Гнатенко Валерій

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":⚠️ Багато українців є свідками ситуацій, коли державні установи чи органи місцевого самоврядування не виконують покладених на них обов'язків. Це призводить до порушення прав громадян, адже посадовці можуть ігнорувати звернення, не приймати необхідних рішень чи затягувати виконання обов'язкових дій. ⚖️ Така бездіяльність ускладнює доступ до правосуддя, адже чинне законодавство не містить чітких критеріїв, які б дозволяли однозначно визначити, коли бездіяльність є протиправною. Таким чином, громадянам важко захистити свої інтереси в суді. Як наслідок, довіра до державних інститутів та судової системи знижується. Особливо це відчутно в часи, коли держава має демонструвати максимальну відкритість і відповідальність перед людьми.📝 У своєму новому законопроєкті (реєстр.№13662) я пропоную змінити статтю 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Необхідно визначити критерії, за якими бездіяльність державних органів визнаватиметься протиправною, щоб гарантувати громадянам право на судовий захист. 📌 Норми допоможуть визначити протиправність бездіяльності, якщо орган не виконав обов’язкові дії чи не прийняв рішення, передбачені його повноваженнями, за умови їхньої об’єктивної необхідності та можливості реалізації. Враховуються обставини, причини, тривалість і наслідки такої бездіяльності, а також шкода, завдану правам громадян. Кожен українець має отримати надійний захист та впевненість, що держава працює на його благо.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🟠 Нині значна кількість працівників в Україні бачать несправедливе ставлення з боку роботодавців, які не виплачують належні кошти за виконану роботу чи компенсацію за невикористані дні відпустки. ➡️ Стаття 233 Кодексу законів про працю України встановлює жорсткі часові рамки для звернення до суду - лише три місяці для трудових спорів і один місяць у справах, пов’язаних зі звільненням. Такі обмеження часто стають перепоною для людей, які через брак юридичних знань, складні життєві обставини чи затримку в отриманні інформації не можуть вчасно подати позов. Це призводить до того, що працівники втрачають можливість відстояти свої права, а довіра до справедливості в трудовій сфері знижується.📝 Зареєстрував законопроєкт №13664 для того, аби забезпечити право працівників звертатися до суду без обмеження строками у справах про стягнення належних їм виплат. Це стосується всіх виплат, передбачених трудовим договором і державними гарантіями, включаючи компенсації за невикористані відпустки, незалежно від того, чи нараховував їх роботодавець. ⚖️ Варто також нагадати про рішення Конституційного Суду України та постанову Верховного Суду, які підкреслюють, що заробітна плата, включаючи всі належні виплати, не підпадає під обмеження строками позовної давності. Таким чином, вказана ініціатива за умови прийняття в цілому усуне несправедливі часові бар'єри, дозволяючи працівникам звертатися до суду в будь-який час після виявлення порушення їхніх прав.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":✅ Верховна Рада проголосувала за основу важливий законопроєкт щодо виплат військовослужбовцям, звільненим з полону, які мають захворювання, що потребують тривалого стаціонарного лікування.➡️ Дана ініціатива важлива для наших захисників, які пережили нелюдські умови у полоні та повернулися з важкими захворюваннями. Вони заслуговують на нашу повагу та підтримку.📌 Пропонується виплачувати додаткову винагороду в розмірі 50 тисяч гривень щомісяця протягом перших трьох місяців стаціонарного лікування. Йдеться про тих, хто отримав серйозні хвороби, як-от туберкульоз, гепатит чи ВІЛ, або чиї хронічні захворювання загострилися через полон. Зараз є несправедливість. Тим, хто отримав поранення чи контузії, виплачують грошову допомогу, а тим, хто має серйозні хвороби - ні. Цей законопроєкт концептуально виправляє цю нерівність. ☝️ Крім того, документ спрощує процедури. Наприклад, він скасовує необхідність службового розслідування щодо травм, отриманих у полоні. Депутатська група «Відновлення України» підтримала вказану ініціативу.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України", член Комітету з питань бюджету:📊 Бюджетний комітет українського парламенту підготував до другого читання ґрунтовні зміни до Держбюджету-2025, викладені у проєкті №13439-3. Цей документ – результат спільної праці, мета якої – забезпечити потреби громадян здебільшого у невійськових сферах за підтримки наших міжнародних партнерів.💠 Після затвердження оборонного кошторису влітку ми зосередилися на інших нагальних завданнях. Цей законопроєкт, який уже підтримали у першому читанні, тепер доопрацьовано для вирішення низки соціальних і економічних питань.➡️ Значну суму (25,7 млрд грн) спрямують на поповнення Резервного фонду, що дасть змогу швидко реагувати на кризові ситуації та підтримувати стабільність у країні. Також 2,8 млрд грн виділять у вигляді грантів для розвитку технологій у сфері defense tech, що сприятиме створенню нових рішень для безпеки.