Бакшеєва Оксана Анатоліївна — вчителька зарубіжної літератури Харківської гімназії №120 Основ’янського району, людина з великим серцем, яка вкладає душу в кожну дитину, особливо в тих, хто за ці важкі роки війни пережив надто багато лиха й втрат. Вона вірить: щира турбота та увага здатні зігріти серце навіть найзасмученішої дитини, стати тим маленьким дивом, якого так чекають наші діти.Разом із волонтерською командою Оксана Анатоліївна нещодавно відвідала село Мосьпанове Чугуївського району — місце, яке зазнало страшних руйнувань під час повномасштабного вторгнення. Це село пережило окупацію, постійні обстріли та більше року повної темряви — без світла, без надії. І саме туди вчителька поверталася не вперше, бо знає — діти там дуже чекають зустрічі, чекають на свято, яке хоч ненадовго подарує відчуття безпеки й радості.Для малечі волонтери влаштували справжнє свято — тепле, радісне, сповнене дитячого сміху та щирих емоцій. Діти грали, танцювали, отримували подарунки й нарешті могли забути про війну, хоч на кілька годин. Вони вже мріють про наступну зустріч, а волонтери вкотре переконалися — маленькі дива справді творять великі зміни у серцях.Та на цьому добра справа не закінчилася. Бакшеєва О.А. разом із колегою Шерстовою К.І. та командою церкви "Джерело життя" вирушили далі — до Міської дитячої клінічної лікарні №16, де на них чекали маленькі пацієнти. Вони перетворили звичайний лікарняний день на справжнє Свято Весни — з магією, сюрпризами та щирою вірою в добро.Малюки з захопленням брали участь у веселих іграх, співали, сміялися й хоч на мить забували про свої недуги. А учні Харківської гімназії №120 зробили особливий внесок у цю добру справу — власноруч виготовили браслети дружби. Ці маленькі символи підтримки волонтери передали дітям у лікарні, разом із побажаннями скорішого одужання, віри у краще й світле майбутнє. Адже інколи достатньо теплого слова чи простягнутої руки, щоб запалити надію в дитячих очах.Війна залишила слід у серцях багатьох дітей, але любов, турбота та підтримка небайдужих дорослих здатні заповнити цю порожнечу. Саме такі моменти показують: для дива не потрібна чарівна паличка чи казкова фея. Диво — це ми з вами, наші добрі серця, готові світитися для інших. І це те, що дає сили йти вперед, перемагати й ніколи не залишатися наодинці зі своїм болем.#березень_2024_2025
Ірина Анатоліївна Дріль – лауреат міського конкурсу “Учитель року – 2025” у номінації «Технології / Трудове навчання», педагог ліцею №174 міського підпорядкування, чарівниця, що перетворює уроки на майстерню натхнення, лабораторію ідей, де народжуються витвори мистецтва, корисні речі та власні учнівські стартапи. Надихає дітей експериментувати, не боятися помилок і знаходити у звичайних матеріалах безмежні можливості для творчості.Завдяки її сучасному підходу учні не лише здобувають технічні навички, а й вчаться критично мислити, працювати в команді та знаходити креативні рішення. Це допомагає їм стати впевненішими, винахідливішими й готовими до викликів майбутнього.Ідеї Ірини Анатоліївни широко використовуються в освітній спільноті, адже вона активно ділиться своїм досвідом, надихаючи колег на нові педагогічні звершення.Ірино Анатоліївно, хай кожен Ваш день буде наповнений новими ідеями, натхненням, творчими здобутками та вдячними учнями, які прагнуть до саморозвитку та відкриттів під Вашим мудрим керівництвом. Хай Ваша творчість і любов до справи змінюють світ, відкриваючи нові горизонти для кожного, хто поруч.#Освітній_Олімп_Харкова#березень_2024_2025
У час, коли українці прагнуть бути корисними своїй країні, Олена Миколаївна Барабан, вихователька закладу дошкільної освіти №353 Основ'янського району, стала уособленням доброти, турботи та незламної віри. Волонтерство для неї – не обов’язок, а поклик серця. Власноруч плетені маскувальні сітки рятують життя на передовій, теплі речі зігрівають воїнів у морози, а домашні смаколики стають частинкою тепла та затишку для тих, хто далеко від дому. Але й цього для неї замало. Олена Миколаївна завжди в пошуку нових можливостей допомогти: долучається до благодійних ініціатив, заряджає своїм прикладом інших. Нещодавно взялася за особливу справу – розпис гільз для благодійного ярмарку. У її руках те, що було зброєю, перетворюється на витвір мистецтва – символ відваги, незламності та сили духу. Виручені кошти допоможуть тим, хто бореться за життя України.Для Олени Миколаївни волонтерство – це не просто допомога, а щире зізнання в любові до своєї країни та її захисників. Дякуємо за велике серце, що світиться добром!#березень_2024_2025
