От дивлюся я зараз на гору немитої посуди на дачі (ну так, якось рано потемнішало, то гратися у тягання відер з теплою водою якось не мала натхнення) і думаю, що це прям велике щастя: мати теплу воду. Просто теплу воду, яка ллється з крану, бодай і потребує ще спочатку її туди залити. Просто теплу воду - простягнути під нею руки, умитися, помитися у теплому. Особливо коли вранці вже без трьох светриків на брєнной тушкє з натопленої хати носа не сунеш. А тут - хоба! - і помитися у теплому. Прості насправді речі, так? Звичні. Сприймаються як данність, не тягнуть на рівень дива. Але це поки не втрачаєш цю данність. Тоді переоцінка див проходить дуже швидко. Аж надто швидко. Збирати на супутникові вогнемети™ звісно пафосніше, тут уш штош. Збирати на те, аби ще кілька сотень наших вояків могли мати можливість помитися у теплій воді - не пафосно, зате корисніше. Так, це про прості речі, але й дива насправді - це дуже прості речі. Хоча й дорогі. У всіх сенсах. Тому давайте так. Кому хочеться ближче до простих див, типу бань (помитися! в теплій! воді!) то вам сюди:💸https://send.monobank.ua/jar/Ae7dosExpq🪪або карта цієї банки: 5375 4112 0182 6729Кому ближче до техніки - "посейдони", броневики тощо, то от сюди:💳 ПРИВАТ245169 3305 2068 6400🌎 PayPal:[email protected]