Трубка Піто (tube de Pitot) - прилад для вимірювання швидкості рідини, винайдений в 1732 році французьким вченим з таким самим прізвищем.Фізичний принцип дії цього приладу можна зрозуміти, спостерігаючи за каменюкою, що лежить в течії. Перед каменюкою вода підіймається, а якщо течія достатньо швидка, то піднімається настільки, що може занурити каменюку.Так відбувається, бо частинка рідини, яка має певну швидкість, завдяки цій швидкості має імпульс, який дозволяє їй піднятися на певну висоту.Анрі Піто, який був директором Королівського каналу Лангедока (він же Південний канал, який поєднує Біскайську затоку Атлантичного океану із Середземним морем) вирішив за цим принципом вимірювати швидкість води. Зігнувши трубку під 90 градусів, горизонтальну частину занурив у воду, а вертикальну проградуював рисками (дивись ілюстрацію, виконану самим паном Анрі). До якої риски вода в трубці піднялася, така й швидкість. Якщо по формулам, то висота h, якої досягає вода в трубці, пропорційна квадрату швидкості, поділеному на 2g. Сам Піто цього не знав, бо гідромеханіку на той час ще не вигадали, хоча Галілей вже відкрив вільне падіння, а Ньютон підтвердив його своїми дослідженнями.Г-подібна форма трубки перетворює швидкість потоку на тиск, який піднімає воду всередині вертикальної ділянки трубки. Піто трохи повимірював швидкість течії в Сені і повернувся до геометрії, квадратури синусоїди та інших цікавих речей, ненадовго повертаючись до водяних насосів та іншої гідравлики. Цікавий був дядько.Але працюючим вимірювальним інструментом трубка Піто стала лише в 1913 році, після того, як Джон Ейрі з Мічиганського університету застосував до трубки Піто рівняння Бернуллі.Щодо аеронавтики, то розвиток трубці Піто надав Людвіг Прандтль, який почав використовувати у Геттінгенській аеродинамічній трубі комбіновану статичну трубку Піто, що утримувалася проти потоку за допомогою флюгерного ефекту хвостового стабілізатора, і вдосконалену трубку Піто почали називати антеною Прандтля. Проблема, яку вирішував стабілізатор - вимірювання статичного тиску в точці застою - автоматично відпала, коли почали вимірювати швидкість повітряних апаратів. Вимірювання статичного тиску можна було проводити через отвори в фюзеляжі.Тому ми через три сторіччя після винаходу знову повернулися до класичної трубки Піто, хоча вже й у вигляді електронних датчиків.#доповідь