🚗 Щодо оподаткування електромобілів з 1 січня 2026 року.Оскільки зараз є плутанина й отримую багато питань щодо того, як саме оподатковуватимуть електрокари з нового року, розʼясню простими словами. 🔹До 31 грудня 2025 року діє пільга – електромобілі не обкладаються ПДВ при операціях з ввезення та з постачання на митній території України. ❗️*З 1 січня 2026 року вже і ввезення на територію України, і постачання на території України здійснюватиметься з нарахуванням ПДВ – незалежно від того чи був такий автомобіль завезений на територію України без сплати ПДВ, а також незалежно від дати оформлення права власності на нього.🔹Для імпорту електромобілів це стосується всіх імпортерів – і дилерів, і громадян. Постачання на території України електрокарів дилерами буде здійснюватися з нарахуванням ПДВ, у тому числі і тих електромобілів, які були ввезені до 1 січня 2026 року без ПДВ. ❗️ Для громадян продаж електромобілів на території України залишається незмінним: ПДВ не нараховується, оскільки громадяни не є платниками ПДВ (!).Детальніше про ставки оподаткування до 31 грудня 2025 року та після 1 січня 2026 року – в інфографіці.
В продовження попереднього поста, ось перелік 10 трендів на 2026 рік за версією The Economist (автор Том Стендадж):🇺🇸 250-річчя США — ювілей, який стане приводом для запеклих політичних суперечок і ще одних виборів у листопаді.🌍 Геополітичний дрейф — світ дедалі більше відходить від глобального порядку, з’являються ситуативні союзи замість чітких блоків.⚔️ Війна чи мир? Так. — конфлікти тривають, «сіра зона» між війною і миром розширюється (Україна, Китай, Арктика, кіберпростір).🇪🇺 Європейські проблеми — треба витрачати більше на оборону, але це загрожує економікою і зростанням популістів.🐉 Шанс для Китаю — попри власні економічні проблеми, Китай розширює вплив на глобальному Півдні і домовляється з Трампом.📉 Економічна напруга — ринки ще тримаються, але дефіцити і ризик кризи облігацій зростають, особливо після зміни голови ФРС.🤖 Тривоги щодо ШІ — інвестицій у AI багато, але чи не приховують вони економічну слабкість? І що з робочими місцями?☀️ Клімат: без паніки — обмежити потепління до 1.5°C вже не вийде, але емісії зменшуються, технології зеленішають, Трамп їх ігнорує.⚽ Спорт під напругою — ЧС з футболу в Північній Америці ризикує стати полем для суперечок, а ще є скандальні «допінг-ігри» в Лас-Вегасі.💊 Оновлення Оземпіку — нові дешевші таблетки для схуднення піднімуть нову хвилю дискусій: чи це не допінг для звичайних людей?Ось перечитав це, подивиться знову на ребус- обкладинку)
📲 Українці знатимуть, хто і навіщо переглядає їхні дані в реєстрах — Дія надішле сповіщення Кожен українець повинен знати, що відбувається з його даними. Вже скоро запустимо сповіщення в Дії, щоб ви бачили, хто і для чого переглядав інформацію у реєстрах. Уряд ухвалив постанову, яка запускає підсистему моніторингу доступу до даних у Трембіті.Чому це важливо:🔎 повний контроль: українці знатимуть, як держава працює з їхніми даними — Дія одразу надішле push🔐 додатковий захист: кожен факт обміну фіксуватиметься в системі, тож унеможливлюються будь-які шахрайські схеми Як це працюватиме?Наприклад, при оформленні послуги державному органу потрібні ваші дані — працівник робить запит у реєстрі. Трембіта зафіксує цей факт — і ви отримаєте сповіщення у Дії з усіма деталями: хто, коли й навіщо.❗Сповіщення про взаємодію з даними не надходитимуть у Дію у випадках, пов’язаних з розслідуванням злочинів, контррозвідкою, боротьбою з тероризмом або досудовим розслідуваннямПодібна послуга вже працює в Естонії — Data Tracker. Ми дослідили досвід партнерів та впроваджуємо найкращі світові практики, щоб підвищити прозорість держави та дотримуватися європейських стандартів захисту даних. Про запуск послуги повідомимо в соцмережах, тож підписуйтеся 🙌🏻Розвиваємо Трембіту за підтримки проєкту Європейського Союзу DT4UA, що впроваджує Академія електронного управління.
