Днями Ювентус підвищив Дам'єна Комоллі до посади генерального директора.Учора він виступив на конференції в Лондоні, присвяченій використанню даних у футболі.І, здається, краще б не виступав:▪️«Кожен тренер на співбесіді з клубом робить презентацію та каже, що все добре. Потім, коли починають працювати, вони кажуть, що все йде погано. Однак зараз я вставляю слова тренерів у контракт, аби нагадати їм, що вони говорили. На співбесіді я кажу: «Ось як ми працюємо, ось наші процеси, дані керують вибором гравців, стандартними положеннями, запобіганням травмам та багатьом іншим. Якщо вас це влаштовує, то все; інакше ми тиснемо один одному руки та прощаємося». Тренер повинен дотримуватися цієї філософії».▪️«30% свого часу я розмірковую про культуру клубу, бо вважаю, що без культури неможливо досягти результатів. Я запитав, зокрема, Матюїді та Трезеґе, яка ДНК Ювентуса. Вони відповідали однаково: «Перемога». Культура — це дещо інше; вона будується знизу вгору. Сьогодні вранці у нас була велика зустріч, щоб зрозуміти нашу культуру. Я сказав усім: «Ви вирішуєте, хто ми. Я можу дати деякі вказівки, але культура визначається знизу вгору». Культура — це цінності клубу».▪️«У Тулузі ми щодня вимірювали психічний стан усіх співробітників, щоб побачити, чи вони перебувають у стресі, чи хочуть виходити на роботу. Це було неймовірно корисно. Ми вирішили не наймати нікого, хто не має мотивації. До речі про поле, у Тулузі ми заборонили навіси та дальні удари».▪️«У Тулузі ми шукали гравців-особистостей. Характер гравця можна зрозуміти з даних. Наприклад, ті, хто багато торкається м'яча, є особистостями».▪️«Коли хтось спостерігає, як ви йдете від парковки до офісу, він розуміє, що ви відчуваєте. Я знаю, що якщо я зайду до офісу з поганим настроєм, поганий настрій пошириться. Те саме стосується й доброго. Я хочу, щоб мене оточували люди, які мене виправляють. У Тулузі я сказав тим, хто працював зі мною: «Якщо я відхиляюся від культури клубу, ви повинні сказати мені; якщо я куплю гравця, який її зраджує, ви повинні сказати мені».▪️«Я ніколи не читаю про футбол, це нудно. Я читаю наукові статті про дані, наприклад якщо вони говорять про методології чи відновлення після травм. Я читаю книги про те, як керувати людьми, як вести переговори». ▪️«Я намагаюся вчитися в інших видів спорту, не з футболу. Коли в мене зустріч, я хочу бути найменш розумним у кімнаті. Якщо в мене хороші ідеї, щось не так. Я не люблю зарозумілих людей. Я бачив багатьох, хто зазнавав невдачі, тому що вони були талановитими, а не скромними».▪️«У 18 років я мріяв тренувати молодіжку Монако. Подивіться, де я зараз».▪️«Мене наймали люди в Японії, Англії, Франції та Італії. Якщо вони просять мене очолити їхню організацію, то це тому, що вони хочуть, щоб моя культура була їхньою. Якщо ви робите те саме, що вони робили до цього, значить, щось не так. Я дуже поважаю культуру, але, наприклад, у Туреччині не було можливості її змінити: забагато політики. Я зрозумів, що нікуди не рухаюся».▪️«У футболі історично набирають гравців, народжених у першій половині року, але дані показують, що ті, хто досягає успіху, часто народжуються в другій частині року. Це така дурість. У Тулузі ми навмисно залучили багато молодих гравців, народжених після серпня».А завершити хочеться цитатою журналіста (давнього ювефоба) Паоло Дзіліані. Його теж вразила доповідь Комоллі:«Одне з двох: або ми маємо справу з найвидатнішим, найінноваційнішим, найдалекогляднішим і, можливо, найбільш недооціненим керівником в історії світового футболу, керівником, який зробить Ювентус Реалом наступних двох десятиліть, або ми зіткнулися з карикатурою на менеджера, клоуном, пародією. Я вже ухвалив рішення, але справедливо, щоб кожен ухвалив своє».❤FootballDyvan