Останнім часом багато запитань про прожитковий мінімум. Тому дещо хочу пояснити що таке прожитковий мінімум і навіщо він потрібен.Прожитковий мінімум – це соціальний стандарт, що визначає кількість продовольчих та непродовольчих товарів та послуг, які необхідні для забезпечення базових потреб людини, її нормального життя. В Україні існують дві головні проблеми із застосуванням прожиткового мінімуму:1. Невідповідність законодавчо встановленого (бюджетного) і фактичного показника прожиткового мінімуму (розбіжність майже в три рази). Тому в цьому питанні починати треба зі складання чесного і сучасного споживчого кошика. Для цього – справедливо порахувати його вартість, спираючись не на ті ціни, яких ви не зустрінете ані в магазинах, ані на ринку, в аптеках, а саме на ті, якими вони є насправді.2. Функціонал прожиткового мінімуму не обмежується його застосуванням лише як соціального стандарту для визначення рівня життя населення. Згідно з дослідженням Київської школи економіки, від законодавчого прожиткового мінімуму залежить розмір понад 150 різних платежів, що здійснюються з/до бюджету. А саме: різноманітні допомоги й виплати, обчислювання заробітних плат для окремих професійних категорій, обчислювання пенсійних виплат, одноразових допомог, штрафів тощо. Що необхідно зробити, щоб збільшити прожитковий мінімум і чи є в бюджеті для цього фінансові ресурси?1️⃣ Відв’язати від ПМ розрахунок невластивих для нього як соціального стандарту показників: зарплати суддів, прокурорів, співробітників НАБУ, розмір державних стипендій; оклади співробітників бюджетного сектору; штрафи та адміністративні платежі. До речі, з цією метою в Верховній Раді 11 липня разом з колегами зареєстрували пакет з чотирьох законопроєктів (№№ 13466, 13467, 13468, 13469) стосовно прожиткового мінімуму, ініціатором яких був голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Цими законопроектами пропонується визначення прожиткового мінімуму саме як базового соціального стандарту, а також відокремлення його від невластивих функцій штучної розрахункової одиниці.2️⃣ Затвердити новий справедливий склад мінімального споживчого кошика, виходячи з сучасних реальних потреб для життя людини, а не від межі виживання. Чесно порахувати його вартість. Це і буде новий фактичний прожитковий мінімум (як би він не називався).3️⃣ Виходячи із порахованої вартості передбачити перехідний період, наприклад, 3 роки на приведення у відповідність фактичного і бюджетного прожиткового мінімуму, закріпленого у законі про державний бюджет.Кошти на це знайти можливо. ❗️Від детінізації, адже через тінь до бюджету щороку не доходить 800-900 млрд гривень. ❗️Від підвищення ефективності використання публічних фінансів, адже торік Рахункова палата встановила порушення та неефективне використання державних ресурсів на суму 217,5 млрд гривень. ❗️Від скорочення різноманітних неефективних видатків та програм, на які виділяються кошти з державного бюджету. ❗️Від створення сприятливого бізнес-клімату, дерегуляції та зміцнення верховенства права – всього того, що сприяє збільшенню притоку інвестицій. А через них – збільшенню надходжень до бюджету для фінансування соціальних програм та видатків.
