❕ З'явився текст плану Європу по закінченню війни в Україні, який складається з 24 пунктів, — The Telegraph. ▪️ Після завершення конфлікту запроваджуються заходи для сталого миру та безпеки.▪️ росія й Україна зобов’язуються дотримуватися припинення вогню на суші, в морі та повітрі.▪️ Сторони починають переговори щодо міжнародного моніторингу режиму тиші.▪️ Контроль миру забезпечують союзники України під керівництвом США — переважно дистанційно (супутники, БпЛА).▪️ Створюється механізм фіксації порушень і реагування на них.▪️ росія повертає всіх вивезених українських дітей під міжнародним контролем.▪️ Обмін полоненими за формулою «всіх на всіх», звільнення всіх цивільних.▪️ Територіальні питання обговорюються за поточною лінією фронту.▪️ Після стабільного припинення вогню забезпечується гуманітарний доступ і поїздки родин через лінію розмежування.▪️ Підтверджується суверенітет України, ніякого примусу до «нейтральності».▪️ Україна отримує юридично гарантовану безпеку, включно з американськими гарантіями, подібними до статті 5 НАТО.▪️ Ніяких обмежень на ЗСУ та оборонну промисловість.▪️ Гарантами виступають європейські країни та інші партнери, Україна може розміщувати союзні сили.▪️ Вступ до НАТО можливий за згодою всіх членів.▪️ Україна приєднується до ЄС.▪️ Підтверджується без’ядерний статус України.▪️ Територіальні питання вирішуються після повного припинення вогню, потім сторони не змінюють кордони силою.▪️ Україна відновлює контроль над Запорізькою АЕС і Каховською ГЕС, отримує прохід Дніпром і контроль над Кінбурнською косою.▪️ Економічне співробітництво України з партнерами не обмежується.▪️ Україна відновлюється й отримує компенсації, зокрема за рахунок російських активів.▪️ Санкції проти росії можуть пом’якшуватися після сталого миру і поновлюватися у разі порушень.▪️ Починаються переговори щодо європейської безпеки за участю всіх країн ОБСЄ.
Трамп і путін на Алясці: не мир, а небезпечна ілюзіяЗустріч у Анкориджі відбулася саме так, як і прогнозувалося: поспіхом, без серйозної дипломатичної підготовки, з мінімумом реального змісту. Це не були переговори у форматі «США–Китай», де працюють цілі команди по економіці, торгівлі, безпеці. Тут — кілька попередніх візитів, трохи «розвідки боєм» і раптове рішення: «зустрічаємося».Трамп сам визнав: «Немає угоди, поки немає угоди…» Але одразу ж додав фразу, яка має насторожити кожного з нас:«Україні треба укласти угоду… росія — дуже велика держава, а вони — ні».Це не дипломатія. Це — сигнал готовності торгувати нашою безпекою.Росія: економіка тріщить, але їй дають кисеньФакт: російський ВВП у другому кварталі 2025-го скоротився на 4,7%. Інфляція перевищує 12%, дефіцит бюджету — понад 50 млрд доларів. За оцінками аналітиків, до кінця року рф може опинитися на межі офіційного дефолту.Не випадково в Анкориджі з’явився «економічний десант» — міністр фінансів Сілуанов, керівники держфондів, олігархи. Вони приїхали не вести перемовини про мир, а торгувати ресурсами. Головна тема — Арктика, рідкоземельні метали, спільні проєкти.І тут замість того, щоб добити агресора, ми чуємо про «можливе пом’якшення санкцій».Американський сенатор Ліндсі Ґрем закликав «розчавити російську економіку», але Трамп вибрав інший шлях: «підтягнути» москву в антикитайську гру. Тобто — не карати, а використовувати.Україна: ризик бути розмінною монетоюНайбільша небезпека — що «велика угода» США і рф відбудеться за рахунок України.