📹 Випадково зловила правильну тінь: сьогодні день літнього сонцестояння. На каві дня більше, ніж ночі. 🇵🇱🇺🇦А тепер про конфлікт навколо президентів України та Польщі.Думаю, глобальної драми не буде. Потихеньку зведуть нанівець. А потім, за потреби, звісно, знову дістануть із політичної полички - це ж політика.🎖Щодо відмови українських президентів від польського Ордена Білого Орла. В принципі, цілком солідарна зовнішньополітична позиція. 👊Україна, безумовно, має право самостійно ухвалювати рішення та називати військові підрозділи, як і вулиці та інше - тими назвами та іменами, якими вважає за потрібне. ❗️Але не треба бути геніальним аналітиком, щоб зрозуміти: такі кроки неминуче сприймаються як провокація та можуть бути використані у внутрішньополітичній боротьбі в Польщі. Тим більше, що парламентські вибори там уже за рік.❓І виникає питання: чи справді зараз час не думати про "назви", особливо після відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до ЄС?🇵🇱До речі, самого президента Навроцького в Польщі теж поляки активно критикують. Так, у нього є і прихильники, але я б дуже обережно ставилася до статистики та історій про тотальну ксенофобію, які зараз активно розганяють під момент у соцмережах.🦊Поки суспільство реагує емоціями, дехто традиційно використовує момент для власних політичних цілей...📓Макіавеллі свого часу писав, що правитель має мудро поєднувати тактику лиса та лева. Головне - розуміти, коли застосовувати кожну з них.📃А от Указ Президента України №440/2026 про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА» - це, м’яко кажучи, не тактика лиса.Якщо вже робити такі символічні кроки та давати сусідам черговий привід для дискусій, то одним із варіантів відповіді могло б бути перейменування якогось іншого підрозділу на честь оборонців Польщі😁.🤷♀️Іноді краще одразу довести ситуацію до абсурду, ніж потім відправляти ордени «Новою поштою»...
⚖️Громадянин визнав вину та сплатив штраф через Резерв+ , а потім вирішив оскаржити, однак суд не допоміг📲Громадянин, який раніше був визнаний обмежено придатним, “отримав” розшук ТЦК та сплатив штраф через Резерв+. А потім вирішив його оскаржити. Інколи така практика призводить до успіху, але не у цьому разі.⏰Громадянин в обґрунтування своїх вимог зазначив, що дата початку розшуку зазначена - 13.08.2025 року, що є датою виявлення правопорушення. Саме з цієї дати, протягом 3-х місяців, тобто до 13.11.2025 року, є можливим притягнення його до адміністративної відповідальності. В порушення вищезазначених норм чинного законодавства, ТЦК 29.01.2026 року ухвалив відносно позивача оскаржувану постанову №R322642 та наклав на нього штраф.🧑⚖️Колегія суддів апеляційного суду не погодилась з твердженнями позивача, “оскільки … невиконання позивачем обов`язку щодо своєчасного проходження повторного медичного огляду мало триваючий характер, оскільки полягало у тривалому невиконанні покладеного законом обов`язку та припинилося лише після фактичного проходження ВЛК.”Прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та сплата такою особою визначеного вказаною постановою штрафу не скасовує обов`язку вказаної особи пройти військово-лікарську комісію.З огляду на характер правопорушення, дату подання позивачем заяви про його визнання 27.01.2026 року та дату винесення постанови 29.01.2026 року, відповідач діяв у межах строків, встановлених КУпАП, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.”🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137360386
⚖️ВЛК визнала придатним хворого на туберкульоз без проведення спірометрії, - суд визнав ВЛК протиправною📭Чоловіка з туберкульозом обох легень (дисемінованим), хронічною обструктивною хворобою легень, емфіземою та хворобами серця 09.08.2025 позаштатна ВЛК визнала придатним до служби, того ж дня його мобілізували, а наступного - зарахували до військової частини. Суд першої інстанції у позові відмовив, зокрема пославшись на те, що постанову позаштатної ВЛК нібито взагалі не можна оскаржити в суді, а лише до вищої ВЛК, та що позивач цим правом не скористався.1️⃣Апеляційний суд встановив грубе порушення процедури огляду. Суд вказав, що «ВЛК не провела спірометрію, не оцінила ступінь порушення функції зовнішнього дихання, що є обов'язковим згідно з п. 1.2 розділу II Положення № 402», а загалом «прийняла постанову без повного дослідження стану здоров'я позивача, без залучення необхідних спеціалістів, без проведення обов'язкових інструментальних досліджень, що є грубим порушенням Положення № 402». Суд також зауважив, що хвороби легень позивача були прямими показаннями для застосування ст. 46 Розкладу хвороб, а хвороби серця — ст. 24, які могли бути підставою для визнання його непридатним або обмежено придатним, проте ВЛК цього не врахувала.2️⃣Коллегія суддів апеляційного суду відкинула і ключовий аргумент суду першої інстанції — нібито висновок ВЛК можна оскаржити лише до ВЛК вищої інстанції. Суд наголосив, що таке тлумачення суперечить Конституції: «кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади… Це право є абсолютним і не може бути обмежене жодними відомчими актами».✅За результатами розгляду справи апеляційну скаргу було частково задоволено.🔗Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі № 120/16346/25 від 01 червня 2026 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137039621
