота. Його ім’я назавжди залишиться в нашій пам’яті. Вічна пам’ять Станіславу Юрійовичу та всім, хто поклав життя за Україну!