Ukrainian Science Channel

Сьогодні ми запускаємо програму Anthropic «AI for Science» — нову ініціативу, покликану прискорити наукові дослідження та відкриття завдяки доступу до нашого API. У межах програми дослідники, які працюють над проєктами з високим науковим потенціалом, отримають безкоштовні кредити для використання API, з особливим акцентом на біологію та науки про життя.Чому AI for Science?В Anthropic ми вважаємо, що штучний інтелект здатен суттєво прискорити науковий прогрес. Розвинені можливості ШІ у сфері міркування та роботи з мовою можуть допомагати дослідникам аналізувати складні наукові дані, формулювати гіпотези, планувати експерименти та ефективніше представляти результати досліджень. Скорочуючи час і ресурси, необхідні для наукових відкриттів, ми можемо сприяти вирішенню деяких із найактуальніших викликів людства.Ця ініціатива узгоджується з нашим баченням створення систем ШІ, які приносять користь людству, — про це йдеться в есе нашого CEO Аріо Амодея «Machines of Loving Grace». Нас особливо цікавить підтримка застосунків, у яких ШІ може прискорювати процеси, пов’язані з розумінням складних біологічних систем, аналізом генетичних даних, прискоренням розробки ліків — зокрема для захворювань із найбільшим глобальним тягарем, — а також підвищенням продуктивності сільського господарства й іншими напрямами.Деталі програмиУ межах програми AI for Science кваліфіковані дослідники отримають значні кредити для використання API. Відбір учасників відбуватиметься на основі їхнього внеску в науку, потенційного впливу запропонованого дослідження та того, наскільки ШІ здатен реально прискорити їхню роботу.Як подати заявкуДослідники, афілійовані з науковою установою, які зацікавлені в програмі AI for Science, можуть подати заявку через нашу форму. Заявки розглядатиме команда Anthropic, зокрема профільні експерти у відповідних галузях.Ми з нетерпінням чекаємо, як дослідники використовуватимуть наш API, щоб розширювати межі наукових відкриттів і створювати позитивний вплив у світі.https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfwDGfVg2lHJ0cc0oF_ilEnjvr_r4_paYi7VLlr5cLNXASdvA/viewform

ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ21-22 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2026».Вона стане площадкою для обговорення досліджень, ініціатив і практичних кейсів, пов’язаних із запровадженням відкритої науки та розвитком інновацій. Планується розглянути широкий спектр тем — від розробки політик, створення інфраструктури та надання сервісів для підтримки відкритої науки до формування стійкої екосистеми через розвиток людського потенціалу з акцентом на практичні питання реалізації принципів відкритості в науці, технологіях та інноваціях. В рамках конференції передбачена робота за наступними тематичними напрямками: «Перспективи розвитку дослідницької інфраструктури України» (розвиток та підтримка національної дослідницької інфраструктури в контексті інтеграції до Європейського дослідницького простору; система національних, тематичних, мультидисциплінарних та інституційних репозитаріїв; національні, регіональні та інституційні електронні науково-інформаційні системи; система URIS; розвиток мережі центрів колективного користування науковим обладнанням); «Сучасні виклики до дослідницьких практик. Реформування оцінювання» (відкритий доступ та відкрита наука: виклики часу; політики відкритого доступу на рівні установ, грантодавців та країн; кількісні та якісні методи відповідальної оцінки наукових досліджень; наукові фахові видання України: перезавантаження. Diamond Open Access; штучний інтелект у життєвому циклі наукових досліджень: у дослідженнях, академічному письмі та рецензуванні; популяризація та медіатизація науки; відкрита бібліометрія); «Відкриті дослідницькі дані та відтворюваність наукових досліджень» (принципи FAIR для дослідницьких даних та дослідницької інформації; практики управління даними дослідження; переваги впровадження постійних ідентифікаторів науковців та установ; фахівець з управління даними — вимога часу; імплементація директив ЄС з відкритої науки в національне законодавство); «Академічна доброчесність та етика наукових досліджень» (ефективність механізмів забезпечення транспарентності у дослідницькій діяльності; виклики, пов'язані з етичним використанням великих даних та штучного інтелекту; інституційні комітети з етики наукових досліджень: кращі практики; виявлення та управління конфліктом інтересів); «Авторське, патентне, інформаційне право та відкрита наука» (концептуальні засади: інтелектуальна власність і відкрита наука; договірні моделі відкритого доступу, ліцензування та Ліцензії Creative Commons; монографії та відкритий доступ; правовий режим дослідницьких даних; штучний інтелект і відкрита наука: правові виклики); «Інновації в Україні: відкриття нових горизонтів» (розбудова екосистеми стартапів як драйвер інноваційного розвитку; діючі механізми для розвитку наукових парків; Правовий режим Science.City; офіси підтримки трансферу технологій та комерціалізації результатів досліджень; асоціація COST: розширення горизонтів для українських дослідників; механізми та інструменти акселерації в рамках Програми «Горизонт Європа»); «Розвиток цифрових ресурсів та навичок» (розвиток цифрових компетентностей науковців, викладачів та студентів; відкриті цифрові освітні ресурси та платформи; міжнародна співпраця у сфері цифрових інфраструктур: проєкт «Українська національна коаліція StartAid Ukraine»). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна науково-технічна бібліотека України, Лейбніцький інформаційний центр науки і технологій, ВГО «Українська бібліотечна асоціація».Детальніше: https://conference2026.dntb.gov.ua/