Це не домисли. Це озвучено прямим текстом: «вони великі, а ви — ні». Такі слова лягають у той самий ряд, що й сумнозвісне «Мюнхенське умиротворення» 1938-го. Тоді теж вирішували без тих, кого мали захищати. І закінчилося це Другою світовою.Демократи в США не мовчать:Гакім Джеффріз: «Умиротворення диктатора ніколи не працює».Чак Шумер: «Це театр, що грає на руку путіну».Але республіканці, які контролюють Білий дім, роблять ставку на «угоду». І саме це має насторожити.Що думають американці: холодні цифриТут цікаво, що американське суспільство тверезіше за своїх лідерів.59% американців не довіряють Трампу в ухваленні рішень щодо війни.33% вважають, що він надто схиляється до росії.Лише 3% підтримують формат «мир між США і рф сам на сам».53% виступають за допомогу Україні навіть якщо це затягне війну.79% переконані: саме росія порушить будь-яку угоду.Тобто, американці розуміють просту річ: «угода за наш рахунок» приречена.Європа: слова, але не діїЄвропейці знову говорять про «миротворців». Але реальних кроків мало. Британія відмовилася від власної ідеї миротворчої місії, Орбан блокує рішення в ЄС, безпекові угоди перетворюються на набір красивих слів.Я сказав у студії і повторю тепер: порожні декларації не зупиняють танки.Китай: тінь за спиноюЩе один момент: Трамп відверто не хоче вводити санкції проти Пекіна. Хоча саме Китай забезпечує росії подушку виживання — від електроніки до нафти.Факт: понад 45% експорту Китаю йде до США та ЄС. Це найпотужніший важіль, який міг би вплинути на політику Пекіна. Але у Вашингтоні обрали інший шлях — «не чіпати зараз».Висновок: тривожне попередженняЗустріч на Алясці не принесла миру. Вона принесла небезпечну ілюзію миру.путін отримав фото на світових шпальтах і шанс легалізуватися. Трамп — можливість сказати, що він «веде переговори». Але Україна отримала ризик — стати розмінною монетою. І головне попередження: будь-яка «угода за рахунок України» — це не кінець війни, а відкладений початок нової.Про це в етері Апостроф ТБ разом з Oleksandr Kraiev
Публічна позиція Національної ліги центристів щодо ситуації навколо НАБУ і САПНаціональна ліга центристів виступає за сильну, ефективну та підзвітну державу. Ми вважаємо, що незалежність антикорупційних інституцій — таких як НАБУ і САП — є важливим компонентом демократичного балансу, який стримує спокусу концентрації влади та захищає суспільство від зловживань.Ми визнаємо, що діяльність цих органів викликала запитання, зокрема, щодо результативності та прозорості. Але ми також визнаємо: саме ці інституції продемонстрували спроможність відкривати справи проти осіб, наближених до влади. І саме це, ймовірно, стало причиною спроб послабити або підпорядкувати їх.Будь-яке втручання у незалежність антикорупційних структур ми розцінюємо, як ризик для правової держави, міжнародної довіри до України та її майбутнього в демократичному світі. Ми не підтримуємо радикалізму жодної зі сторін, але також не визнаємо спроб демонтажу механізмів, які контролюють владу.Національна Ліга центрістів не займає чиюсь політичну сторону. Але коли мова йде про загрозу авторитаризму, підміну демократії одноосібним управлінням і плювок у бік усіх, хто мислить інакше, ми не можемо мовчати. Це не про "вписатися" за когось. Це про відповідальність перед суспільством.⚠️ Бажаєш долучитися до Національної ліги центристів? Переходь за посиланням https://forms.gle/cqJMzv8K7Jf6xtCg8