У складні часи добро проростає в людських серцях, мов зерно крізь весняну землю, наповнюючи світ світлом турботи та єдності. У тилу, де кожен день сповнений очікування й надії, є ті, хто не просто допомагає — вони стають містком між мирним життям і передовою. Мельник Максим, учень 7-В класу Харківської гімназії №35 Основ’янського району, разом із батьками робить усе можливе, щоб підтримати наших захисників. Маскувальні сітки, окопні свічки, кожна виготовлена власноруч річ — це не просто допомога, це ниточки тепла, що з’єднує серця. А передані бійцям зимові речі стають порятунком, коли холод випробовує на міцність людську витривалість.Та допомога родини не знає меж. Батьки Максима, Олександр Володимирович та Людмила Павлівна, обрали ще один шлях підтримки — стали донорами крові. Регулярно відвідуючи станцію переливання, вони віддають частинку себе, аби лікарі мали змогу рятувати життя і військових, і цивільних. Такий вибір — це не просто вчинок, а щира турбота про майбутнє. Дякуємо родині за велике серце, за віру, за готовність допомагати. Хай життя буде сповнене здоров’я, тепла та безмежної людської вдячності, яка, як відлуння добрих справ, завжди повертається сторицею.#березень_2024_2025
Захисники та захисниці України щодня стоять на сторожі нашого майбутнього, протистоячи ворогу в найгарячіших точках. За кожним метром звільненої землі — безсонні ночі, холодні окопи, виснажливі бої та біль втрат. Вони віддають найдорожче, аби ми могли жити під мирним небом.І поки наші воїни тримають оборону, ми не маємо права просто чекати. Кожен із нас може зробити свій внесок, аби підтримати тих, хто боронить Україну. Адже навіть найменший жест уваги має значення: він зігріває, дає сили й нагадує, що вони не самі.Освітянська родина Харківського ліцею №144 Салтівського району невпинно допомагає нашим захисникам. Учні, батьки та педагоги разом збирають необхідні речі, вкладаючи в кожен пакунок частинку свого тепла. Нещодавно вони передали на Краматорський напрямок теплі шкарпетки, смаколики, засоби гігієни та термоси — те, що може зробити життя на передовій бодай трішки комфортнішим.Допомога — це не лише про матеріальні речі. Це про єдність, про турботу, про віру в наших воїнів. Це про те, що кожен може стати чиєюсь опорою, навіть на відстані. #березень_2024_2025
Департамент освіти Харківської міської ради спільно з громадською організацією «Я і моя школа» реалізує проєкт «Офлайн-стажування для освітянства: створення профорієнтаційних програм для студентства закладів ПТО України на основі реального бізнес-досвіду».Мета проєкту – інтегрувати сучасні бізнес-підходи до професійно-технічної освіти, перетворюючи її на ключову складову економічного й соціального відновлення Харкова.У межах реалізації проєкту працівники закладів професійно-технічної освіти проходять стажування на провідних підприємствах різних регіонів України, зокрема у Львові.Серед партнерів зі Львова – такі підприємства, як «Авіація Галичини», Холдинг емоцій Fest, Школа вільних і небайдужих, AITERRA, EdPro.За підсумками участі в проєкті викладачі закладів професійно-технічної освіти Харкова ознайомилися з ефективними бізнес-процесами й актуальними вимогами до фахівців сучасного ринку праці, розробили 25 сучасних профорієнтаційних програм для учнів закладів професійно-технічної освіти. Вони допоможуть харківській молоді набути затребуваних роботодавцями навичок та підвищити рівень власної конкурентоспроможності.Завдяки участі в проєкті викладачі закладів професійно-технічної освіти здобули практичний досвід для якісної підготовки висококваліфікованих фахівців, орієнтованих на подолання найрізноманітніших професійних викликів.#березень_2024_2025