🔀«Уряд других номерів»чи «Велике ліжко-пересування та трошки обʼєднання» - оновлена версія🏛️Премʼєр Денис Шмигаль -> звільняється і стає новим Міністром оборони.🤵♀️Новий Премʼєр Юлія Свириденко.📲 Міша Федоров буде першим віце- і віце по цифровізаціі.🛣️ Віце з відбудови Олексій Кулеба.📊 Олексій Соболєв стане міністром ресурсів: там Мінекономіки + Мінагро + МінЕкологіі 🇪🇺 Ольга Стефанішина втрачає позицію віце по євроінтеграції і йде послом у Брюссель (ЄС). Новий віце по євроінтеграції Тарас Качка 👨⚖️ МінЮст Герман Галущенко🤝 Олексія Чернишова звільняють. Його міністерство приєднають кудись, щоб не звучало як «ліквідація єдності».🏢 Олег Немчінов йде. Не буде взагалі такого міністерства. 🏋️ Матвій Бідний збереже посаду міністра спорту.⚡️ Світлана Гринчук заміняє Германа на Міненерго💳 Оксана Жолнович втрачає посаду МінСоц. Замість — Денис Улютін🫡 Наталія Калмикова зберігає посаду міністерства ветеранів.👮♂️ Ігор Клименко, може йде на віце по безпеці, але точно збереже він за собою портфель голови МВС.👨🌾 Віталій Коваль втрачає посаду і поки відмовився повернутися на Голову Фонда держмайна. 👨🏫 Оксен Лісовий зберігає позицію.🏥 Віктор Ляшко зберігає посаду.💰Сергій Марченко збереже посаду. 🌏 Андрій Сибіга зберігає МЗС.🏭 Герман Сметанін втрачає посаду- його міністерство приєднають до МО🎭 Микола Точицький точно втрачає посаду. Йде послом у Страсбург. Досі незрозуміло хто. Багато хто відмовились, але останню кого чув - Вероніка Селега.🪖 Рустем Умеров йде послом. А на його місце Шмигаль + доєднують МінСтратПром.🤷♂️ Все. Оновили так оновили))))
Річна інфляція у червні пішла на спад – уперше майже за останні півтора роки.За даними Держслужби статистики, у червні 2025 року споживчі ціни зросли на 0,8% (до травня 2025 року), що є типовою інфляцією для цього місяця (середній показник за останні 10 років – 0,8%, за останні 20 років – 0,7%).Динаміка інфляції у червні продовжила обумовлюватись переважно зростанням цін на продовольство. Продукти харчування і безалкогольні напої за останній звітній місяць в цілому подорожчали на 1,4%. Найбільшими темпами замісяць зросли в ціні фрукти (+13,5%), м'ясо і м’ясопродукти (+3,3%). Водночас, за місяць подешевшали овочі (-8,1%), яйця (-1,1%), молоко, макарони (по -0,7%).Динаміка цін на непродовольчі товари і послуги у червнібула різноспрямованою. Найбільшими темпами подорожчали транспортні послуги: ж/д квитки (+5,3%), паливо і мастила (+2,3%). Подорожчали амбулаторні послуги, послуги ресторанів і готелів (по +1,2%). Водночас, сезонно подешевшав одяг і взуття (-2,2%). Залишались незмінними основні ЖК-тарифи (е/е, газ, тепло, водопостачання). Споживчі ціни за 6 місяців з початку року зросли на 6,5% (до грудня 2024 року). Водночас, річна інфляція (за останні 12 місяців, до червня 2024 року) уповільнилась до 14,3% (із 15,9% у травні, 15,1% у квітні, 14,6% у березні, 13,4% у лютому). Уповільнення зафіксовано уперше із березня минулого року і пояснюється, насамперед, ефектом статистичної бази. Учервні минулого року була зафіксована помітно вища інфляція на рівні 2,2% через подорожчання тарифів на е/е для населення на 64%. Зараз внесок цього підвищення у річну інфляцію відпрацьовано.При цьому варто звернути увагу, що уповільнення річної інфляції до 14,3% на кінець першої половини року виявилось меншим, ніж передбачав останній прогноз НБУ (13,7%). У базовому сценарії річна інфляція має продовжувати сповільнюватись у другій половині року. Цьому сприятимуть: ▫️збереження жорсткої монетарної політики НБУ, який у червні залишив облікову ставку на рівні 15,5%, ▫️підтримка відносно контрольованої ситуації на валютному ринку,▫️надходження нового врожаю, ▫️стабільна ситуація в енергетиці, ▫️збереження мораторію на підвищення регульованих тарифів на тепло, гарчу воду, газ▫️стабілізація світових цін на нафту після завершення 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном. Водночас, неодноразово зазначав, що інфляційні перспективи до кінця року будуть коригуватись, насамперед, залежно від розвитку війни і фактичного збору нового врожаю. Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець року від НБУ - 8,7% від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%
