Так, я не писав, що після зими-осені, коли я слухав університетські лекції з психології, психіки, психотерапії, невропатології, психічних розладів та іншого, на що сумарно витратив 450 годин за кермом, то зараз слухаю про поведінкову психологію, психотипи та прикладну психологію для маркетингу й політики.Я слухаю тільки університетські курси. І що цікаво: викладачі різних університетів — а я вже прослухав викладачів більш ніж 30 університетів Європи, Британії та США — посилаються на одні й ті самі класичні дослідження та експерименти в галузі. Шкода, що тільки англійською: я б із задоволенням прослухав кілька курсів французькою та іспанською, не кажучи вже про німецьку з її стиком психології та філософії, але мов не знаю.Так от, цікаво те, що приблизно у 90% випадків їхні висновки та аргументація збігаються, але в 10% — діаметрально протилежні. І саме там починаються найцікавіші моменти. Звертати на це увагу починаєш лише після кількох десятків годин прослуховування, тож доводиться повертатися до того, що вже слухав.Якби я не проводив стільки часу за кермом, то не мав би можливості все це слухати.