​​Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 серпня 2026 року (справа № 715/1192/21) #дебати#репліка#право_на_захист#понятий#допит#допустимість#активність_захисту#безпосередність#апеляційний_розгляд Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Репліка є коротким виступом учасника судових дебатів, який заперечує з питань, які та виклала у своїй промові або репліці. Ні прокурор, ні захисник, ні інші особи, які мають право виступати в судових дебатах, не повинні розраховувати на репліку як на можливість доповнити основний виступ. Залишення якого-небудь питання без висвітлення в основній промові з розрахунком на репліку є неправильним, тому що репліки може і не бути. Скористатися реплікою є правом, а не обов’язком учасника судових дебатів. Отже, процесуальне призначення репліки відрізняється від основної промови в судових дебатах. Саме під час основного виступу сторона повинна викласти свою позицію щодо обвинувачення, досліджених доказів, їх оцінки та інших питань, які мають значення для вирішення кримінального провадження, тоді як репліка слугує засобом короткого реагування на доводи, висловлені іншими учасниками дебатів.

✅ Сама по собі відмова суду оголосити додаткову перерву для підготовки до репліки не може ототожнюватися з позбавленням сторони захисту права брати участь у судових дебатах чи з порушенням принципу рівності сторін.

✅ Нездійснення допиту (відсутність клопотання про допит) понятих не зумовлює допустимості доказів, отриманих в результаті проведення відповідної процесуальної дії.

✅ Процесуальна поведінка захисту не звільняє суд від обов’язку перевірити, чи є надана стороною обвинувачення сукупність доказів достатньою для висновку про винуватість обвинуваченого поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення.

✅ Технічна перевірка судом апеляційної інстанції носіїв інформації (перевірка того, чи відкриваються відповідні диски та розміщені на них файли) не може бути ототожнена з повторним дослідженням доказів у розумінні ч. 3 ст. 404 КПК, оскільки не дає суду можливості безпосередньо сприйняти зафіксовані на відеозаписах відомості, зіставити їх із висновками місцевого суду та перевірити конкретні доводи апеляційних скарг щодо їх змісту. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/139368261