Щойно завершили Комітет із заслуховування проблемних питань кредитування.Є декілька істотних проблем, які ми ідентифікували і щодо яких запропонуємо вирішення.1. Кредитування військових. Існуюча в законі преференція (заборона на стягнення з військових % та штрафів за кредитами) є істотною перешкодою для їх кредитування. Банки масово відмовляють в кредитуванні, адже держава, ввівши преференцію, не запропонувала альтернативних джерел для покриття їх ризиків та прибутку.Погоджуюсь з Головою НБУ щодо необхідності запровадження відповідною бюджетної програми. Водночас, підтримую і пропозицію Олега Гороховського (Монобанк) щодо прийняття банками, що обслуговують виплату винагороди військовим, обов'язку надавати військовим кредитні ліміти в сумі середнього місячного утримання за останні три місяці. Обслуговування винагороди приносить дохід, частину якого необхідно спрямувати на соціальні програми. Це може бути зафіксовано у рамках відповідного меморандуму між банками, і не потребує нормативно - правових змін. 2. Є-Оселя є успішною, однак вкрай недофінансованою програмою, попит на яку в десятки разів перевищує пропозицію. Необхідним є збільшення фінансування програми за рахунок не ефективних програм Мінекономіки (напр., кешбек) та інших джерел. Також необхідним є вдосконалення дизайну програми шляхом усунення відверто дискримінаційних норм про збільшення % для в/с, звільнених в запас. Також програму варто розширити на мобілізованих.3. Нагальним питанням є відновлення іпотечного кредитування, а також вжиття НБУ заходів щодо пожвавлення корпоративного кредитування. Прогрес в роботі очевидно є, але обсяг кредитного портфелю вочевидь недостатній і ринок не насичений дешевими кредитними грошима.Готуємо рішення Комітету за результатами заслуховування.
❗️Минулого року оборонно-промисловий комплекс України випустив продукції на 9 мільярдів доларів. Це велике зростання потужності нашого ОПК. Проте ми можемо випускати продукції щороку на 25-30 мільярдів доларів.Наразі ж наші бюджетні програми і закупівлі є вкрай низькими.У нас є три основні програми:1️⃣ «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання». У 2025 році ця програма була збільшена лише на 8 мільярдів гривень до 488,5 мільярдів.2️⃣ «Виконання державних цільових програм розвитку ОПК, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення». Збільшення майже на 15 мільярдів — з 39,6 млрд гривень у 2024 році до 54,5 млрд гривень у 2025 році.3️⃣ «Здійснення заходів із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням» (БПЛА). Збільшення на 3,6 млрд гривень – з 43,3 млрд гривень у 2024 році до 46,9 млрд гривень у 2025 році.Цього державного замовлення, вочевидь, недостатньо. Як і недостатньо навіть тих грошей, які ми отримуємо від наших партнерів. Наприклад, в рамках данської моделі ми отримуємо 1 мільярд євро за рахунок заарештованих російських активів. 3 мільярди доларів на військові потреби надаються Великою Британією.Саме тому я наголошую: ми повинні розглянути варіант, можливо обмеженого, але відкриття експорту.Але одного цього рішення теж, безумовно, недостатньо. Необхідна комплексна підтримка нашого ОПК в той час, коли він може розвиватися, оскільки потреба і попит на нове озброєння у світі стрімко зростає.Ще одна проблема для вітчизняних зброярів – це кредитування. І у зв’язку з тим, що ця категорія позичальників є ризиковими через специфіку своєї діяльності, кредитування підприємств ОПК вимагає підтримки з боку держави. Така програма дійсно є в державному бюджеті, але вона складає лише 500 мільйонів гривень на 2025 рік. Взагалі від початку 2025 року видано 13 кредитів на загальну суму 968 мільйонів гривень, ще 74 заявки від оборонних підприємств — на різних стадіях розгляду. Звісно, що це крапля в морі — враховуючи, скільки коштує виробництво військової техніки.Найближчим часом ми будемо розглядати у Верховній Раді зміни до державного бюджету-2025. Я буду вимагати врахування потреб галузі і збільшення обсягу цієї державної програми до 2-3 мільярдів гривень. Ми також повинні збільшити строки кредитування на інвестиційні цілі, зменшити відсоток на кредити та забезпечити можливість страхування воєнно-політичних ризиків підприємствам ОПК.