⚖️Суд «звільнив» з військової служби непридатного, якого призвали після повторної ВЛК⏰12.03.2022 громадянина визнали непридатним до військової служби та виключили з військового обліку, про що є довідка ВЛК і відмітка у військово-обліковому документі. Попри це, 12.06.2025 його зупинила поліція й доставила до ТЦК, наступного дня нове ВЛК «перекваліфікувало» його у придатного, а 14.06.2025 видали наказ про мобілізацію. Суд першої інстанції у позові відмовив, надавши перевагу свіжій довідці ВЛК, проте апеляційний суд став на бік громадянина, навівши три ключові аргументи.1️⃣Суд вказав, що особа, яку визнали непридатною до військової служби, втрачає статус військовозобов'язаного та не підлягає призову. Більше того, за висновком суду, настання таких обставин «унеможливлює повторне взяття на облік осіб, які раніше були виключені з військового обліку за цих підстав», - а отже, призвати таку людину не можна.2️⃣Суд зазначив, що згідно з Положенням № 402 «особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК… після обов'язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров'я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу». Однак, цієї умови ТЦК і не дотримався: «відповідачем не надано доказів того, що повторний огляд позивача 13.06.2025 року проводився ВЛК… після обов'язкового обстеження позивача у спеціалізованому закладі охорони здоров'я».3️⃣У межах пов'язаної справи Львівський окружний адміністративний суд ще 05.03.2025 заборонив посадовим особам ТЦК вчиняти будь-які дії з призову громадянина до набрання рішенням законної сили. Хоча ця заборона прямо не була адресована ТЦК-відповідачу, той знав і про сам спір, і про ухвалу, проте все одно мобілізував громадянина, чим, як зазначив апеляційний суд, грубо порушив його права та знівелював мету забезпечення позову. А відтак спрацював принцип: з неправомірного діяння не виникає право (ex iniuria ius non oritur).✅Апеляційну скаргу задоволено: рішення першої інстанції скасовано, наказ про призов визнано протиправним і скасовано, а військову частину зобов'язано звільнити громадянина зі служби та виключити зі списків особового складу.🔗Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/23471/25 від 04 червня 2026 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137121375
📹 Про депортацію….з України🧳Ми часто можемо побачити показові випадки депортації українців, наприклад, з Польщі.На фоні "завезення" мігрантів в Україну, може виникнути питання, а що може зробити Україна, наприклад, якщо вони порушуватимуть наше законодавство? Які підстави та процедура депортації іноземців з України?📃Рішення про депортацію, як і в Польщі, приймається теж без суду. Термін “депортація” більше побутовий, на рівні ЗУ “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” є примусове повернення та примусове видворення. 👉Підстави для примусового повернення іноземця, передбачені в ст. 26 "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. От наприклад: “Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії …..суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку...”.🚫Рішення про примусове повернення також може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. 👮♂️Рішення приймається ДМС, СБУ або ДПСУ та може бути оскаржено до суду. 🚓Якщо сам речі не зібрав та не поїхав з України у встановлений строк, або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, то застосують примусове видворення (ст. 30 Закону). До 2023 року примусове видворення можливе було лише за рішенням суду, але Законом 24 лютого 2023 року № 2952-IX були внесені зміни метою яких, зокрема, було "спростити процедуру примусового видворення з України нелегальних мігрантів, які затримуються уповноваженими державними органами за незаконне перетинання державного кордону або інші грубі порушення українського законодавства" (відповідно до пояснювальної записки до законопроєкту).🇵🇱Щодо поляків: минулого року депортували з України двох братів поляків, які перевищили термін законного перебування в Україні. Тож, буває і таке.