💾 Ми знаємо, ви вже трохи губитесь серед наших датасетів 😅 Останнім часом ми справді щедро ділимося даними, бо переконані: чим більше відкритості, тим якісніше відновлення. Щоб навести лад у цьому дата-всесвіті, ми зібрали всі бази даних в одному пості.Тож зберігайте короткий гід з відкритих даних про відновлення👇1. База закупівель за кошти місцевих бюджетів Перше зведене джерело, що об’єднує всі доступні закупівлі, профінансовані зі спеціально створених програм у 2023 - 2024 роках. Понад 1700 тендерів із описами, геоданими, сумами, замовниками, постачальниками.2. Оновлений датасет видатків місцевих бюджетів на відновлення Структурована база, що охоплює видатки місцевих бюджетів на відновлення за спеціально створеними програмами: від житла і шкіл до лікарень та інфраструктури. У ній зібрані дані за 2023–2024 роки, понад 1300 об’єктів із сумарними видатками понад 1,6 млрд грн. Для кожного об’єкта є адреса, тип, геодані та перевірені суми.3. База закупівель за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії База містить усі закупівлі, пов’язані з використанням коштів Фонду ліквідації у 2023–2024 роках (без сектору безпеки та оборони й критичної інфраструктури). А це понад 1500 закупівель. В одному місці ми зібрали максимально повні дані: об’єкти (з описом і геоданими), заплановані суми, фактично використані кошти та відповідні закупівлі.4. Оновлена база видатків Фонду ліквідації наслідків збройної агресії Вперше у відкритому доступі - верифіковані дані за 2023-2024 рік (без сектору безпеки та оборони й критичної інфраструктури). Загальна сума видатків становить 24,6 млрд гривень. Ми опрацювали всі редакції урядових рішень, проаналізували 7535 платіжок зі Spending, звірили дані з казначейською звітністю, провели верифікацію через запити до розпорядників та узагальнили інформацію по 614 об’єктах і 9 бюджетних програмах.5. База видатків ЄІБ: Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (2022-2024 роки) та Програми з відновлення України (2023-2024 роки)Для бази даних ми зібрали понад 2 млрд грн видатків за останні три роки та більше 2 тисяч платіжних транзакцій. У ній враховані всі доступні дані про кошти ЄІБ, співфінансування з державного та місцевих бюджетів.6. База даних закупівель Надзвичайної кредитної програми для відновлення України База містить усі закупівлі, пов’язані з використанням коштів Надзвичайної кредитної програми для відновлення України у 2022–2024 роках, які вдалося ідентифікувати.А це понад 1300 тендерів!❗Відкривайте, аналізуйте, діліться висновками. Дані працюють, коли ними користуються.🤝Датасети створені за сприяння Transparency International Ukraine та Міжнародного фонду “Відродження”
Монети номіналом 10 копійок поступово вилучатимуться з готівкового обігуНаціональний банк України ухвалив рішення про поступове вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок із 01 жовтня 2025 року. Ці розмінні монети залишаються платіжним засобом. Торговельні мережі, підприємства сфери послуг та банки України і далі прийматимуть їх для виконання розрахунків та платіжних операцій. Громадянам не потрібно спеціально їх здавати чи обмінювати.якщо з 01 жовтня 2025 року під час готівкових операцій у торговельній мережі або сфері послуг не буде монет номіналом 10 копійок, пропонується застосовувати правила заокруглення загальних сум у чеку (раніше подібні правила заокруглення почали застосовуватися під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок).Заокруглення загальних сум у чеку під час розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) проводитиметься за такими правилами:сума, що закінчується від 1 до 24 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок;сума, що закінчується від 25 до 49 копійок, заокруглюється в бік збільшення до 50 копійок;сума, що закінчується від 51 до 74 копійок, заокруглюється в бік зменшення до 50 копійок;сума, що закінчується від 75 до 99 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок.Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься
Зареєстрував законопроєкт, спрямований на спрощення оформлення первинних документів з надання послуг (#14023). Бізнес неодноразово звертався до Комітету про необхідність перегляду вимог до підписання актів наданих послуг. З одного боку, оформлення і пересилка актів лягають на плечі підприємців, відволікаючи їх від основної задачі - підприємницької діяльності. Але з іншого боку, саме підписання актів наданих послуг є інструментом захисту інтересів замовника. Тому важливо було залишити суб’єктам господарювання право вибору способу оформлення первинних документів, який найкраще відповідатиме потребам конкретного підприємства з точки зору його бізнес-процесів і договірних ризиків.📃І після тривалих дискусій було знайдено компроміс - законопроєктом пропонується внести зміни до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» з метою надання суб’єктам господарювання права передбачати при укладенні договору спрощений порядок оформлення первинних документів з надання послуг.Передбачається, що під час оформлення акту наданих послуг такі реквізити як посада, прізвище та підпис зі сторони замовника послуги не є обов’язковими за умови, що такий порядок оформлення первинних документів передбачено договором і вартість наданих послуг була оплачена замовником у повному обсязі у безготівковій формі.Зазначені положення не будуть поширюватися на вимоги до оформлення первинних документів з надання послуг, оплачених за рахунок бюджетних коштів, для яких зберігаються чинні вимоги до оформлення первинних документів.Дякую представникам бізнесу, Мінфіну та Мінекономіки за участь в розробці документу та важкі компроміси.
Державна служба статистики повідомила, що за перше півріччя 2025 року Україна експортувала товарів на $20 млрд, а імпортувала - на $38,6 млрд. Причому експорт скоротився на 4,2% порівняно з січнем-червнем торік. За даними Держстату, в першому півріччі 2025 року експорт товарів становив $20044,9 млн, або 95,8% порівняно з першим півріччям 2024 року. У той час імпорт склав $38557,1 млн, або 115,6%.Причому негативне сальдо збільшилося і становило $18,51 млрд. За перше півріччя 2024-го воно оцінювалося у $12,43 млрд.Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,52 (за перше півріччя 2024 року - 0,63).ТОП-5 експорту товарів (в грошовому вимірі):• продукти рослинного походження (у тому числі й зернові культури)* - $5214,9 млн;• жири та олії тваринного або рослинного походження - $3160,1 млн;• недорогоцінні метали та вироби з них ( у тому числі й чорні метали) – $2272,2 млн; • готові харчові продукти - $1896,4 млн; • машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання - $1751,7 млн. *слід зазначити, що експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року - до $3,99 млрд. ТОП-5 імпорту товарів (в грошовому вимірі):• машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання - $8909,5 млн;• засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби - $5365,3 млн;• мінеральні продукти (у тому числі паливо) - $5239,5 млн;• продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості - $4419,9 млн;• недорогоцінні метали та вироби з них (у тому числі й чорні метали) – $2066,0 млн. З місяця в місяць баланс зовнішньої торгівлі товарами погіршується. З метою скорочення негативного сальдо зовнішньої торгівлі вважаю невідкладними мірами: 1.Збільшення підтримки експортерів.2. Прийняття законопроектів 13414 та 13415 (рішення, які підтримають розвиток реального сектору економіки, що спрямовані на залучення інвестицій та підтримку переробної промисловості).3. Підвищення доступності кредитування для пожвавлення виробничої активності в експортно-орієнтованих галузях.4. Масштабування роботи ЕКА5. Запуск страхування воєнних ризиків для активізації залучення інвесторів.Ми повинні прискорити роботу щодо заміщення сировинної складової нашого експорту продукцією з вищою доданою вартістю.