🟨 Особливу увагу ми приділили освіті та цифровій трансформації. На ініціативу Мінцифри з випробування спеціальної техніки та дронів у бойових умовах передбачено 1,4 млрд грн, що допоможе вдосконалити технології для наших захисників. Ще 4,6 млрд грн підуть на забезпечення їжею учнів початкових класів по всій Україні та учнів 5-11 класів у прифронтових регіонах.🔸 У медичній сфері 3,2 млрд грн спрямують на закупівлю ліків для людей із онкологією, вірусними гепатитами та рідкісними захворюваннями, щоб забезпечити їм необхідне лікування. Не залишилися поза увагою і внутрішньо переміщені особи. На будівництво чи реконструкцію осель для ВПО виділять 1 млрд грн, а місцеві ради зможуть використовувати залишки коштів для купівлі помешкань або надання пільгових кредитів на житлові приміщення для цих громадян. Потрібно підтримати українських громадян у нинішній складний час.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🚦 Безпека дорожнього руху має забезпечуватись цілісно та системно. Адже від цього безпосередньо залежить збереження життя і здоров'я учасників такого руху. Натомість, порушники мусять отримувати справедливе покарання, що створюватиме превентивний запобіжник для уникнення майбутніх недотримань законодавства.📙 Статтею 286 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за недотримання правил безпеки дорожнього руху або умов експлуатації транспортних засобів водіями. Згідно з частиною першою цієї статті, порушення, що призвело до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, карається, зокрема, забороною керувати транспортними засобами на термін до трьох років. 📌 Водночас частина друга статті, яка стосується тяжчих наслідків, таких як смерть потерпілого або завдання тяжких тілесних ушкоджень, допускає можливість уникнення заборони на керування. Така ситуація, коли за серйозніший злочин водій може зберегти право керування, видається суперечливою та потребує перегляду.📝 Зареєстрував законопроєкт №13482 з метою приведення норм ККУ до співмірності покарання в залежності від тяжкості порушення. Ініціатива сприятиме посиленню безпеки дорожнього руху в нашій державі.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":👨‍👩‍👦‍👦 В Україні існує законодавча невизначеність, яка створює перешкоди для багатьох сімей, особливо в складних життєвих ситуаціях. Для прикладу, йдеться про встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яка не була у шлюбі з матір'ю дитини. Згідно з Сімейним кодексом, такі питання вирішуються через суд. Водночас, Цивільний процесуальний кодекс не визначає чітко, в якому форматі – позовному чи окремому провадженні – мають розглядатися ці справи. ⚖️ Правова неясність змушує громадян витрачати додаткові ресурси на судові процедури, а судову систему – працювати з більшим навантаженням. Особливо це відчутно для сімей загиблих захисників, коли встановлення батьківства необхідно для оформлення соціальних виплат. Верховний Суд зазначив, що такі питання доцільно розглядати в окремому провадженні, якщо немає конфлікту щодо права. Проте без чіткої норми люди змушені долати бюрократичні перепони, що ускладнює їхнє життя.✒️ Для вирішення проблеми зареєстрував проєкт змін до статті 315 Цивільного процесуального кодексу (реєстр. №13481). Документ має на меті усунути правову невизначеність і спростити процес встановлення батьківства.📗 Пропонується законодавчо встановити, що справи про визнання батьківства за частиною першою статті 130 Сімейного кодексу розглядатимуться в окремому провадженні. Це беззаперечно забезпечить швидший і менш затратний процес у випадках, коли немає спору між сторонами. Закони мають відповідати потребам громадян і були простими у застосуванні.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🛴 Електросамокати стали невід'ємною частиною міського життя в Україні. Вони екологічні, зручні та допомагають зменшити транспортне навантаження. Однак їхнє поширення створює низку викликів. ⚠️ Хаотичне паркування електросамокатів на тротуарах, у парках чи біля громадських будівель ускладнює рух пішоходів, зокрема людей з особливими потребами, і підвищує ризик нещасних випадків. Нерідко самокати залишають у невстановлених місцях, що псує вигляд громади. До того ж відсутність чітких правил їхнього використання призводить до конфліктів між пішоходами, велосипедистами та водіями. 🔍 За даними Опендатабот, у 2024 році зафіксовано 111 адміністративних і 22 кримінальні справи через аварії за участю електросамокатів. Часто їх використовують підлітки без підготовки чи захисного спорядження, що лише збільшує небезпеку. Нинішні Правила дорожнього руху не містять достатніх норм для регулювання цього виду транспорту, що створює правову невизначеність і загрожує безпеці.➡️ Для вирішення проблематики я звернувся з двома депутатськими запитами. Перший направлено до Київського міського голови Віталія Кличка з пропозицією створити в столиці спеціальні зони для паркування електросамокатів. Другий — до Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка з вимогою оновити Правила дорожнього руху, щоб чітко регламентувати використання електросамокатів і велосипедів. 