Потішно-прикро спостерігати, як під дописами приблизно кожного першого загальнофутбольного пабліка статево недозрілі фахівці, керуючися стадним інстинктом, зі змагальним азартом наввипередки плюються від коментаторських репортажів Ігоря Циганика.Його сучасне бездоганне реноме конструктора кумедних пліток та жорстоке поводження з логікою в безкінечних і безглуздих етерах на ютубі сильно затьмарили дещо старішу регалію.Втім, звинувачувати цю завзяту юрбу плювальників важко. Навряд чи серед них набереться помітний відсоток тих, хто бачив напис «Мегаспорт» не лише на фасаді магазину у своєму обласному центрі, а й у правому горішньому куті ввімкненого CRT-телевізора. І слухав Циганика ще тоді, у 2006-му. У часи, коли, аби потрапити в професію, потрібно було трохи більше, аніж просто мати рот.Циганик — відмінний коментатор. Навіть зараз, у 2025-му. І річ не тільки в ностальгії. Тепер він коментує занадто рідко. Звідси і яскраві ляпи – його генеральний недолік. Страждає зміст, однак форма залишилась. Можна жбурлятись найрозумнішими й найрозважливішими тезами, але без міцного каркасу, без вибудуваного власного стилю в результаті вийде Євген Смертенко (є такий тенісний коментатор на Сетанті)... У цій справі головніша саме форма, а не зміст. Зміст – ніщо без форми. Особливо в сольному варіанті.Циганик цю форму зберіг. Один його «Ой момент!», «Ой здорово!» чи навіть «Вітаю вас, шановні друзі!» в поєднанні з неповторним тембром змушує здригнутися і ясно зрозуміти: там, на екрані, відбувається щось важливе.Навіть зараз, у 2025-му, Циганик елементарно на щабель сильніший за всіляких лук'яненків, яких недолугий загал помало проголошує «топами». Які вантажать глядача купою непотрібної інформації. Язик котрих на світлові роки випереджає думку. І котрі ніяк не збагнуть, що логічні й інтонаційні павзи — це не розкіш, а засіб пересування.Проте зараз, у 2025-му, людям вони подобаються. Адже ж людям дають НЕ те, до чого вони звикли, а те, до чого їх привчили.Контенту (себто й роботи) стало так багато, що середній рівень неминуче гепнувся на землю. Школи ж нема. Зате є знання слова «скілсет» та досконала вимова іноземних прізвищ, що замінили знання рідної мови (воно часто відверто жахливе). Розвиток кожного залежить винятково від нього самого, а справді чудові коментатори (на кшталт Джулая, Бойка, Іванова, Михайлюка, Вацка) рідко працюють на матчах, які мене цікавлять. Тому вже просто намагаюсь не дивитися футбол з українською озвучкою. Але коли коментує Циганик, я його вмикаю. Я цей футбол знову впізнаю.❤FootballDyvan