#рецензія_на_книгу

Дочитав «Струп» Кобилярчик і шо тут можна сказати… дійсно ґрунтовна книга по питанням життя людей після громадянської війни в Іспанії.

Як вже згадував в минулому пості по цій книзі, тут присутні чимало брутальних свідчень щодо смертей людей з обох протиборчих сторін та вражаючі «традиції», однак однією з найбільш суперечливих була і лишається «Долина полеглих», де упокоїлись за вказівкою диктатора обидві протиборчі сторони. «Найбільш вражаючий памʼятник» кажуть монархісти, однак як на мене, так і Кобилярчик, ця споруда жахає лицемірством. Включно з тим, як плювали на тіла купи іспанців, які досі лежать в тисячах анонімних могилах та братських похованнях.

Книга авторки вміщує в собі чимало спогадів людей, родичі яких потрапили поза їхньою волею в цей монумент, як його будували, як диктатори хотіли замовчати злочини франкізму й правачків, та зокрема оповідається, як навіть по сьогодні люди продовжують відкривати нові і нові могили. Розʼятрюють свої рани. Зі сфери документалістики та репортажистики це однозначно одна з зракових робіт. Книгу можна знайти за невеликі гроші (в районі 300 грн), тому рекомендую зараз поки є в продажі звернути на неї увагу.