🇺🇸 Трамп заговорив жорсткіше про путіна — але це справжній розворот чи просто імітація?🔻 «Путін несе булшит», — цитата Дональда Трампа. І додав: буде «невеличкий сюрприз» для росії — але без конкретики. Це вже не кремлівська риторика, але й не повноцінна позиція союзника України. Бо паралельно:– ❌ не заклав підтримку України в проекті бюджету– ❌ не включив її у закон про $5 трлн витрат– ❌ імітує зміну вектора — аби просто "не програти Україну", як пише The Economist💸 Законопроєкт Блюменталя—Грема щодо санкцій проти покупців російських енергоносіїв? Це більше політичний сигнал, ніж реальний інструмент. Трамп залишив за собою право самостійно вирішувати — "коли і як карати". Реальні 500% санкцій виглядають малоймовірними.📉 А тим часом:– Бюджет рф уже недоотримав 17% доходів від енергоносіїв– Продажі новобудов у москві впали на 42% у травні 2025– Відсоткові ставки добивають навіть оборонку — Ростех, Роснано, Уралвагонзавод благають путіна про дотації на дрони і танки🇪🇺 В ЄС — дефіцит $19 млрд на допомогу Україні у 2026 році, але водночас:✅ у новому бюджетному циклі готують +100 млрд євро на Україну❗️ проблема — не в грошах, а в рішучості🧩 Бо Україна зараз виграє не лише свою війну — вона виграє час. Для США, для Європи, для НАТО. Але чи використають вони цей шанс — чи просто перечекають?✊ Наш марафон триває. Поки ми тримаємо фронт — світ готується. Але питання: чи до перемоги, чи просто до виживання?#Трамп #Україна #Санкції #Економіка #РФ #НАТО #Війна #АндрійГородницький #Політикаhttps://youtu.be/iSYXViDA1kk?si=sND82UPoCiOnoLbZ
Друзі ви круті!Допоможіть швидко закрити збір добровольцям “Правої Січі” — справжнім воїнам з 2014 року!З 2014 року загін “Права Січ”, під командуванням друга “Кулемета”, захищає Україну. Це не кадрові військові — це люди, які самі встали на захист ще до початку великої війни.Сьогодні їм критично необхідна наша підтримка. Потрібне спеціалізоване обладнання для FPV-дронів:Що саме треба:• Телескопічна щогла 8 м для антен — 8 600 грн• Ретранслятор PUTA Analog — 35 000 грнРазом: 43 600 грнЦе не просто “залізо”. Це очі на фронті, це радіозв’язок, це життя.Долучитися до збору можна тут:https://send.monobank.ua/jar/5vVo8jS2o6Кожна гривня — важлива!100 грн = 20 см стабільного сигналу500 грн = крок до повноцінного “око в небі”Репост — це теж підтримка.Хлопці ризикують життям щодня. Наш обов’язок — підставити їм плече.Контакти:• Командир — друг Кулемет: https://www.facebook.com/profile.php?id=100012984795357• Загін “Права Січ”: https://www.facebook.com/ab49ksДопомагаємо тим, хто справді воює. Перевірені. Дієві. Без зайвих слів.Слава Україні!
Тиждень до миру? Чи тиждень до прецеденту катастрофи: що означають заяви Трампа, мовчання Китаю і “інвестиції” в Україну1. Почнемо з “миру за тиждень”Якщо вам знову обіцяють мир “за сім днів”, перевірте календар — чи не 1 квітня. Трамп вкидає чергову тезу: мовляв, якщо треба, він сяде з путіним — і мир буде. Але є нюанс: ключем до “миру” стає визнання Криму російським. Тобто, анексія як ціна тиші. “Справедлива угода” в стилі «Крим в обмін на спокій». Це не компроміс. Це — тест на дурнів.2. Прецедент, який може знести світовий порядокТут не про Україну. Тут про нову норму: забрав — закріпив — визнав — і все. І нехай інші теж надалі “домовляються”. Балтія? Тайвань? Курили? Привіт. Ми всі на продаж.3. Америка як суддя, який знімає мантіюТрамп ламає роль США як глобального арбітра. Замість "правила для всіх" — "як захочу, так і визнаю". А далі? Слова вже не мають ваги. Кримська