💸 Дефіцит валюти на ринку минулого тижня почав зменшуватися, склавши за чотири робочі дні $518 млн, або майже на чверть менше, ніж за аналогічний період попереднього тижня. Це дозволило НБУ зменшити інтервенції на 19% до $860 млн. Цілком можливо, НБУ міг би обійтися ще меншими інтервенціями, зберігаючи курс гривні вище за 43 грн/$. Однак Національний банк віддав перевагу досить стрімкому посиленню курсу гривні, до 42.8 грн/$ наприкінці минулого тижня. Загалом за січень інтервенції НБУ склали $3.74 млрд, що майже аналогічно обсягу інтервенцій у січні 2025 року. 🔎 Погляд ICU: Ми очікуємо зменшення дисбалансів на валютному ринку у лютому. Водночас НБУ навряд чи посилюватиме гривню ще більше і зберігатиме курс неподалік від 43 грн/$ у найближчі місяці. 📈 Дефіцит поточного рахунку подвоївся у 2025 році до $31.9 млрд (14.9% ВВП) через рекордно високий дефіцит зовнішньої торгівлі товарами. Зростання дефіциту торгівлі товарами було обумовлено різким збільшенням імпорту – на 23% р/р. Минулого року він на дві третини перевищив обсяги 2021 року - останнього повного року до початку великої війни. Своєю чергою основним чинником вищого імпорту стало зростання закупівель продукції машинобудування – як енергоощадного обладнання, так і продукції військового призначення та легкових автомобілів. Вагому роль відіграло й зростання ввезень «інших товарів», що, ймовірно, переважно відображає більший споживчий імпорт домогосподарств через поштові мережі. Експорт товарів знизився минулого року на 3% та був на 16% меншим від показників 2021 року. Скорочення продажів за кордоном переважно було спричинене зниженням торішнього урожаю ключових культур. 🔎 Погляд ICU: Рекордно високі зовнішні дисбаланси (без урахування міжнародної фінансової допомоги) залишатимуться ключовим фактором вразливості економіки в наступних роках. Ми очікуємо збереження дефіциту зовнішньої торгівлі цьогоріч на рівні 2025 року, однак дефіцит поточного рахунку зросте через менші обсяги бюджетних грантів. 📰 Розпочався минулий тиждень з оптимістичного глобального тренду на ринках, які розвиваються. Індекс EMBI за перші два дні тижня виріс на 0.25%, а українські єврооблігації разом із ним подорожчали на 1.1%.У четвер Трамп повідомив, що попросив путіна не обстрілювати енергетику Києва і той погодився. Зеленський пізніше підтвердив ці домовленості – це додало оптимізму інвесторам, які зараз схильні перебільшувати значення будь-яких позитивних заяв переговорних сторін. Тож у підсумку за тиждень українські єврооблігації додали в ціні майже 3%, а дохідності знизилися в середньому на 56 б.п. 🔎 Погляд ICU: Динаміка мирних переговорів залишається головним вагомим чинником, що впливатиме на настрої інвесторів. росія ще далека від принципового рішення знизити активність бойових дій уздовж лінії фронту. Тож тимчасову згоду зменшити обстріли цивільної інфраструктури не варто сприймати як серйозний намір росії робити наступні кроки до деекскаліції війни. 🔗 Світові та українські ринки — в традиційному розборі від наших аналітиків за посиланням