🪖Ідея передати поліції частину функції ТЦК - абсурдна, - начальник Генштабу Гнатов🚓Начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов розкритикував пропозицію передати Національній поліції частину функцій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. 📃Він зазначив, що ТЦК та СП відповідають за військовий облік, призов та оповіщення військовозобов’язаних, тоді як поліція виконує інші завдання. 👉Начальник Генштабу наголосив, що поліція займається заходами примусу щодо громадян, які порушують мобілізаційне законодавство, зокрема ухиляються від служби або не з’являються за повістками. 🎤Пряма мова: “Як Національна поліція, наприклад, може вести військовий облік або організовувати оповіщення громадян? Це просто абсурдно”.ℹ️Гнатов визнав, що процес мобілізації відбувається непросто. Серед причин він назвав російські інформаційно-психологічні операції та дії окремих українських публічних осіб, які, на його думку, підіграють противнику.🔗Джерело: https://censor.net/ua/news/4008057/genshtab-vystupyv-proty-peredachi-funktsiyi-ttsk-politsiyi
⚖️Немає протоколу чи постанови - не може бути й запису про «порушення» в Реєстрі, - апеляційний суд👉Громадянин вчасно уточнив свої дані (09.12.2024), однак 17.03.2025 у Резерв+ з'явилася позначка про порушення правил військового обліку - він нібито не прибув за повісткою, яка повернулась до ТЦК з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Суд першої інстанції у позові відмовив, визнавши таке «вручення» належним і достатнім для внесення запису про порушення до Реєстру.🧑⚖️Апеляційний суд теж погодився з тим, що повістка, яка надіслана поштою, вважається врученою у цій справі, проте наголосив на головному: протокол щодо громадянина не складався, постанова не виносилась, до адміністративної відповідальності він не притягався. Суд зазначив, що «закон не передбачає внесення до Реєстру загальної інформації про "порушення правил військового обліку" без оформлення відповідного рішення про адміністративне правопорушення».💬Пряма мова: «внесення… до Реєстру відомостей про "порушення правил військового обліку" без складання протоколу чи постанови про адміністративне правопорушення є перевищенням повноважень та порушує вимоги статті 19 Конституції України».✅Апеляційну скаргу громадянина задоволено: рішення Чернігівського окружного адміністративного суду скасовано, дії ТЦК визнано протиправними, а сам ТЦК зобов'язано виключити з Реєстру дані про порушення.🔗Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 620/11924/25 від 08 червня 2026 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137205274
📹 Є проблема, на якій я постійно наголошую.👉Стаття 94 Конституції України передбачає, що Президент має протягом 15 днів або підписати закон, або повернути його до Верховної Ради зі своїми пропозиціями.Але Конституція не дає чіткої відповіді, що робити, якщо Президент не робить ні першого, ні другого.Як наслідок, окремі закони можуть роками перебувати у статусі «передано на підпис Президенту» без набрання чинності.📃Один із прикладів - законопроєкт №11379-д щодо проходження військової служби особами до 25 років (так званими «обмежено придатними»). Верховна Рада ухвалила його ще 15 жовтня 2024 року 311 голосами, але станом на сьогодні він так і залишається на підписі у Президента.✖️Фактично реалізацію будь-якої законодавчої ініціативи можна заблокувати навіть після її ухвалення парламентом і за відсутності зауважень з боку Президента. Достатньо лише не підписувати закон і не повертати його до Верховної Ради.🗂І от народний депутат Роман Лозинський запропонував врегулювати цю проблему через зміни до Регламенту Верховної Ради та зареєстрував законопроект №15256, яким додаєтья стаття 130-1: "У разі якщо Президент України протягом пʼятнадцяти днів післяотримання закону не повернув закон зі своїми вмотивованими ісформульованими пропозиціями до Верховної Ради України дляповторного розгляду, Голова Верховної Ради України невідкладноофіційно оприлюднює такий закон і опубліковує за своїм підписомта позначкою “Схвалено Президентом України відповідно дочастини третьої статті 94 Конституції України”.📹 Комітет з питань свободи слова запропонував рекомендувати... прийняти за основу. Звучить все "потужно": три дієслова підряд - запропонував.. рекомендувати.. прийняти, а які будуть реальні дії далі? Побачимо...🔗https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/273354.html🔗https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70028
⚖️Обовʼязок повторного проходження ВЛК відповідно до Закону №3621-IX стосується лише обмежено придатних, - апеляційний суд👉Ще одне рішення апеляційного суду, яке стосується Закону №3621-IX та обовʼязкового проходження ВЛК, встановленого для громадян, раніше визнаних обмежено придатними до військової служби.🏥Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, яким було відмовлено в задоволенні позову, громадянин подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що нормативно-правові акти не передбачають обов`язку військовозобов`язаного самостійно (без направлення) проходити ВЛК щорічно під час дії воєнного стану. Доказів того, що громадянин направлявся для проходження ВЛК до 03.11.2025 (дата винесення оскаржуваної постанови) відповідачем суду не надано.🧑⚖️Апеляційний суд, в свою чергу зазначив, що суд першої інстанції не врахував того, що обов`язок щодо повторного проходження ВЛК, визначений вказаним Законом № 3621-IX , стосується осіб, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю).📃У свою чергу, ТЦК не доведено, а матеріали справи не свідчать про те, що громадянин, до набрання чинності Законом № 3621-IX, був визнаний обмежено придатним до військової служби.🎉Апеляційна скарга громадянина була задоволена, рішення суду першої інстанції та постанова ТЦК про накладення штрафу - скасовані.🔗Постанова Третього апеляційного адміністративного суду по справі № 206/6348/25 від 04 червня 2026 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137121249
📹 Новий законопроєкт №15303 від народного депутата Георгія Мазурашу "Проєкт Закону про внесення змін до статті 146-1 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне позбавлення волі або насильницьке викрадання (зникнення) людини під час здійснення заходів з оповіщення та мобілізації".👉Тексту поки немає.📕Станом на сьогодні чинна редакція ст. 146-1 ККУ за насильницьке зникнення така: 1. Арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.2. Видання наказу або розпорядження про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин - караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.🔗Джерело: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70149
TGLIST.COM.UA