Американська прописка: чому "Київстар" міняє адресу на Nasdaq?Після завершення всіх процедур "Київстар" стане першою українською компанією на американській біржі. Як зміниться структура власності "Київстару" та з чим компанія іде на біржу? Розповідаємо у тексті:1. Розглядається кілька сценаріїв розвитку подій. У першому (якщо акції ніхто не продаватиме) публічні інвестори отримають близько 23 млн акцій або 10% компанії. Основним власником залишається материнська компанія Veon із пакетом у понад 190 млн акцій, або 80% компанії. Решта перейде до спонсорів SPAC та інвесторів, які погодились не продавати свої акції до закриття угоди.2. Згідно з даними, опублікованими на сайті SEC, "Київстар" виходить на біржу як лідер українського мобільного ринку, обслуговуючи понад 23 млн абонентів мобільного зв’язку та 1,1 млн клієнтів фіксованого інтернету на кінець 2024 року. Частка компанії в мобільному сегменті за кількістю користувачів перевищує 47%.3. Водночас "Київстар" більше не хоче бути просто мобільним оператором. Мета компанії – збільшити частку чистого доходу від не телеком-послуг до понад 10%. 19 березня оператор оголосив про купівлю 97% акцій Uklon за $155,2 млн. Згодом "Київстар" збільшив частку в платформі цифрової медицини Helsi з 69,99% до 97,99%. 4. Співрозмовники ЕП на телеком-ринку виділяли кілька головних мотивів виходу на біржу. Один із них – захист від політичних ризиків. Після арешту корпоративних прав "Київстару" та судових процесів, які могли завершитися передачею частки державі, компанія прагнула зробити структуру власності більш стійкою. Лістинг у США суттєво знижує ризик повторення таких сценаріїв та підсилює захист прав інвесторів.5. Ще один фактор – фінансові обмеження. Через воєнний стан і обмеження Нацбанку на виведення дивідендів компанія вже четвертий рік не може отримати більшу частину прибутку від українського активу. У країні "застрягли" сотні мільйонів доларів. Продаж акцій через SPAC став альтернативним способом монетизації цього капіталу. На кінець першого кварталу 2025 року "Київстар" мав близько $712 млн вільних коштів і високоліквідних активів ще до того, як витратив $155 млн на купівлю Uklon.6 Однією з цілей виходу на біржу для "Київстару" могло стати бажання зменшити вплив інвестиційної групи LetterOne підсанкційних російських олігархів Міхаіла Фрідмана та Андрєя Косогова. Частка останніх могла б "загубитися" серед нових акціонерів мобільного оператора. Проте в межах процедури лістингу "Київстар" мажоритарний контроль Veon зберігається, а частка LetterOne фактично не змінюється. Тож ця версія виглядає малоймовірною.
За 7 місяців обсяги зовнішньої торгівлі товарами склали 69,1 млрд. дол.Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.Порівняно з аналогічним періодом минулого року товарообіг зріс на 12,0% (на 7,4 млрд. дол.).Експорт – 23,2 млрд. дол. (+2,7% порівняно з січнем-липнем 2024 року).Топ-3 експортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 76,7%):• продовольчі товари – 13,0 млрд. дол. (56,0%);• метали та вироби з них – 2,6 млрд. дол. (11,2%);• машини, устаткування та транспортні засоби – 2,2 млрд. дол. (9,5%).Топ-3 країн-споживачів українських товарів:• Польща – 2,9 млрд. дол.;• Туреччина – 1,9 млрд. дол.;• Італія – 1,3 млрд. дол.Імпорт – 45,9 млрд. дол. (+17,4% порівняно з січнем-липнем 2024 року).Топ-3 імпортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 68,0%):• машини, устаткування та транспортні засоби – 18,0 млрд.дол. (39,2%)• продукція хімічної промисловості – 7,3 млрд. дол. (15,9%)• паливно-енергетичні ресурси – 5,9 млрд. дол. (12,9%).При митному оформленні зазначених товарів до бюджету надійшло:• 112,7 млрд. грн.,• 57,0 млрд. грн.,• 105,5 млрд. грн. відповідно, що складає 29%, 15% та 27% від усіх надходжень митних платежів.Топ-3 країн-постачальників товарів до України:• Китай – 9,9 млрд. дол.• Польща – 4,4 млрд. дол.• Німеччина – 3,7 млрд. дол. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками січня-липня склало 22,7 млрд. дол. Ситуація продовжує погіршуватись – якщо у січні-травні 2025 року місячне збільшення від’ємного результату зовнішньої торгівлі вимірювалось приблизно у -2,9 млрд. дол., то за підсумками червня воно зросло до -3,9 млрд. дол. та -4,4 млрд. дол. у липні.