З наступного року в Україні почне діяти новий підхід до працевлаштування людей з інвалідністю. В основі змін – створення умов, які підтримують як працівників, так і роботодавців, забезпечуючи рівні можливості для праціЗа статистикою, лише 16% осіб з інвалідністю в Україні працевлаштовані, тоді як у ЄС цей показник перевищує 50%. Нова політика має на меті змінити цю ситуацію, переходячи від формальних звітів до реальних дій.Новий Закон від 15.01.2025 № 4219-IX, який діятиме з 1 січня 2026 року, передбачає:1. Запровадження квоти 4% для працевлаштування людей з інвалідністю у всіх сферах, включно з держорганами.2. Зміну підходу до оцінки можливостей працівника: замість акценту на обмеженнях мають значення лише роботи, що можуть зашкодити здоров’ю.3. Соціальний супровід: держава фінансуватиме адаптацію робочого середовища та колективу.4. Заміна штрафів на прозорий внесок. Роботодавці зможуть обирати між працевлаштуванням осіб з інвалідністю або внеском до спеціального фонду. Розмір внеску – 40% середньомісячної зарплати у кварталі, розрахованої на одного працівника, за кожен місяць кварталу за кожного непрацевлаштованого працівника з інвалідністю.Додаткові стимули включають:- пільговий розрахунок квоти (один працівник з інвалідністю I групи зараховується як двоє);- компенсацію зниження продуктивності;- розширення підтримки бізнесу, що створює робочі місця.Міністр соціальної політики Оксана Жолнович наголошує, що цей підхід спрямований не на покарання, а на мотивацію. Внески роботодавців до фонду будуть прозорими, а кошти спрямовуватимуть на підтримку працевлаштування.
2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;3) щодо податку на додану вартість:- не є об’єктом оподаткування ПДВ:операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);4) щодо спрощеної системи оподаткування:- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.5) в частині адміністрування:- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.Чекаємо на розгляд законопроекту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання. Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян.
📑 Завантажив вам весь текст… 200 сторінок. Також розпишу більше. 🙅♂️Цей проєкт у такому вигляді, як є, навряд чи буде зареєстрований.Кабмін спробував одним проєктом змінити одразу 10 законів і 5 кодексів — включаючи КУпАП і КК. Але є одне суттєве «але»: змінювати кодекси «по дорозі», через законопроєкти, які мають іншу основну мету, — заборонено. Це базове правило законодавчої техніки. Зміни до цих кодексів вносяться лише окремими законами.🔄Рішення? Відкликати, розділити, подати заново — окремо двома частинами, розділивши головні комітети між податковим і правоохоронним.Тепер про набрання чинності основних змін, через які весь «шум».Створення та функціонування реєстрів рахунків, сейфів фізичних осіб, реєстрів кінцевих бенефіціарних власників трастів заплановано не пізніше 1 липня 2027 року. Це відповідає нашим зобовʼязанням у межах Ukraine Facility, а також Директиві ЄС.🇪🇺Із цікавого: ні Директива, ні Ukraine Facility не зобовʼязують нас (чи інші країни-члени) обирати адміністратором цих реєстрів саме податкову. Таке бачення висловив Кабмін. Теоретично, це може бути Фінмон — і це цілком може стати обʼєктом дискусій у парламенті до другого читання.📊Із негативного: незрозуміло, чому Мінфін вирішив розширити свої повноваження цим законом.💲І ще один момент: у пояснювальних документах Кабмін зазначив, що фінансування створення реєстрів здійснюватиметься за рахунок ДПС — у межах їхніх поточних видатків. Але в бюджеті ці витрати не передбачені. Тобто де-факто — грошей нема, а вони будуть потрібні.https://youtu.be/xF-L0_eqBQQ?si=SoFhv2uDg4sPg9BT
