У Китаї з’явилася можливість здобути ступінь PhD, створивши інноваційний продукт замість написання традиційної 100-сторінкової дисертації.Ця ініціатива є частиною ширшої реформи докторської освіти, спрямованої на посилення практичної інженерної підготовки та швидше впровадження технологічних рішень у промисловість. Замість класичної наукової роботи докторанти можуть представити працюючий прототип, технологію, виробничий процес або інженерну систему, що має реальне прикладне значення. Пілотні програми вже реалізуються в провідних технічних університетах. Наприклад, окремі здобувачі захищали докторський ступінь, демонструючи розроблене обладнання чи інженерні рішення, ефективність яких оцінювали як науковці, так і галузеві експерти. Реформа зосереджена насамперед на стратегічних напрямах — таких як напівпровідники, штучний інтелект, квантові технології та передове виробництво. Її мета — подолання технологічних «вузьких місць» і посилення інноваційної спроможності країни. У новій моделі докторанти часто працюють під подвійним керівництвом: академічного наукового керівника та представника індустрії. Важливо не лише створити розробку, а й довести її працездатність у реальних умовах і потенціал до масштабування. Попри підтримку з боку держави та університетів, ініціатива викликає дискусії. Прихильники вважають, що вона зменшує розрив між наукою та виробництвом, тоді як критики ставлять питання щодо критеріїв оцінювання таких робіт і порівнянності їх із традиційними дисертаціями. Джерело