Навіть після плутаного недільного позорища видовища на Сан-Сіро (1:4 від Норвегії) навряд чи можна було наробити нових глобальних висновків, але в Італії — не маючи альтернативи — спробували.У розмаїтті традиційних для таких випадків саморефлексії та самоприниження думки деяких журналістів вийшли подібними до гри (два абсолютно різні тайми). За табір любителів незграбно-перебільшено приплести силу збірної до рівня внутрішнього чемпіонату найяскравіше виступив Луїджі Ґарландо (La Gazzetta):«Цей черговий удар можна використати, щоб остаточно усвідомити, ким ми є. Щоб не бути в плей-оф зарозумілими, якими, можливо, ми були в попередніх двох. Ми отакі. Ми програємо Норвегії в три голи в обох матчах, але продовжуємо говорити про випадковості. Ні, це не випадковості. Ми отакі... Ах, ми дивуємося, що вони не знають Піо! Нечувано: богохульний Голанд не знає нашого Піо!.. І вважаємо себе центром світу. Але на ділі ми маленька збірна — донька маленької ліги, де мало забивають, мало грають, і де майже ніхто не закуповується. Ми отакі. Призначення Ґаттузо — це правильно, бо в нас нема талантів і нема часу мудрувати з грою, як це робив Спаллетті. Було правильно найняти тренера, який може витиснути з футболістів усі залишки. Та коли після матчу він каже, що ми розвалилися після пропущеного... В матчі, який нічого не вирішує! А що ж тоді буде в імовірному матчі проти Шотландії в бісовому Ґлазґо?..»Натомість Стефано Аґресті (теж La Gazzetta — дербі, виходить!) пригостив порцією свіжого копіуму:«Насправді ми не такі паршиві, якими постали в Осло та Мілані. Норвегія — чудова команда, у них найкращий центрфорвард світу, оточений іншими хорошими гравцями. Але називати її збірною чемпіонів — занадто. Сьорлоту майже тридцять, і він ніколи не був зіркою, Нуса — великий талант на підйомі, а решта — добрі професіонали, які тиняються між Сассуоло та Будо. Крім Голанда, вони не феноменальні: це ми зробили їх такими. Чи є тренер, який віддав би перевагу Берґу чи Торстведту над Бареллою? Нюланду — над Доннаруммою? Аєру — над Бастоні?.. І в нас є причина для впевненості: Піо Еспозіто. Йому двадцять років, він забив тричі в п'яти міжнародних матчах і має неймовірний характер. Голанд його не знав, але вчора пізнав віч-на-віч. Піо сильний і безстрашний. Йому було дев'ять, коли Італія востаннє грала на ЧС: надіємось, він допоможе нам туди повернутись».***Будь ласка, виберіть свого покемона в реакціях:❤️ — Ґарландо («Все погано!»)😁 — Аґресті («Погано, але не все!»)❤FootballDyvan