КОНФЕРЕНЦІЯ БАРСЕЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ24–25 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться конференція Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію «Узгодження політики і практичної реалізації».Вона стане площадкою, де усі, хто підтримують Барселонську декларацію та працюють над просуванням відкритої дослідницької інформації, зможуть обмінятися досвідом, розглянути проблеми та перспективи відкритості. Планується обговорити наступні питання: політика, стратегії та підходи до впровадження відкритої дослідницької інформації; управління, організаційні зміни та інституційне впровадження відкритої дослідницької інформації; інформація про фінансування досліджень, ідентифікатори та інфраструктура; управління та курування дослідницької інформації в репозиторіях та системах; відкриті метадані в наукових публікаціях; використання відкритої дослідницької інформації для оцінювання досліджень, моніторингу та прийняття рішень; відкриті джерела дослідницької інформації та їх використання на практиці; розвиток систем дослідницької інформації за рахунок відкритих альтернатив; штучний інтелект та відкрита дослідницька інформація. Організатори: Асоціація Лейбніца, Офіс відкритої науки Гельмгольца.Детальніше: https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin/, https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin_cfp/

ШІ згенерував 24 нові ідеї в теорії чисел. 23 з них уже були в літературі.Мій знайомий, інженер з математичною освітою, зібрав установку, про яку я думав ще з часів дисертації. Машина, яка сама шукає нові математичні твердження.Всередині граф приблизно зі 160 машинно перевірених об'єктів. Система бере пари, схрещує їх, породжує гіпотезу і сама ж її мучить: кожну ганяє щонайменше на 10 000 випадків. Те, що вижило, іде до валідатора новизни, який шукає це твердження в arXiv, OEIS і літературі.Оце останнє і є найцікавіше. Бо машинно правильно і машинно ново це різні речі.Із 24 гіпотез, які пройшли обчислювальну перевірку, 23 валідатор знайшов у вже опублікованому. Модель не помилялася. Вона переказувала.Лишилася одна. Її позначили G63. Статус: відкрита гіпотеза, доведення попереду.Але цікаво не це. Цікаво, звідки вона взялася.Не з «розумних ідей» моделі. Вона виросла з аномалії в підрахунку, яку до того закрили як помилку. Цифри не сходилися, це списали на баг і пішли далі. Потім повернулися.1964 рік, Нью-Джерсі. Двоє інженерів Bell Labs налаштовують рупорну антену і чують шум, який не зникає. Однаковий у всі боки, у будь-яку пору доби. Вони шукають несправність. Знаходять голубів, що загніздилися всередині, вичищають антену, шум залишається.Пензіас і Вільсон близько року воювали з тим, що вважали дефектом обладнання. Це виявилося реліктовим випромінюванням, залишковим світлом раннього Всесвіту. Нобелівська премія 1978 року.Відкриття майже рік пролежало в графі «помилка».У рекламі я живу з цим щодня. На одному акаунті з бюджетом $200 000 на місяць 17 пошукових запитів із 12 000 давали 64% виручки. Така цифра виглядає як помилка вибірки, поки не перевіриш її рахунком. На акаунтах від $50 000 на місяць картина повторюється: 0,1-0,3% запитів несуть від половини до сімдесяти відсотків прибутку. Класичне 80/20 тут навіть близько не описує реальність.Коли ти питаєш модель «як мені вирости», вона віддає найкраще з описаного. А описане вже прочитали твої конкуренти. На виході ти маєш чужу середню стратегію, сформульовану дуже впевнено.Твоя перевага лежить там, куди модель дотягтися не може. У твоїх власних числах, які не сходяться. Клієнт, що купив не за сценарієм. Канал, який дав заявки, хоча не мав. Товар, який беруть геть не ті люди. Це і є ті самі голуби в антені.І друга половина, без якої перша не працює. Суддею має бути обчислення. У тій установці модель вільна вигадувати що завгодно, але кожну гіпотезу ріже перевірка на 10 000 випадків і зовнішня база публікацій.Свої AI-системи я будую так само. Генерацію віддаю моделям, право сказати «це правда» лишаю за перевіркою. Модель звучить однаково впевнено і коли має рацію, і коли ні. Її впевненість не є доказом, і це та річ, яку в компаніях зараз плутають найчастіше.Тому «ми впровадили AI» і «ми питаємо в нейромережі» це два різні речення.Найдорожче, що зараз лежить у твоїй компанії, це список того, що ви пояснили як помилку і не пішли перевіряти.Джерело

