У проєкті Трудового кодексу немає окремої глави про працю жінок, а в чинному Кодексі законів про працю України є. Це “зрада” чи ні? Пояснюємо 🔎З моменту реєстрації проєкту Трудового кодексу ми оглядаємо його положення щодо захисту прав жінок — здебільшого змістовно, а сьогодні також і структурно.Чинний кодекс містить окрему главу “Праця жінок”. Здавалося б, що таке виділення теми в окрему структурну частину могло б забезпечити комплексний та ефективний захист прав жінок. Могло б. Але що маємо натомість? Все, може, й було б добре, якби ця глава не розпочиналася із доволі дискримінаційних положень про обмеження та заборони для жінок.Йдеться, наприклад, про обмеження праці жінок на роботах у нічний час та заборону залучення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження. Далі у цій главі йдуть важливі положення щодо відпусток у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною та інших гарантій. 🔻Але, наприклад, у 2021 році Верховна Рада України законодавчо зрівняла права чоловіків і жінок на відпустку для догляду за дитиною (так звана “трирічна відпустка”). Відтоді за бажанням матері або батька дитини одному чи одній з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тобто це положення стосується не лише праці жінок, хоч і “перебуває” у відповідній главі. 🔻Натомість інший тип відпусток — одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, яка надається комусь одному: батькові дитини чи іншій родичці або родичу, — розміщений понад сотнею статей вище у главі про час відпочинку. Проєкт Трудового кодексу, яким пропонують замінити чинний КЗпПУ, не має окремої глави, присвяченої праці жінок. Натомість розробники/ці обрали інший підхід, який радше наскрізно впроваджує положення щодо рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, мамів і татів. Так, якщо брати за приклад ті ж відпустки, то у проєкті відповідні положення про різні типи відпусток та їхні нюанси містяться у главі про час відпочинку, що видається логічним. Тут йдеться і про: ✔️відпустки, пов’язані з народженням та вихованням дитини (дітей):✔️відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами;✔️одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини (дітей);✔️одноразову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини (дітей);✔️відпустки для догляду за дитиною. До слова, раніше ми розповідали, що, зберігаючи інші типи відпусток, проєкт Трудового кодексу пропонує нову норму, якою встановлює оплачувану відпустку для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці — по 2 місяці для матері та батька. Водночас згадані “обмеження/заборони” частково скасовуються (як те, що стосувалося відряджень) у проєкті, а частково зберігаються, що, на наш погляд, потребує доопрацювання. Адже важливо надати жінці можливість самостійно робити вибір (умовно) працювати в нічну зміну чи ні. Відповідні європейські стандарти передбачають, що вагітна працівниця, працівниця, яка нещодавно народила, або працівниця, яка вигодовує дитину, не може бути зобов’язана виконувати ту ж нічну роботу. Але, якщо говорити саме про структуру проєкту кодексу, ці норми розміщені у його відповідних частинах. Так, у розділі про гарантії та компенсації є стаття про гарантії і компенсації працівникам, направленим у робочі відрядження. Положення про понаднормову роботу чи роботу в нічний час натомість містяться у главі про робочий час (розділ про умови роботи). ✅Тобто фактично структурна відмінність — наявність чи відсутність глави про права жінок — між чинним КЗпПУ та проєктом Трудового кодексу не є недоліком останнього. Навіть навпаки: видається, що гендерні аспекти мають бути наскрізними по тексту, а не лише “зберігатися” в окремій главі — так, наче жінки сидять десь за окремим “столом” збоку, в той час як усі працівниці й працівники могли б бути за одним “столом”, який враховує відмінні потреби кожної та кожного, жінки та чоловіка, мами та тата.