За такої динаміки вже у вересні ми можемо перекрити минулорічний історичний анти-рекорд (-29,0 млрд. дол.).Постійно пишу про необхідність збільшення підтримки експортерів, нинішніх програм і обсягів якої вочевидь недостатньо, якщо з місяця в місяць баланс зовнішньої торгівлі товарами погіршується.Рецепти для виправлення ситуації загальновідомі (аудит усіх бюджетних програм на предмет їх результативності та актуальності з переспрямуванням вивільнених ресурсів на такі проекти підтримки економіки, які дадуть більш швидкий та ефективний результат; підвищення доступності кредитування для пожвавлення виробничої активності в експортно-орієнтованих галузях; масштабування роботи ЕКА; запуск страхування воєнних ризиків для активізації залучення інвесторів).Ми на законодавчому рівні також готові пропонувати рішення, які підтримають розвиток реального сектору економіки (днями писав про рух законопроектів 13414 та 13415, спрямованих на залучення інвестицій та підтримку переробної промисловості, що дозволить заміщувати сировинну складову нашого експорту продукцією з вищою доданою вартістю). Розраховую на активізацію роботи нового складу Уряду в частині підтримки вітчизняних товаровиробників та експортерів з метою скорочення негативного сальдо зовнішньої торгівлі.
❗️Облікову ставку залишено на рівні 15,5❗️Правління НБУ на своєму засіданні 24 липня вирішилозалишити облікову ставку без нзмін – на рівні 15,5%.Рішення відображає крихкий баланс між гальмуванням інфляції, що зафіксовано у червні – уперше майже за останні півтора роки, та все ще значними інфляційними ризиками через продовження війни, погіршення інфляційних очікувань населення, перенесення на споживчі ціни виробничих витрат, погіршення прогнозу нового врожаю, послаблення гривні до євро. Це вже третє поспіль засідання правління НБУ, на якому приймається рішення не змінювати ставку. Нагадаю, ставка залишається на діючому рівні із початку березня цього року. На що слід звернути увагу:▫️НБУ відчутно скоригував свій макроекономічний прогноз відповідно до останніх тенденцій сповільнення економіки та більш стійкої інфляції. Зокрема, прогноз зростання реального ВВП на поточний рік погіршено до 2,1% (із 3% у попередньому квартальному прогнозі), на 2026 рік до 2,3% (із 3,7%). Прогноз інфляції погіршено із 8,7% до 9,7% у 2025 році, із 5% до 6,6% у 2026 році.▫️Відповідно прогноз по обліковій ставці на кінець року також дещо погіршено – до 15% (із 14% у попередньому прогнозі), а зниження ставки розпочнеться не раніше 4-го кварталу 2025 року.Підсумовуючи, НБУ зберіг відносно жорстку монетарну політику, що має позитивно впливати на валютну ситуацію та інфляційні очікування. І хоча за оцінками регулятора рішення матиме нейтральний вплив на кредитування, збереження реальної позитивної ставки на високому рівні (при очікуваній інфляції на кінець поточного року 9,7%, на кінець першої половини 2026 – 7,1%) навряд чи надасть додаткового імпульсу кредитній та економічній активності. Не повинно бути ілюзій – попри номінальне збільшення і відновлення кредитування – обсяг проникнення кредитів в економіку (кредити до ВВП) залишається на рівні близькому до історичного мінімуму. Чистий кредитний портфель бізнесу за підсумками 2021 року склав 9,9% ВВП, 2022 – 10,1%, 2023 – 7,7%, 2024 – 7,7%, 1 кв. 2025 – 7,8% ВВП. Розширення кредитування є однією із умов прискорення економічного зростання понад 2-2,5% прогнозованих на середньостроковуперспективу. Вкотре звертаю увагу, що в таких умовах потрібно шукати усі можливі шляхи для кредитної підтримки бізнесу за рахунок збільшення фінансування і переформатування на інвестиційні цілі програми «5-7-9», нарощування обсягу програми банківських гарантій, подальшого розвитку спеціалізованого кредитування (ОПК, енергетика), запуску Національної установи розвитку, системи страхування військових ризиків, більш активного залучення іноземних фінансових установ у відновлення економіки України.
TGLIST.COM.UA
