Тиждень до миру? Чи тиждень до прецеденту катастрофи: що означають заяви Трампа, мовчання Китаю і “інвестиції” в Україну1. Почнемо з “миру за тиждень”Якщо вам знову обіцяють мир “за сім днів”, перевірте календар — чи не 1 квітня. Трамп вкидає чергову тезу: мовляв, якщо треба, він сяде з путіним — і мир буде. Але є нюанс: ключем до “миру” стає визнання Криму російським. Тобто, анексія як ціна тиші. “Справедлива угода” в стилі «Крим в обмін на спокій». Це не компроміс. Це — тест на дурнів.2. Прецедент, який може знести світовий порядокТут не про Україну. Тут про нову норму: забрав — закріпив — визнав — і все. І нехай інші теж надалі “домовляються”. Балтія? Тайвань? Курили? Привіт. Ми всі на продаж.3. Америка як суддя, який знімає мантіюТрамп ламає роль США як глобального арбітра. Замість "правила для всіх" — "як захочу, так і визнаю". А далі? Слова вже не мають ваги. Кримська декларація 2018 року — в смітник. Дипломатія — декор. Настає ера “домовилися по дзвінку”.4. Китай: мовчав — і раптом сказавПекін теж не спить. МЗС Китаю попереджає країни: не підписуйте нічого з США, що б’є по нам. Інвестфонди виходять з американських активів, загроза митної війни — реальна. Це сигнал: Китай готується. До Тайваню. До глобального переділу. До реваншу.5. США vs Китай: гонка наосліпДві найбільші економіки світу мчать назустріч — як дві вантажівки без гальм. У Трампа — тарифи, у Сі — рідкоземельні метали. У кожного — свої лобісти, свої наративи. Але хто перший вискочить з машини — той і програв.6. Тайвань як тест для планетиЯкщо Крим — російський, то Тайвань — китайський. Все логічно. І саме тому США не мають права на жоден крок назад. Бо за кожним "так" — нова війна. І нова втрата авторитету.7. ЄС, який втратив суб’єктністьВибачте, Європо, але мушкетери більше не працюють. Один за всіх — це вже не про вас. Індивідуальне рішення Орбана чи Фіцо важать більше, ніж 200 бюрократів з Брюсселя. Європа втомилась бути єдиною. І цим користаються всі.8. Інвестиції в Україну: камікадзе з дипломатичним паспортом“ЄС інвестує в Україну” — звучить красиво. Але реальність: ризик високий, механізмів контролю — нуль. Кожен інвестор — або наївний, або божевільний. Якщо це не буде 100+ млрд на рік — це декорація, а не стратегія.9. Україна: або стрибок, або дупа4–5% росту? Викиньте ці цифри. Після війни — тільки 9–10%+. Інакше ми не наздоженемо росію, яка сидить на газі, нафті і запасах людського м’яса. І нам доведеться або заводити гастарбайтерів, або — діти на верстатах. Це не гіпербола. Це сценарій.10. Дипломати й податківці: слабке місце державиІнвестклімат — не про презентації. Це про те, щоб завтра якийсь “дядя Вася з ОП” не прийшов на завод з валізою. Система має бути однорідною, передбачуваною і жорсткою до корупції. Бо без цього навіть найкращий план — лише список бажань.Висновок: ми на межі нового світу. Світ, де Крим визнається, Тайвань захоплюється, а міжнародне право перетворюється на серіал. І питання до нас: ми глядачі — чи творці сценарію?Про це разом з Valerii Klochok, посилання на відео