🟢 Мережа паркувальних зон для самокатів необхідна у місцях із великим потоком пішоходів. Це допоможе уникнути безладу на тротуарах, у парках і біля входів до будівель, що покращить безпеку та комфорт для всіх, зокрема для осіб з інвалідністю. Також пропонується запровадити віковий ценз (від 16 років), зробити обов'язковими шоломи для підлітків, обмежити швидкість до 15 км/год і визначити дозволені місця для руху електросамокатів, заборонивши їзду тротуарами. Також необхідно чітко врегулювати рух велосипедистів і самокатів через пішохідні переходи. Треба підвищити безпеку, зробити міста зручнішими та сприяти розвитку екологічного транспорту з урахуванням світового досвіду.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":▶️ Збройна агресія російської федерації завдала Україні величезних втрат. З 2014 року, а особливо після 24 лютого 2022 року, війна забрала життя значної кількості людей, зруйнувала домівки та знищила майно. 🌐 За даними ООН, з початку повномасштабного вторгнення загинуло понад 12 600 цивільних, а майже 30 000 отримали поранення. Лише у січні 2025 року кількість жертв зросла на 39% порівняно з груднем 2024 року. У реєстрі пошкодженого майна зафіксовано 231 тисячу зруйнованих будинків станом на березень 2025 року. 🟧 Громадяни скаржаться на обмеження в роботі Міжнародного реєстру збитків, який фіксує шкоду для майбутніх компенсацій. Зокрема, не враховуються втрати до 2022 року, немає можливості подавати заяви від імені недієздатних осіб, а також ускладнений доступ до компенсацій для тих, чиє майно на окупованих територіях чи в зонах бойових дій через брак доказів.✒️ Для вирішення цих проблем я направив три депутатські запити Міністру закордонних справ України Андрію Сибізі. Вони стосуються вдосконалення Міжнародного реєстру збитків, створеного за підтримки міжнародних партнерів. Мета запитів – забезпечити справедливий доступ до компенсацій для всіх постраждалих від війни.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🏘 Необхідно врегулювати важливі питання спільної сумісної власності у багатоквартирних будинках. Зокрема, наявні непоодинокі ситуації, коли на прибудинкових територіях з’являються нові об’єкти – наприклад, бетонні сходи, пандуси чи бруківка – без належного погодження з усіма мешканцями. Такі дії можуть порушувати права інших співвласників, створюючи незручності чи навіть конфлікти.📌 Ініціював законопроєкт №13278 зі змінами до статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Його основна мета – чітко визначити, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також прибудинкові території, будівлі та споруди належать співвласникам на праві спільної сумісної власності. Це означає, що саме ці люди мають право вирішувати, як використовувати це майно, і ніхто не може нав’язувати рішення без їхньої згоди.🟧 Будь-яке використання прибудинкової території має відбуватися виключно за її призначенням, а створення будь-яких об’єктів можливе лише за згодою співвласників і за умови, що це не обмежуватиме права інших мешканців. Це рішення спирається на правову позицію Верховного Суду.▶️ Вірю, що вказаний законопроєкт стане важливим кроком до створення справедливого і комфортного середовища для всіх мешканців багатоквартирних будинків.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🏛 Взяв участь у засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу та адаптації законодавства України до права Європейського Союзу. На порядку денному - переговорні позиції України у рамках Кластерів 2 "Внутрішній ринок" та 6 "Зовнішні зносини".🟢 Учасники підтвердили відданість України цінностям і стандартам ЄС, зокрема чотирьом основоположним свободам внутрішнього ринку — вільному руху товарів, послуг, капіталу та людей. Ці принципи є фундаментом економічної єдності ЄС, сприяючи його стабільному розвитку, процвітанню та стійкості. Україна має на меті поступово, на основі досягнень, інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС та його свобод уже під час переговорів.🟠 Зовнішня політика України спирається на норми міжнародного права, сприяє регіональній і глобальній стабільності та підтримує прозору, засновану на правилах систему міжнародної торгівлі. Інтеграція України до спільної торговельної політики ЄС посилить позиції Союзу як глобального гравця, здатного протистояти економічним викликам і торговельним ризикам. Україна послідовно працює над гармонізацією із зовнішньою та безпековою політикою ЄС, застосовуючи поетапний підхід.🇺🇦 Без сумніву, одну з ключових ролей у процесі євроінтеграції відіграє вітчизняний парламент. Верховна Рада активно працює над адаптацією національного законодавства до стандартів ЄС, ухвалюючи необхідні закони та реформи. Парламент також забезпечує демократичний контроль за переговорним процесом, сприяє прозорості та залученню громадськості до євроінтеграційних ініціатив, що є ключовим для успішного просування України до членства в ЄС. Ми збережемо високу динаміку та якість роботи над вказаним напрямком. Україна буде в Євросоюзі!