декларація 2018 року — в смітник. Дипломатія — декор. Настає ера “домовилися по дзвінку”.4. Китай: мовчав — і раптом сказавПекін теж не спить. МЗС Китаю попереджає країни: не підписуйте нічого з США, що б’є по нам. Інвестфонди виходять з американських активів, загроза митної війни — реальна. Це сигнал: Китай готується. До Тайваню. До глобального переділу. До реваншу.5. США vs Китай: гонка наосліпДві найбільші економіки світу мчать назустріч — як дві вантажівки без гальм. У Трампа — тарифи, у Сі — рідкоземельні метали. У кожного — свої лобісти, свої наративи. Але хто перший вискочить з машини — той і програв.6. Тайвань як тест для планетиЯкщо Крим — російський, то Тайвань — китайський. Все логічно. І саме тому США не мають права на жоден крок назад. Бо за кожним "так" — нова війна. І нова втрата авторитету.7. ЄС, який втратив суб’єктністьВибачте, Європо, але мушкетери більше не працюють. Один за всіх — це вже не про вас. Індивідуальне рішення Орбана чи Фіцо важать більше, ніж 200 бюрократів з Брюсселя. Європа втомилась бути єдиною. І цим користаються всі.8. Інвестиції в Україну: камікадзе з дипломатичним паспортом“ЄС інвестує в Україну” — звучить красиво. Але реальність: ризик високий, механізмів контролю — нуль. Кожен інвестор — або наївний, або божевільний. Якщо це не буде 100+ млрд на рік — це декорація, а не стратегія.9. Україна: або стрибок, або дупа4–5% росту? Викиньте ці цифри. Після війни — тільки 9–10%+. Інакше ми не наздоженемо росію, яка сидить на газі, нафті і запасах людського м’яса. І нам доведеться або заводити гастарбайтерів, або — діти на верстатах. Це не гіпербола. Це сценарій.10. Дипломати й податківці: слабке місце державиІнвестклімат — не про презентації. Це про те, щоб завтра якийсь “дядя Вася з ОП” не прийшов на завод з валізою. Система має бути однорідною, передбачуваною і жорсткою до корупції. Бо без цього навіть найкращий план — лише список бажань.Висновок: ми на межі нового світу. Світ, де Крим визнається, Тайвань захоплюється, а міжнародне право перетворюється на серіал. І питання до нас: ми глядачі — чи творці сценарію?Про це разом з Valerii Klochok, посилання на відео
Сьогодні вранці західна преса повідомила про раптовий візит спецпосланця Трампа Стіва Віткоффа до Росії. У Кремлі підтвердили, що Путін зустрінеться із спецпредставником Трампа.За словами речника Кремля Дмитра Пєскова, під час зустрічі російського диктатора Володимира Путіна і спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа, можливо, "порушуватиметься тема зустрічі Путіна та Трампа".Але серед іншого путін та Віткофф обговорять українське врегулювання, це хороша можливість передати позицію РФ Трампу, повідомив Пєсков.Але західна преса пише про ультиматум, котрий Віткофф везе Путіну - негайно припинити війну. Що очікувати від сьогоднішнього візиту Віткоффа ми розбирали сьогодні разом з колегами в рамках в рамках проекту Центр громадської аналітики "Вежа" разом з колегами. Учасниками програми були: • Андрій Городницький - політолог, волонтер, член Національна ліга центристів• Володимир Фесенко – політолог• Олександр Антонюк – політичний консультант, військовослужбовець ЗСУ, член Національна ліга центристів• Валерій Клочок – керівник ЦГА ВЕЖА, член Національна ліга центристівПереглянути програму можна за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=_SaaoigZ8BE або в ефірі 24-го каналу о 22:10