GENESIS: СТВОРЕННЯ ІТ-ПРОДУКТІВЗ 13 липня по 13 серпня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнський курс-стажування «Створення та розвиток ІТ-продуктів».Він орієнтований на студентів та викладачів технічних і нетехнічних спеціальностей та пропонує методичні матеріали проведення аудиторних занять, доповнені інтерактивним контентом. Заплановані лекційні заняття з представниками компанії Genesis з питань розвитку продуктового ІТ з питань розроблення успішних  ІТ-продуктів, формування команд, пошуку ідей та розробки MVP, ухвалення рішень, продуктової аналітики, маркетингу, вивчення поведінки користувачів, продуктового дизайну, запуску ІТ-продукту. Слухачі отримують доступ до LMS-платформи Genesis, симулятора стажування (навчання у форматі діалогу, що імітує роботу в продуктовій IT-компанії), відеолекцій від практиків (матеріали топменеджерів та експертів Genesis), навчальних матеріалів (конспекти, інфографіки, словник термінів), інтерактивних завдань, тестів. Організатор - Genesis.Детальніше: https://cutt.ly/1t6o3jFy,  https://t.me/navchai_smilyvo/4700

#конференція📢 Шановні колеги!ГО «Педагогічна платформа “Якість освіти”» спільно з кафедрою педагогіки та менеджменту освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка запрошують до участі вІ ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ«ЯКІСТЬ ОСВІТИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ:НАУКА, ПРАКТИКА, ІННОВАЦІЇ»📅 Дата проведення: 31 липня 2026 року 📝 Дедлайн реєстрації та подання тез: 25 липня 2026 року 💻 Формат участі: дистанційний, без проведення онлайн-виступів 📚 Форма участі: подання тез для публікації в електронному збірнику ✅ Участь безкоштовнаЗа результатами конференції буде підготовлено електронний збірник матеріалів, який буде розміщено у відкритому доступі. Після оприлюднення збірника в репозитарії Zenodo для нього буде зареєстровано DOI.Учасники отримають:🔹 електронний сертифікат;🔹 публікацію тез в електронному збірнику;🔹 електронний примірник збірника;🔹 покликання на збірник матеріалів конференції.До участі запрошуються аспіранти, магістранти, молоді вчені, студенти старших курсів, науково-педагогічні працівники, викладачі, учителі-предметники та всі, хто здійснює наукові або практичні дослідження у сфері освіти.🔗 Реєстрація:https://forms.gle/ZM9UpKxfifJMVxEf6📩 Контакти:[email protected]Долучайтеся до професійної спільноти ГО «Педагогічна платформа “Якість освіти”»!

Шановні колеги, аспіранти та магістранти! 👩‍🏫👨‍🎓Запрошуємо вас долучитися до ГО «Педагогічна платформа “Якість освіти”» — професійної освітньої спільноти, створеної для об’єднання педагогів, науковців, аспірантів, магістрантів, молодих учених і всіх, хто зацікавлений у розвитку якісної освіти.🎯 Метою діяльності ГО є підтримка педагогічних працівників, розвиток науково-методичної та освітньої діяльності, організація конференцій, вебінарів, круглих столів, підготовка електронних збірників, колективних монографій, методичних матеріалів, сертифікаційних програм і створення відкритої професійної спільноти.✅ Членство у ГО у 2026 році є безкоштовним.Участь у спільноті дає можливість:🔹 долучатися до конференцій, вебінарів і науково-практичних заходів;🔹 публікувати матеріали у збірниках та колективних монографіях;🔹 брати участь у науково-методичних і освітніх ініціативах;🔹 отримувати інформацію про сертифікати, публікації та професійні можливості;🔹 розвивати професійні контакти в освітній і науковій спільноті.📝 Для подання заяви на членство необхідно заповнити коротку реєстраційну форму:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfkb5FHsw9RjYuRQFLc5C5EzkvaSzxCxvh7faOorz7GtJTcnQ/viewform🤝 Будемо раді бачити вас у складі ГО «Педагогічна платформа “Якість освіти”»!

