Чи є обґрунтованим висновок ДПС про заниження платником ПДВ зобовʼязань без доказування причинно-наслідкового звʼязку між діями та наслідками ❓Якими критеріями повинна керуватись ДПС під час камеральної перевірки, щоб визначити наявність умислу в діях платника ❓🔗 Розглянемо постанову Верховного Суду від 22.01.2026 по справі № 640/4080/22.https://reyestr.court.gov.ua/Review/133507804📝Обставини справи:🔸 Під час камеральної перевірки встановлено, що позивач:- у декларації з ПДВ за серпень 2021 р. відобразив суму ПДВ у рядку 16.2 (збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків);- подав уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень 2021 р., яким збільшено показник р. 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду) на зазначену суму.🔸 В акті перевірки ДПС зазначила:- позивач передчасно збільшив суму від`ємного значення, що включається до складу ПК поточного звітного періоду, у декларації з ПДВ за серпень 2021 р.;- висновки здійснені з урахуванням наявної в ДПС інформації щодо умисного характеру дій платника, спрямованих на порушення податкового законодавства.🔸 ДПС прийняла ППР, яким:- зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду за серпень 2021 р.;- збільшено суму ПДВ зобовʼязань та нараховано штрафи. 🔸 Платник податків оскаржив вказані ППР у судовому порядку. ⚖️ Висновки суду:✅ Під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган наділений повноваженнями перевіряти правильність арифметичного та методологічного заповнення податкової звітності, однак реалізація таких повноважень передбачає обов`язок:1) чітко встановити:- у чому саме полягає допущене платником порушення;- які конкретні норми податкового законодавства порушено;2) навести розрахунки, що дозволяють перевірити правильність визначення відповідних сум податкових зобов`язань чи від`ємного значення.✅ Контролюючий орган, посилаючись на порушення порядку відображення від`ємного значення ПДВ, фактично обмежився констатацією передчасності формування відповідного показника без наведення чіткої та зрозумілої логіки, яка б дозволяла встановити причинно-наслідковий зв`язок між:- поданням уточнюючого розрахунку до декларації за липень 2021 р.; та- конкретними наслідками для податкової декларації за серпень 2021 р. у вигляді заниження податкових зобов`язань і завищення від`ємного значення саме у визначених сумах.✅ З акта камеральної перевірки не вбачається, яким чином контролюючим органом було співвіднесено: - дати подання податкової декларації; - уточнюючого розрахунку;- порядок їх врахування у відповідних рядках декларації з ПДВ, з урахуванням приписів ст. 50 ПКУ та розділу V Порядку № 21. ✅ Відсутність такого аналізу позбавляє можливості перевірити правильність висновків контролюючого органу не лише судом, а й самим платником податків.✅ Формулювання висновків акта перевірки щодо умисного характеру дій платника податків здійснено:- без наведення фактичних даних, які б свідчили про наявність відповідного суб`єктивного елементу;- без аналізу поведінки платника, його дій після виявлення можливих помилок;- без урахування того, що сам факт подання уточнюючого розрахунку є реалізацією права, прямо передбаченого ст. 50 ПКУ, і не може сам по собі свідчити про протиправну чи умисну поведінку.✅ ППР не відповідають вимогам обґрунтованості та мотивованості, оскільки:- не містять достатнього викладення фактичних обставин;- не розкривають механізму застосування норм податкового законодавства до встановлених даних;- не дозволяють перевірити правомірність втручання контролюючого органу у майнові права платника податків.У разі виникнення будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]