Про зброю, якої нам не дадуть. І чому це не зрада, а дзеркало нової реальності.Окей, давайте без ілюзій. Ситуація станом на сьогодні виглядає так:1. Політика США: “допомога — лише якщо це вигідно Вашингтону”Після затяжної паузи на початку року, 3 березня адміністрація у Вашингтоні офіційно призупинила військову допомогу Україні. Формальна причина — "надто повільний прогрес у перемовинах із росією". Реальна причина — "навіщо втрачати політичні очки на чужій війні?"Через тиждень, після "перемовин про перемовини" в Саудівській Аравії, допомогу частково відновили — але тільки під обіцянки тиші з українського боку. Ні про які нові пакети мова не йде.Тобто: або ви не стріляєте, або ми не платимо.2. Американські приватні компанії: бізнес на війні замість політикиДоки Конгрес і Білий дім розводять руками, американські оборонні гіганти виходять на ринок напряму. Lockheed Martin, Raytheon, General Dynamics — тепер самі домовляються про поставки, обслуговування і навіть сервісні центри на території України.Але є нюанс:Це не допомога.Це — платна послуга. З ціною, контрактом і умовами. І якщо ти не заплатиш, ти не отримаєш.Приватизація військової підтримки — це нова норма, а не виняток.3. ЄС та Британія: спільний фонд, якого ще немає, і якому вже ставлять палки в колесаІдея спільного європейсько-британського оборонного фонду з’явилась у лютому. Концепція проста:— централізовано закуповувати озброєння,— зберігати його по Європі,— у разі потреби передавати Україні.Прекрасна ідея. Але:— США вже сигналізували, що будуть "придивлятися" до того, де саме цей фонд купуватиме зброю. Якщо не в американських компаній — чекайте лобістських атак, обмежень експорту, санкцій проти партнерів.— Фонд не створено. Його ще обговорюють. А це означає, що до реальних контрактів ще далеко.4. Європейський інтерес — це не завжди український інтересПоки США йдуть в сторону, Європа починає масово закуповувати озброєння для власної оборонки. У Берліні вже кажуть, що Німеччині потрібна «повноцінна армія воєнного часу». Париж збільшує оборонний бюджет на 40%. Варшава закуповує корейське, французьке, шведське. Чехи будують нові заводи.Це не означає, що про Україну забули. Але означає, що тепер ми — не пріоритет. Тепер вони — самі собі головний клієнт.А якщо ще й європейський фонд запрацює, то його озброєння буде "натівського стандарту" — і нас поступово переводитимуть на європейські системи. Це інший тип техніки, інша логістика, інша політика.А тепер висновок:Ми входимо в фазу, де:США більше не гарантують допомогу.Європа? Ну тут також все дуже сумнівно, адже всі думки тільки про себе, так Україна тут також , але виключно через призму своєї безпеки, що є трішки не чесним щодо нас.А приватні компанії — просто виставляють рахунок.Тобто, якщо раніше ми були союзником у війні,то тепер — клієнтом у великому військово-промисловому магазині.І якщо ми не навчимось: — домовлятись напряму з виробниками,— грати по дорослому,— налагоджувати дипломатичні зв'язки по світу(через силу в тому числі)— бути суб'єктом геополітики,— бути економічним монстром, в хорошому значенні,— платити вчасно,— виробляти власне,— і нарешті вибудовувати логістику замість красивих презентацій, нас дуже скоро витіснять з черги.Тому що навіть найнесправедливіша війна — це не аргумент у розмові, де основний мова — це контракти, прибутки і геополітичний вплив.Я той, хто вірить у силу української армії, але точно знає: сучасна зброя не падає з неба. І не приходить просто тому, що нам вона потрібна.