Шановні колеги!Запрошуємо взяти участь у заході Polish‑Ukrainian Science & Technology Forum, що відбудеться у Варшаві з 7 по 11 вересня 2026 року.Форум має на меті стати платформою для спільної роботи української та польської наукової спільноти, обміну досвідом і започаткування спільних дослідницьких та інноваційних проєктів з пріоритетом для критично важливих секторів (технології, пов’язані зі STEM), зокрема в галузях енергетики, охорони здоровʼя, цифрової інфраструктури та інших напрямів deep‑tech.Програма поєднує візити до провідних польських науково‑дослідних інститутів і лабораторій з інтенсивними тренінгами та майстер-класами, включно з оглядом польської системи науки та інновацій, навчальними сесіями щодо комерціалізації результатів досліджень і трансферу технологій, практичним тренінгом з грантових заявок ЄС, співпраці „наука–бізнес“, використання штучного інтелекту в дослідженнях та комунікації результатів досліджень.Для відібраних українських учасників організатори повністю покривають витрати на проживання, транспорт (з відшкодуванням витрат на квитки до 9 000 грн на особу, після завершення заходу), харчування в дні офіційної програми, а також участь у всіх тренінгах, візитах та заходах з нетворкінгу. Робочою мовою Форуму є англійська.Набір заявок відбувається виключно через онлайн‑форму: https://form.typeform.com/to/q9OnSjcQ?fbclid=IwY2xjawSohKJleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFqaTZmb0JwV0dpYWVZc3hnc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHrPHiAVk7ZKQaJTJ9EB7soIiPN5vZUf7IbXFJfFP2O-kVPK31NdW0gmtY7xZ_aem_4AZTvAYRjO9mqUWX0muPPg&typeform-source=l.facebook.com

Він поклав старий телефон у коробку й забув про нього на 22 роки.Не на тиждень.Не на місяць.Не на рік.На двадцять два роки.За цей час світ устиг змінитися до невпізнання.Телефони стали тонкими, блискучими, розумними.Навчилися розпізнавати обличчя.Знімати відео у високій якості.Прокладати маршрути.Оплачувати покупки.Показувати новини, листування, роботу, розваги й ціле життя в одному екрані.Але разом із цим вони отримали одну дивну слабкість:ми майже щодня шукаємо зарядку.І ось Дейв Мітчелл одного дня знайшов старий Nokia 3310.Той самий легендарний телефон початку 2000-х.Телефон, який багато хто пам’ятає не за камерою, не за додатками і не за інтернетом.А за тим, що він просто працював.Його можна було впустити.Забути.Покласти в кишеню з ключами.Носити роками.І він усе одно виглядав так, ніби ще готовий пережити наступне десятиліття.Дейв востаннє користувався ним на початку 2000-х.Потім телефон опинився в коробці.Пил.Старі речі.Забуті кабелі.Можливо, якісь документи.І маленький шматок епохи, про який давно ніхто не згадував.Через 22 роки він вирішив натиснути кнопку ввімкнення.Просто з цікавості.Без великих очікувань.Бо сьогодні ми звикли: якщо телефон пролежав кілька місяців, уже добре, якщо він взагалі подасть ознаки життя.А тут — понад два десятиліття.І раптом екран загорівся.Nokia 3310 увімкнулася.Наче весь цей час просто чекала.А найнеочікуваніше було те, що на екрані показувало приблизно 70% заряду батареї.Так, той самий телефон, який пролежав забутий 22 роки, прокинувся так, ніби його відклали лише вчора.І люди в мережі не могли в це повірити.Бо для багатьох Nokia 3310 — це не просто старий мобільний.Це символ часу, коли техніка була простішою, але здавалася майже невмирущою.Тоді телефони не жили в постійному стресі від десятків додатків.Не оновлювалися вночі.Не грілися від фонових процесів.Не витрачали заряд на постійне підключення до інтернету.Не вимагали power bank у сумці.Не нагадували кожні кілька годин, що їм знову потрібна розетка.У Nokia була знімна батарея.Простий екран.Мінімум функцій.Жодних соціальних мереж.Жодних нескінченних сповіщень.Жодного “оновіть систему зараз або пізніше”.Вона просто дзвонила.Надсилала SMS.І дозволяла грати в “Змійку”.Але робила це так, що люди досі згадують її з усмішкою.Бо в тій простоті було щось особливе.Телефон був не центром життя, а лише інструментом.Він не вимагав нашої уваги щохвилини.Не забирав вечори.Не тримав нас у стрічці новин.Не змушував перевіряти повідомлення під час розмови.Не робив світ одночасно близьким і виснажливо гучним.Він лежав у кишені.І чекав, коли справді знадобиться.Можливо, саме тому історія зі старим Nokia так швидко стала вірусною.Бо це не лише про батарею.І не лише про міцний корпус.Це про ностальгію за часом, коли речі створювалися так, ніби мали служити довго.За часом, коли телефон можна було зарядити — і забути про зарядку на кілька днів.За часом, коли повідомлення мало вагу, бо їх не було сотні за годину.За часом, коли ми пам’ятали номери телефонів напам’ять.Коли SMS треба було писати коротко, бо кожен символ мав значення.Коли мелодія дзвінка могла бути гордістю.Коли “завис телефон” звучало майже неймовірно.А якщо він падав на підлогу, люди спершу хвилювалися не за телефон.А за підлогу.Звісно, сучасні смартфони роблять те, про що тоді навіть не мріяли.Вони зручні.Потужні.Неймовірно розумні.Але є щось кумедне й трохи сумне в тому, що телефон із минулого, забутий у коробці на 22 роки, раптом увімкнувся з 70% заряду — тоді як наш сучасний смартфон може здатися вже в обід.Nokia 3310 стала легендою не тому, що була найдорожчою.Не тому, що мала найкращий дизайн.Не тому, що обіцяла змінити світ.А тому, що робила одну дуже просту річ:не здавалася.І, можливо, саме тому ми досі так любимо ці старі телефони.Вони нагадують нам про епоху, коли техніка була менш розумною, але іноді значно надійнішою.Коли речі не ламалися від одного падіння.Коли батарея не була щоденною драмою.