Команда лідерів учнівського самоврядування Новобаварського району БУМ (Баварська Унікальна Молодь), які є учасниками та переможцями різноманітних проєктів, конкурсів, змагань та ініціаторами районних волонтерських акцій, долучилася до проєкту «Залізна Зміна» від Укрзалізниці.Цей унікальний освітній курс відкрив для юних учасників нові горизонти: тренінги з особистого розвитку, курс із тактичної медицини та керування дронами, заняття з кібербезпеки від Суспільного Медіа, цікаві зустрічі та незабутній молодіжний вайб.Протягом тижня активна молодь спілкувалася з видатними особистостями: Героєм України Сергієм Волинським, американським бізнесменом і філантропом Говардом Баффетом, відомим українським радіоведучим Славою Дьоміним, телеведучою та режисеркою Дарʼєю Трегубовою.Київ, Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Буковель — шалений графік, насичений цікавими тренуваннями, яскравими враженнями та знайомствами з однодумцями.Цей проєкт не лише розширив кругозір молоді, а й допоміг сформувати важливі навички, які знадобляться в майбутньому. Команда повернулася додому натхненною, сповненою енергії та готовою втілювати нові ініціативи в рідному Харкові.#березень_2024_2025
Харківський ліцей №124 Салтівського району вже три роки об’єднує навколо себе тих, хто робить усе можливе, щоб допомога дійшла до тих, хто цього потребує. Волонтерський проєкт став спільною справою учнів, батьків і педагогів, які щодня вкладають у нього не лише свої сили, а й частинку душі. Одяг, смаколики, засоби гігієни – це лише частина їхньої роботи, адже вони постійно шукають нові способи підтримати наших воїнів.Особливий внесок у цю справу робить вчителька хімії Лідія Ігорівна Мінчукова. Вона започаткувала унікальний напрямок – створення індивідуальних наборів для скидування з дронів у зонах, де допомогу доставити найскладніше. Теплові грілки, енергетичні батончики, кава й цукор у компактному пакуванні – ці невеликі речі мають величезне значення для тих, хто перебуває в найгарячіших точках. Захисники вже встигли оцінити таку ініціативу, а їхні слова подяки надихають учасників проєкту працювати ще завзятіше.Те, що роблять ці люди, не вимірюється цифрами чи списками переданих речей, бо вона про турботу, людяність і бажання зігріти тих, кому зараз найважче. Вона летить з дронів разом із наборами, їде у вантажівках із передачами, передається теплими словами в листах і малюнках дітей.Бо добро, народжене від щирого серця, завжди знаходить шлях до тих, кому воно адресоване. #березень_2024_2025
Євгенія Григор’єва, голова Асоціації ДЮГО «Однодумці» учнівського самоврядування Холодногірського району, учениця 11-Б класу Харківського ліцею №13, – яскравий приклад молодої людини, серце якої сповнене любові до Батьківщини, турботи про тих, хто її боронить, та непохитної віри в силу добра.З великою відповідальністю та натхненням вона бере участь у волонтерських ініціативах, об’єднуючи навколо себе однодумців, залучаючи однокласників, друзів і всю шкільну спільноту до благородної справи допомоги воїнам. Її енергія та ініціативність творять дива – захисники отримують не лише необхідні речі, а й частинку душевного тепла, що так важливо в складні часи.Євгенія дбає про те, щоб на передову надходили не лише чай, кава, енергетичні батончики та смаколики, а й окопні свічки, патріотичні обереги, листи підтримки, сповнені щирих слів подяки. У кожному пакунку – не просто речі, а світло турботи, сили духу та віри в незламність українських воїнів.Її праця надихає, а активна громадянська позиція гуртує довкола неї людей, готових допомагати та творити зміни. Вона – молодий лідер, який своїм прикладом показує, що навіть один добрий вчинок здатен зробити світ теплішим.Хай цей вогник добра в серці Євгенії ніколи не згасає, а її шлях буде сповнений нових звершень, можливостей та щирих людей поруч. #лютий_2024_2025
Великі справи народжуються з маленьких вчинків, і кожен, навіть найменший крок, наближає нас до спільної мети – миру та світлого майбутнього. Працівники закладу дошкільної освіти № 52 Основ’янського району впродовж 2024 року власноруч сплели 557 маскувальних сіток, що становить понад 5000 квадратних метрів. Їхні руки не знають втоми, адже освітяни розуміють: у кожному вузлику – тепло їхніх сердець, а кожна сплетена сітка – ще один щит для наших відважних захисників. Вузлик до вузлика, нитка до нитки – так переплітається підтримка, турбота та віра в тих, хто стоїть на варті свободи.Окрім цього, працівники невтомно виготовляють окопні свічки, які зігрівають душу та дарують світло навіть у найтемніші ночі. Це кропітка праця, що вимагає терпіння, але вони знають: кожна свічка – це промінь надії, який допомагає витримати випробування й боротися далі. Кожен їхній рух – це дотик турботи, кожен вогник – це символ незламного духу.Разом ми творимо історію, разом ми стаємо сильнішими, і кожен наш вчинок наближає той день, коли Україна засяє миром і спокоєм.#лютий_2024_2025
TGLIST.COM.UA
