Імба імбовіша: серветки з мікрофібри.
Першу таку серветку я купив років... чорт, не пам'ятаю, скільки років тому, але окуляри я тоді носив тільки на морі.
Купував в АТЛ, коли в них ще навіть онлайн-магазину не було. Рік, може, 2005.

Порадив це диво консультант разом із двірниками, типу двірники чистять лобовуху зовні, а серветка - зсередини.

Запотівання стиралися одним рухом. Серветка їздила зі мною всі роки, змінила машин тридцять, я протирав їй дзеркала шафи-купе вдома, екрани своїх перших КПК, сонячні окуляри, лобове зсередини і ззовні, коли піднімався на Ай-Петрі і їхав всередині хмар, візор шолома, коли вночі їхав на мотоциклі в Маріуполь, геть усе. Забруднилася - виправ, і як новенька.

Як вона не загубилася, не можу уявити, але саме ця серветка зараз лежить в кишені водійської двері. Вона одним рухом протирає тачскрін магнітоли, дзеркала, мої окуляри вже для зору, а іноді - балістичні окуляри та планшети з Дельтою.
Всі ці роки я не те щоб шукав, але, скажімо так, із задоволенням купив би хоча б ще одну таку саму, а краще більше, аби подарувати кожному із знайомих очкариків.

Мрії здійснюються. Тиждень тому прийшли 🛍 серветки з такого самого матеріалу, 12 штук за 9 доларів. Першу подарував дитині. Коли вона спитала "що це", провів один раз по половині екрана її планшета. Кажу - порявняй. Дитина нічого не відповіла, схопила серветку і щаслива ускакала в свою кімнату.

... Згадав, я своєю навіть витирався після купання в Донці, коли в лісі між Старицею та Рубіжним розклався на мотоциклі, і треба було змити з себе бруд з кровякою, щоб зрозуміти, що там, під цим багном (все там було нормально, кісткі не стирчали, до дому доїхав, дружина досі не в курсі, і ви їй не кажіть, бо вб'є❗️).

Матеріал з видатними вологопоглинаючими особистостями.

Звісно, може всі про них знають, і тут такий я "дивіться! винайшов ровер!" Але якщо ні, це вартує уваги.

#такемайнозавждивнагоді