ПРОДОВЖЕНО ВОЄННИЙ СТАН ДО 07 СЕРПНЯ 2025 РОКУ:- продовжує діяти Закон № 2136 про трудові відносини у період війни;- не будуть святковими 8 червня - Трійця, 28 червня – День Конституції України, 15 липня – День Української Державності. Вони стають звичайними календарними днями;- по 06.08.2025 включно можна надавати обидва види відпусток без збереження зарплати на час воєнного стану (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки і ч. 4 ст. 12 Закону № 2136;- до 07.08.2025 податкові та ЄСВ-перевірки проводяться з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підр. 10 розд. XX ПКУ (зокрема, тільки за наявності безпечних умов);- до 07.11.2025 ще можуть видаватися / оплачуватися паперові листки непрацездатності;- до 07.08.2025 дистанційна робота може запроваджуватися наказом без обов’язкового укладення письмового трудового договору;- за мобілізованими працівниками продовжуємо зберігати місце роботи та посаду;- можливе призупинення дії трудового договору за наявності об'єктивних на те причин (ст. 13 Закону № 2136).
❗️Облікову ставку збережено на рівні 15,5 %❗️Правління НБУ на своєму засіданні сьогодні вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%.Решта робочих ставок НБУ також залишено без змін. Як розцінювати таке рішення?◽️Збереження облікової ставки на рівні 15,5% означає, що монетарна політика НБУ залишається відносно жорсткою. Це обумовлюється прискоренням інфляції, яка сягнула 14,6% у березні цього року. За таких умов, очікувати на зниження ставки сьогодні було точно не варто.◽️Водночас, головним моментом є те, що попри інфляційні ризики, НБУ не став продовжувати цикл підвищення облікової ставки і просигналізував про готовність її знижувати через декілька місяців (у третьому кварталі), коли буде пройдено інфляційний сплеск. За оновленим прогнозом НБУ, облікова ставка сягне 14% на кінець 2025 року. Таким чином, маємо очікування що у другій половині року кредитні умови, на які має вплив облікова ставка, почнуть потроху пом’якшуватись, і це непоганий сигнал для економіки. Бо як ми знаємо обернена сторона жорсткої монетарної політики – пригнічення кредитування, відновлення якого хоч і має місце, але відбувається з дуже низької бази і не відповідає потребам відбудови економіки. Постійно про це наголошую, що економіка потребує більшого насичення кредитним ресурсом, особливо зараз на тлі сповільнення економічної динаміки. Щодо інших підсумків засідання:◽️НБУ очікувано погіршив свій макро-прогноз на 2025 рік, що відображає тенденції сповільнення економічного зростання та посилення інфляційного тиску. ◽️Зокрема регулятор знизив прогноз економічного зростання з 3,6% до 3,1%, прогнозі інфляції на кінець року підвищено з 8,4% до 8,7%. ◽️При цьому у Нацбанку відмітили як додаткові ризики для економічного зростання від де-глобалізації і тарифних війн у світі, загострення яких може призвести до охолодження попиту на український експорт, так і те, що такі суперечки можуть нести певні переваги – зменшення цін на енергоресурси, збільшення попиту на продукцію українського ОПК (щоправда експорт якого наразі заборонено), нести нові можливості використання нашого логістичного потенціалу.
TGLIST.COM.UA