Для тих, у кого виникають думки про те, чому варто планувати? Або чому краще прокидатись зранку?Подивіться на зображення. На першому склянка, яка містить пісок, гальку, каміння, а в другій склянці лише галька та пісок, для каміння місця немає.Не треба мати великого розуму, щоб зрозуміти, що склянка це наш день - у бідного і багатого, у академіка і студента, у робітника та керівника - у кожного склянка може вмістити 1440 хвилин. Але, чому одні "усе встигають", а інші "постійно в стані надолужування"? Все полягає в плануванні. Які ми знаємо невірні установки?Для досягнення успіху треба мати хист, зв'язки, можливості, тощо (потрібне підкресліть), а головне бути спритним. Насправді, треба рухатись швидко. Швидко - це повільно, але постійно. В одній книзі сказано "Коли мені здавалось, що я займаюсь чимось безперспективним та непотрібним, то я йшов дивитись на хвилі". Сотні ударів хвиль не розбивали скелі, але сто перша хвиля розбивала в друзки граніт.Є великі задачі, які неможливо вирішити. Насправді, найкращий союзник прокрастинації це обсяг задач. Якщо задача здається непідйомною - розбивайте на менші, до тих пір, поки не зможете рухатись в напрямку вирішення.У кожного свої цілі. Цілі - визначають кінцевий успіх. Насправді, цілі обмежують. Треба досягати не цілі, а будувати систему. Щоб виграти чемпіонат з футболу недостатньо мати гарний склад, або ставити собі на меті виграш. Це необхідна, але недостатня умова. Більш вірно - організація тренувального циклу, налагодження харчування, влаштування відновлювальних процедур, вивчення і розбір гри противника, тощо. Так само, і в своїй діяльності, більш доцільно ставити не мету, а знайти свій напрямок.Повертаюсь до каміння, гальки, піску. Згідно закону Паркінсона кожна робота потребує стільки часу, скільки на неї відведено, тобто "операційка" з'їсть весь вільний час. Люди - створюють роботу. Кожен підлеглий мріє не про зменшення роботи, а про отримання власного підлеглого. Тому, планування єдиний вихід. Кілька простих, банальних порад, які працюють.1) Всі важкі справи на ранок. Не тому що "голова краще працює", а тому що вдень знайдуться охочі до Вашого вільного часу.2) Слона можна з'їсти, якщо розділити на маленькі шматочки - так само, і великі задачі можна вирішувати, якщо розділити на менші. Спробуйте метод Аластера (варіацій назви багато, але логіка проста).3) Якщо не виходить сконцентруватись - спробуйте метод Pomodoro. Тут повна свобода - 25/5, 50/10 - байдуже. Головне 3-4 цикли під час яких Ви займаєтесь вирішенням проблеми. Мозок не зможе більше 5 хвилин перебувати наодинці з пустим аркушем. Лінь - це відсутність мети.Сподіваюсь, що цей допис додав мотивації.Тихої ночі!