Великий блеф Трампа: економіка, курятина і пошуки промислового месіїГоворити про економічну політику Трампа без сарказму — це як слухати стендап без жартів. Особливо, коли міністр торгівлі США заявляє, що «європейці ненавидять американську яловичину, бо вона — прекрасна». Та сама риторика: дитина з СДУ на піку уваги, тільки з ядерним портфелем і тягарем глобальної економіки за плечима.А тепер — суха економіка, цифри, реальність.Торговельний дефіцит США: реальна мотиваціяУ 2024 році торговельний дефіцит США сягнув $1,2 трлн — найвищий показник за останні 10 років. З них:$295 млрд — дефіцит з Китаєм$172 млрд — з Мексикою$73 млрд — з Німеччиною(Джерело: U.S. Census Bureau, грудень 2024)Це не просто економічна «дірка», а пряма політична зброя для Трампа. Подає її красиво: “ми програємо глобальну гру”, але по суті — це спроба перетворити зовнішньоекономічні провали на внутрішньополітичний актив.Промисловість: повернути в США чи просто згадати як міф?З 2000 року США втратили понад 5,5 млн робочих місць у промисловості. І хоча в період пандемії було деяке «реноціоналістичне» пожвавлення, за 2024 рік промисловість зросла всього на 1,3%. Проти 4–5% зростання у Китаї, Індії та В’єтнамі — це гальмо.Так, спроби повернення виробництва є. Наприклад, Intel будує нові заводи в Огайо, інвестиції сягають $20 млрд, але ці процеси — довгі, а ринок праці — не той. У 1990-х робочий клас робив телевізори. Сьогодні — AI та напівпровідники. А в середнього американця навіть калькулятор у телефоні не завжди відкривається.Технології: не відстали, але й не лідери всюдиПопри красиву картинку зі стартапами, IT-гігантами та Ілоном Маском, США серйозно відстають у сфері 5G, мікрочіпів і акумуляторних технологій. Китай станом на 2024 рік має понад 2,3 млн базових станцій 5G, тоді як США — близько 120 тис.А чіпи? 90% найсучасніших напівпровідників виробляються на Тайвані, а не в Техасі. Так, Байден підписав CHIPS Act на $280 млрд, але це більше схоже на інвестиційне відчаювання, ніж на системну політику.Що роблять тарифи? Підсумки прості:Трамп вводить 20%+ мита на європейську сталь, алюміній, автоУ відповідь ЄС — дзеркальні заходи: +25% на американські мотоцикли (hello, Harley-Davidson)Китай вводить тарифи на американські соєві боби (удар по фермерам з Айови, тобто по власному електорату Трампа)Плюс:короткостроково зменшується імпортдеякі компанії починають локалізаціюМінус:зростання інфляції (у 2024 індекс CPI зріс на 4,2%, з них 0,6% — внесок тарифів)логістичні проблемипадіння експорту (ЄС і Китай починають шукати альтернативи)Україна в цій історії: і виклик, і шансУкраїна — хоч і маленький гравець, але може скористатися цією мішаниною. Якщо США відмовляться від постачань з ЄС і Азії — деякі ніші (продукти, сировина, ІТ, агро) можуть заповнити українські експортери. Але для цього потрібна політика — не на рівні постів в фейсбуці, а на рівні Eximbank, USAID і Міністерства економіки.Висновок:Те, що робить Трамп — це не економічна стратегія, це передвиборчий спектакль з елементами протекціоністського кабукі. США реально мають проблеми в промисловості, але відповіді у стилі «давайте всіх обкласти митами» — це 1950-ті, а не XXI століття.Хочеш бути технологічним лідером — інвестуй в освіту, R&D, інфраструктуру. А не бий по курятині, бо її хтось не любить.Проц це і не тільки разом з Павло Рольник на Прямому
Чи пробачить Трамп путіна?В одному з інтерв’ю він обмовився, що все не так легко як йому здавалось і що путін може і не хоче миру . Друзі, якщо вас розвів диктатор, то, може, варто не втягувати в свою гру 35-мільйонну країну, яка щодня платить за війну життями?Трамп не пробачить путіну. Але він також не стане ворогом, бо все ще сподівається зберегти важелі впливу. І це найбільша загроза для України: політик, який не визначився.І що тепер?Будапештський меморандум — не "папірець". Це політичний моральний борг Заходу перед Україною.Заяви команди Трампа — це частина медійної підготовки до ревізії зовнішньої політики США.Європейська "ядерна парасолька" — утопія, поки триває гаряча фаза війни.Україні треба готуватися до самозахисту, розвиваючи власну стратегічну зброю — хай не ядерну, але високотехнологічну і стримувальну.І головне — не чекати на рятівників, а самостійно будувати коаліцію підтримки.2025 — це рік, коли світ визначає, хто союзник, а хто турист у великій грі геополітики.І ми точно не туристи. Ми — нація, яка має пам'ять. І має зуби.Питання лише, чи хоче Захід, щоб ми і далі були з ним. Бо ми запам’ятаємо все
TGLIST.COM.UA
